Clicky

Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка

  • Home
  • Ukraine
  • Lviv
  • Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка

Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка Сторінка висвітлює інформацію, котра стосується діяльності Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи.
Наукові колекції музею налічують понад 180 тис. експонатів, з яких близько 10 тис. формують експозицію.

Operating as usual

🕯 З сумом повідомляємо, що 14 лютого 2022 року померла Романова Христина Йосипівна – зберігач фондів I категорії Зоологі...
19/02/2022

🕯 З сумом повідомляємо, що 14 лютого 2022 року померла Романова Христина Йосипівна – зберігач фондів I категорії Зоологічного музею.
Христина Йосипівна народилася 24.04.1954 р. у Львові. Протягом 1961-1971 рр. навчалася у Львівській СШ № 1 (нині Перша Львівська гімназія). Протягом 1971-1973 рр. працювала фасувальницею в аптеці № 25 м. Львова. З 1976 по 1982 рік – навчання на біологічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка.
Після закінчення ВУЗу у 1976-1979 рр. – лаборант кафедри морфології і систематики рослин; з 1979 по 1983 рік – інженер у відділі охорони природи Київського філіалу Інституту ботаніки АН УРСР, з 1983 по 1996 – старший лаборант Інституту фізики конденсованих систем НАН України, а протягом 1986-1987 років – викладач біології (за сумісництвом) Львівського технікуму зв’язку (нині Львівського коледжу Державного університету телекомунікацій).
Весною 1997 року Христина Йосипівна прийшла працювати у Зоологічний музей, де й працювала по нинішній день зберігачем фондів. За час роботи проявила себе як хороший спеціаліст у галузі популяризації зоологічних знань. Напевно, краще ніж вона, екскурсії для малих дітей – школярів та вихованців з дитсадка, ніхто не проводив. Постійно вдосконалювала свої знання із загальної зоології та навички роботи з дітьми. Неодноразово вела екскурсії людям поважного віку. Приділяла увагу й науковим колекціям музею і є співавтором чотирьох каталогів колекцій. Вона була чуйною людиною і, як тільки могла допомагала у вирішенні різноманітних проблем як співробітникам музею, кафедри, факультету, так і студентам та аспірантам.
Це відчутна втрата для всіх нас і ми сумуємо з цього приводу й висловлюємо співчуття родині, колегам, друзям.
Чин похорону відбудеться у понеділок 21.02.2022 р. о 13.00 з каплиці по вул. Пекарській, 52.

Бочкоподібна, росте на дні моря, не пересувається, може брунькуватися.. і ні, це не рослина. Не вірите? Тоді ми йдемо до...
13/02/2022


Бочкоподібна, росте на дні моря, не пересувається, може брунькуватися.. і ні, це не рослина. Не вірите? Тоді ми йдемо до Вас!😏
Асцидії (Ascidiacea) – це малорухомі морські хордові тварини, поодинокі або колоніальні, розмірами від 1 мм до 40-50 см. Їхнє тіло вкрите спеціальною захисною оболонкою (тунікою), тому підтип до якого належать асцидії називають Покривники (Tunicata). Ці істоти мають багато дивовижних рис, і ми спробуємо розповісти Вам про кілька з них.
🔸У асцидій трубчасте серце, від якого відходять дві великі судини, що далі розгалужуються. Котра судина є артерією, а котра веною визначити не так просто, бо кров у серці здатна рухатися то в одному, то в іншому напрямках – так званий маятниковий режим роботи. Унікальне явище у тваринному світі!😎
🔸А ще в їхній крові дуже високий вміст сірчаної кислоти, а в деяких виявлено ванадій! Асцидії поглинають його із води для захисту від хижаків. У Японії їх вирощують на спеціальних морських полях, збирають, спалюють і отримують попіл, в якому міститься ванадій у вищій концентрації, ніж у руді багатьох родовищ!
🔸У асцидії Ecteinascidia turbinata виявлено дуже цінні для медицини речовини, як наприклад, алкалоїд трабектедин, що володіє протипухлинними властивостями.
🔸Асцидії – гермафродити. Але розмножуються вони не тільки статевим шляхом (коли утворюється вільноплаваюча розселювальна личинка, схожа на пуголовка земноводних), але й вегетативно, шляхом брунькування! Зазвичай бруньки утворюються в судинах туніки, на спеціальних виростах, чи з боків тіла. Проте, найцікавішим є пілоричне брунькування. В результаті такого розмноження з однієї материнської особини утворюються дві не зовсім «нові» особини, точніше «нові» тільки на половину🤨 В процесі розмноження з материнського організму утворюються дві незалежні одна від одної бруньки, кожна з них має лише половину потрібних органів, іншу половину – доповнює материнський організм.
🔸Личинки асцидій мають багато прогресивних рис будови: краще розвинену нервову систему, органи чуття, органи руху. Асцидії ж в дорослому віці мають спрощену будову. Чому? Бо, як тільки вільноплаваюча личинка осідає на одному місці, зупиняється – зникає все те, чим вона не користується, все, що не потрібне. Отже, завжди рухаймося вперед! Адже рух – це життя (в широкому сенсі слова)!!!
🔸Ну і як без кулінарії? Деяких асцидій використовують в їжу в сирому, вареному, сушеному чи маринованому вигляді. Наприклад, у Кореї та Японії, популярною їстівною асцидією є Halocynthia roretzi, її назва українською могла би звучати як морський ананас, бо тварина дійсно на нього схожа. Тільки Корея вирощує близько 40 т цієї асцидії в рік.
Після карантину приходьте до нас і Музей дивитися на цих неймовірних тварин!
Матеріал підготувала Oksana Hnatyna

Джерела світлин:
https://www.istockphoto.com/search/2/image?phrase=ascidia
https://reefguide.org/blueascidian.html
https://www.mindenpictures.com/stock-photo-sea-pineapple-halocynthia-roretzi-pair-onagawa-miyagi-japan-naturephotography-image00405544.html
https://eol.org/pages/46585165

Додамо трошки тропіків у цей сірий лютневий день😎РИБА-ХІРУРГ ОРАНЖЕВОШИПА (Naso lituratus) – один із яскравих представни...
05/02/2022


Додамо трошки тропіків у цей сірий лютневий день😎
РИБА-ХІРУРГ ОРАНЖЕВОШИПА (Naso lituratus) – один із яскравих представників тропічної родини Acanthuridae. Риб роду Naso часто називають носорогами або єдинорогами, оскільки від передньої частини їхньої голови простягається виріст, що нагадує ніс або ріг. Проте не намагайтеся знайти роги у нашого героя – оранжевошипий хірург відрізняється від більшості своїх родичів саме його відсутністю. Його також легко впізнати за особливим забарвленням: рибка виглядає скромно і, водночас, ефектно та елегантно😍! На хвості у самців є два довгі чорні ниткоподібні вирости, які відрізняють їх від самок.
🔸Риби-хірурги можуть змінювати своє забарвлення в залежності від настрою і середовища перебування. Наприклад, коли риба схвильована або ховається у рифі, її тіло може ставати повністю чорним!
🔸Оранжевошипі хірурги невеликі за розміром, довжина тіла сягає не більше 45 см. Цей вид риб широко розповсюджений у західних і центральних регіонах Тихого океану. Вони віддають перевагу кам’янистим ділянкам коралових рифів і лагун, де зазвичай живуть на глибині 5-30 м, проте їх можна зустріти і на глибині до 90 м. Дорослі оранжевошипі хірурги живуть невеликими групами і розділяються на пари в період відкладання ікри. Молоді риби здебільшого плавають поодиноко, але збираються у групи під час харчування. Улюбленими ласощами і основою раціону цих риб є бурі водорості. У перетравленні водоростей хірургам допомагають симбіотичні бактерії роду Epulopiscium, які були виявлені лише у представників родини Acanthuridae (Риби-хірурги).
🔸Оранжевошипі риби-хірурги досить популярні в морських акваріумах. Вони легко звикають до господаря і можуть брати їжу просто з рук, не агресивні відносно інших риб.
🔸Через інтенсивний відлов з метою торгівлі цей вид внесений до червоного списку МСОП у категорію «Найменша загроза» (LC).
Приходьте подивитися на оранжевошипого хірурга у наш Музей після карантину.
Матеріал підготувала Solomia Susulovska

Джерела світлин:
https://midlandaquatic.ie/wp-content/uploads/2021/02/Lipstick-Tang-1.jpg
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Orangespine_unicornfish_Naso_lituratus.jpg
http://www.aquaportal.bg/Fish/details.php?Fish=462
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Naso_lituratus_and_Labroides_phthirophagus.jpg

Маленькі митці у тваринному світі (арахнофобам не дивитися… хіба одним оком, бо ці істотки круті😎)ПАВУКИ-ШОВКОПРЯДИ з ро...
28/01/2022


Маленькі митці у тваринному світі (арахнофобам не дивитися… хіба одним оком, бо ці істотки круті😎)
ПАВУКИ-ШОВКОПРЯДИ з роду Nephila – відносно невеликі членистоногі, поширені в Африці, Австралії, Азії та обох Америках. Самки сягають, в середньому, 4-5 см в діаметрі (без урахування кінцівок), хоча трапляються і більші особини. 🔸Павукам-шовкопрядам притаманний виражений статевий диморфізм: самці вдвічі, а то й втричі, менші, ніж самки. Їм доводиться трохи хитрувати, щоб не бути з’їденими. Коли самець стає статевозрілим, він вирушає зі своєї павутини в мандри – на пошуки самки. Коли самку знайдено, самець має обрати вдалий час для залицяння, зазвичай це період линьки (тоді самка не така рухлива), або момент харчування самки (тоді вона відволікається на їжу). У більшості випадків самцям усміхається вдача, адже для самки прояв взаємності буде менш енергозатрат ним, ніж спроба прогнати/з’їсти залицяльника😏.
🔸Павуки-шовкопряди мають доволі незвичне на вигляд тіло і, зазвичай, яскраве забарвлення. Та попри це, більшість народних та наукових назв цих тварин пов’язані з павутиною. І зовсім не дарма: нефіли (з латині буквально «ті, хто любить плести») створюють просто неймовірні ловчі сітки, котрі можуть сягати до 1,5 м в діаметрі! Більше того – їхня павутина не проста, а золота😍: жовтого забарвлення їй надають каротиноїди та хінони. Павуки щодня невтомно працюють, щоб їхня павутина мала пристойний вигляд: доплітають, оновлюють секції, лагодять пошкоджені ділянки. Чому жовтий колір? Науковці ще не дійшли одностайної думки, але припускають, що жовтий на відкритих освітлених ділянках приваблює комах (як квітка), а у затінених ділянках – маскує павутину.
🔸Харчуються павуки-шовкопряди всім, що потрапить у тенета: від дрібних мух до великих комах та навіть маленьких кажанів, птахів чи плазунів😱!
🔸Отрута павуків-шовкопрядів доволі сильна, проте для людини не становить смертельної небезпеки.
🔸Люди намагалися шити одяг із павутини цих істот, але це доволі затратно, тому не намагайтеся шукати павутинну кофтинку в магазинах – такі є тільки у музеї.
Після карантину приходьте у Музей дивитися на павуків-шовкопрядів.
Матеріал підготувала Ірина Скирпан

Джерела світлин:
https://www.bermudascenics.com/photo/nephila/
https://www.flickr.com/photos/krisnootenboom/16593702879
https://fineartamerica.com/featured/golden-silk-orb-weaver-david-morefield.html
https://www.reddit.com/r/mildlyinteresting/comments/fehmw3/golden_orb_spider_silk_coat_link_in_comments/
https://kidadl.com/animal-facts/golden-orb-weaver-facts

  Warning! Холоднокровна, спокійна, трохи отруйна та схильна до «раптового розмноження»🧐 РОПУХА СІРА (Bufo bufo) – одна ...
20/01/2022


Warning! Холоднокровна, спокійна, трохи отруйна та схильна до «раптового розмноження»🧐
РОПУХА СІРА (Bufo bufo) – одна з найкрупніших амфібій Європи, та України зокрема. Загальна довжина тіла тварини сягає 11 см, при чому самці є меншими і дещо тендітнішими.
🐸Попри назву виду, колір тіла ропухи може варіювати – від оливково-бурого, до майже чорного (черево завжди світліше, ніж спина). Шкіра вкрита численними пухирцями і таким чином вона жорсткіша і міцніша, ніж у інших земноводних, що дозволяє ропухам дуже багато часу проводити на суші не потерпаючи при цьому від зневоднення. Особливої уваги заслуговують очі тварини, зіниці яких помаранчевого, золотистого, а іноді майже червоного кольору, що додає жабі ще більшого шарму😍. Але не спішіть лізти з поцілунками до ропухи, бо вона ще та «штучка»: позаду очей у неї розташована суперзброя – залози паротиди, які виділяють отруту. Ропуха сіра є однією з найбільш отруйних амфібій України, проте, для людини не становить особливої загрози. Саме завдяки паротидам, ропухи почувають себе комфортно і можуть дозволити собі не метушитися і не стрибати далеко, рятуючись від хижаків.
🐸Ропухи приступають до розмноження ранньою весною і буквально через кілька тижнів їхній шлюбний сезон завершується, тож науковці віднесли ропуху сіру до видів «раптового розмноження». Самиця відкладає ікру у воду у вигляді довгих шнурів, що нагадують новорічні гірлянди і замотує їх до водних рослин, гілок, коренів тощо. Після цього амфібії покидають водойми у пошуках їжі (розмноження у них хоч і не довгий процес, але поїсти після цього хочеться😏). Живляться ропухи сірі безхребетними – жуками, червами, слизнями, також полюбляють мурашок. А тим часом, поки батьки полюють на землі, їх діти (пуголовки) шукають собі здобич у воді. Влітку в них завершується метаморфоз і на сушу виходять крихітні ропухи, які беручи приклад з батьків, полюють на дрібних наземних безхребетних.
Після карантину приходьте в Музей дивитися на ропуху сіру!
Матеріал підготував Andriishyn

Джерела світлин:
https://depositphotos.com/211283184/stock-photo-common-toad-bufo-bufo.html
https://www.woodlandtrust.org.uk/trees-woods-and-wildlife/animals/reptiles-and-amphibians/common-toad/
https://www.theguardian.com/environment/2016/oct/06/uk-common-toad-numbers-down-two-thirds-in-30-years
https://www.agefotostock.com/age/en/details-photo/european-common-toad-bufo-bufo-spinosus-female-sitting-on-two-hands/BWI-BS352596

Комахи, які дали початок цілому різновиду мистецтва...🧐ЗЛАТКИ – жуки з родини Buprestidae, у світовій фауні яких налічую...
11/01/2022


Комахи, які дали початок цілому різновиду мистецтва...🧐
ЗЛАТКИ – жуки з родини Buprestidae, у світовій фауні яких налічують понад 15 000 видів. Більшість з них (80 %) трапляється в країнах із тропічним та субтропічним кліматом.
🔸Самка златки відкладає яйця в тріщинах у корі або на гладкій поверхні стовбура дерев (деякі види – на листках або в ґрунт під деревом). Більшість видів цих жуків є ксилофагами, личинки яких є шкідниками дерев. Серед златок переважають шкідники листяних порід, фауна хвойних порід порівняно бідна на види. Кожен вид надає перевагу одному або кільком близьким між собою видам дерев і заселяє певну частину стовбура дерева, гілки або коріння.
🔸Тіло златок циліндричної, яйцеподібної форми, довжина сягає від 3 мм до 8 см. Забарвлення різноманітне, часто металево-блискуче з яскраво забарвленими твердими надкрилами (елітрами). Завдяки особливій мікроструктурі елітр, їхнє забарвлення залежить від кута, під яким падає світло. Їх широко використовують в мистецтві (так зв. «Beetlewing art»), у текстильній та ювелірній промисловостях і навіть в архітектурі. Перш ніж Ви встигнете обуритися, зауважимо, що масово жуків ніхто не вбиває задля мистецтва – дорослі златки живуть не надто довго (кілька тижнів), тож їх збирають посмертно.
🔸Залежно від регіону використовувалися різні види златок, зазвичай надавали перевагу представникам роду Sternocera sp. 🔸З надкрил жуків робили (і роблять) сережки, намиста, діадеми, плаття, сумочки і т.д. Також швейцарська годинникова компанія Angular Momentum & Manu Propria випускає наручні годинники Timepiece Tamamushi, увесь циферблат яких вкритий мозаїкою з крихітних фрагментів надкрил Chrysochroa fulgidissima.
🔸Для виготовлення жіночих прикрас, оздоблення одягу, брелків використовують надкрила й інших жуків, і все це можна вільно купити! Наприклад, пакуночок з 10 елітрами жука-златки Sternocera aeguisignata коштує 4—5 $, сережки, змонтовані з них — 15—25 $.
🔸Деякі митці так захоплюються цим різновидом мистецтва, що створюють із надкрил жуків цілі композиції і навіть виставки. Одним із найвідоміших поціновувачів златок є Ян Фабр (Jan Fabre) (фото деяких його композицій представлені у дописі).
Згодом приходьте у наш Музей подивитися зблизька на цих «ювелірних» комах.
Матеріал підготувала Софія Питель

Джерела світлин:
https://nl.pinterest.com/pin/162411130287514969/
https://www.artsy.net/artwork/jan-fabre-skull-1
https://www.pinterest.ie/pin/781515341564302971/?amp_client_id=CLIENT_ID(_)&mweb_unauth_id=&_url=https%3A%2F%2Fwww.pinterest.ie%2Famp%2Fpin%2F781515341564302971%2F&_expand=true
https://www.pinterest.com/pin/139400550944126868/
https://www.istockphoto.com/ru/search/2/image?phrase=sternocera
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Jewel_beetle_(Chrysochroa_fulminans),_Mindanao,_Philippines_03.jpg
https://www.flickr.com/photos/captainkimo/7582518194
https://www.pinterest.com/Lolofando/beetle-wings/
https://www.pinterest.com/pin/21462535715809747/
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Buprestidae_-_Euchroma_gigantea.JPG
https://www.angularmomentum.com/welcome/Collection/Urushi_Lacquer_-_Metiers_d_Art/Artistic_Timepieces_-_Metiers_d_Art_Urushi/Tamamushi_Timepieces.html
https://www.pinterest.com/pin/357965870354637715/

Приходимо на роботу.. а наш тигрик вже готується до святкувань😉😀І разом з ним колектив Зоологічного музею щиро вітає Вас...
23/12/2021

Приходимо на роботу.. а наш тигрик вже готується до святкувань😉😀
І разом з ним колектив Зоологічного музею щиро вітає Вас із прийдешніми святами! Хай у Вашому домі завжди панує мир, любов та затишок. Бережіть себе та будьте здоровими!❤️
З Новим роком та Різдвом Христовим!
Happy New Year and Marry Christmas!

Наче кріт, землерийка та качконіс в одній упаковці🤭ХОХУЛЯ РУСЬКА (Desmana moschata) – невеликий комахоїдний ссавець з ро...
20/12/2021


Наче кріт, землерийка та качконіс в одній упаковці🤭
ХОХУЛЯ РУСЬКА (Desmana moschata) – невеликий комахоїдний ссавець з родини кротових, поширений на території Східноєвропейської рівнини. Довжина тіла звірятка сягає до 20 см (+ ще хвіст довжиною 10-20 см), а вага – до півкілограма. Морда хохулі витягнута в рухливий хоботок з вібрисами (розеткою довгих вусів), очі рудиментарні, тож зір слабкий. Вуха маленькі, приховані в шерсті. Найбільше тварина покладається на свій добре розвинений нюх і органи дотику на кінці морди. Активні хохулі в сутінках та вночі. Під хвостом тварини розміщені мускусні залози (звідси і походить її латинська назва).
🔴Населяє хохуля замкнуті неглибокі заплавні водойми (типу стариць), де у березі влаштовує гнізда з водяних рослин у норах з підводним входом біля самої поверхні води. Влітку вони живуть поодинці, парами чи невеличкими сімʼями, а взимку в одній норі можуть жити до 13 особин різної статі та віку.
🔴Хохулі – майстерні плавці і більшість часу проводять у воді, для чого мають кілька пристосувань: довгий сплощений з боків хвіст, перетинки між пальцями, стопи задніх кінцівок стиснуті з боків і вкриті жорсткими волосинками, пальці розміщені не в одній площині. Під водою хохуля здатна пробути до 4 хвилин, впродовж яких шукає собі поживу: водяних безхребетних, кореневища рослин, а взимку – навіть дрібну рибу. Годуючись під водою хохуля рухається біля самого дна, мордою зондуючи мул. Але, при цьому, тварина не обстежує все дно водойми, а переміщається по системі зроблених нею траншей, у яких і збираються її жертви. Задня частина тіла при такому пересуванні розташовується дещо вище голови, чим хохуля трошки нагадує качконоса. Як і більшість комахоїдних – хохуля потребує багато харчу: доросла тварина за добу може зʼїсти кількість їжі, котра дорівнює її власній вазі. На суші хохулі не такі зграбні: переміщаючись суходолом вони майже плазують.
🔴Хохулі утворюють постійні пари. Самці весною б’ються уводі за самок. Самка раз на рік (іноді двічі) народжує 1-5 малят. Якщо маму-хохулю потурбувати, вона переносить потомство в іншу нору, посадивши собі на спину. Самець постійно знаходиться поруч.
🔴Хохуля руська є доволі рідкісним видом: у червоному списку МСОП вона занесена до категорії «Під загрозою вимирання», а чисельність її популяції постійно зменшується.
Приходьте до нас у Музей після карантину поглянути на це дивовижне звірятко.
Матеріал підготував Ігор Шидловський
Джерела світлин:
https://www.pinterest.com/christiane_vant/an-mole-all-kind-of/
https://www.mediastorehouse.com/ardea-wildlife-pets-environment/russian-desman-searches-environment-sense-smell-1300250.html
https://www.agefotostock.com/age/en/details-photo/russian-desman-searches-environment-with-its-sense-of-smell-desmana-moschata-okskii-biospheric-nature-reserve-river-oka-valley-central-russia/MEV-10866083
https://project-zoo.fandom.com/wiki/Russian_Desman
https://www.mindenpictures.com/stock-photo-desman-desmana-moschata-on-log-bryansky-les-zapovednik-russia-naturephotography-image00421391.html

Address

Грушевського, 4
Lviv
79005

Telephone

+032-239-45-48

Website

https://t.me/ZooMus_LNU

Products

Каталог яєць та гнізд птахів Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка / укладачі : Н. А. Пісулінська, І. В. Шидловський, А. Т. Затушевський – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. – 142 с.
Каталог колекцій ссавців Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка / Уклад.: Затушевський А.Т., Шидловський І.В., Закала О.С. та ін. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 442 с.
Каталог колекції прісноводних молюсків проф. В. І. Здуна у фондах Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка / Укладачі: Шидловський І.В., Гураль Р.І ., Романова Х.Й. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – 58 с.
Шидловський І.В., Головачов О.В. Рівнокрилі комахи (Homoptera) з колекції Е.-Ф. Гермара у фондах Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка (каталог). – Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – 87 с.
Шидловський І.В., Головачов О.В., Лисачук Т.І., Романова X.Й. Каталог яєць та гнізд птахів Зоологічного музею ім. Бенедикта Дибовського. – Львів: вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 63 с.
Царик Й.В., Шидловський І.В., Головачов О.В., Лисачук Т.І., Романова X.Й., Паславська Т.М., Єдинак Г.3., Павлюк Р.С., Вознюк М.Н. Каталог рідкісних та червонокнижних видів тварин колекцій зоологічного музею. – Львів: вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2000. – 59 с.

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка:

Videos


Comments

Чи правда що це найменша миша у світі? Яку роль тенісний мʼяч грає в її житті? Що ж вона вміє робити за допомогою свого хвоста?

Цікаво, еге ж? Звісно, бо це Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка повертається з новим захоплюючим сюжетом! 😍

🔹Сьогодні Ви дізнаєтеся усе про лучну мишку або ж як її ще називають мишкою крихіткою. Розповідатиме про неї працівниця Зоологічного музею Софія Питель

▶️ Вмикайте ролик, насолоджуйтеся відеопрогулянкою та діліться нею з друзями! 😉


Сьогодні, ми вам розповімо про валькувату тварину, проте яка і непогано бігає і, може навість зарадити такому хижакові, як собака динго 🙂.
Серед унікальних тварин Австралійської зоогеографічної області виділяється своєю унікальністю незвичайна і чарівна сумчаста тварина, схожа на маленьке ведмежа – вомбат. Вомбат короткошерстий Vombatus ursinus мешканець південно-східної частини Австралії і Тасманії, схожий на ведмежа. Вперше людство дізналося про вомбатів у 1797 році, коли біля берегів Австралії зазнав аварії корабель і моряки, побачивши цих тварин, вирішили вживати їх в їжу.
Довжина тіла вомбата становить 70-130 см, а вага – 17-40 кг. Хутро грубе, від жовто-сірого до чорного кольору. За будовою зубів та способом харчування він нагадує гризунів, у яких зуби постійно ростуть. Вомбати є найбільшими травоїдними тваринами, що риють нори задовжки 2-20 м, з 10-20 входами (віднорками). Вомбат за своїм характером дуже повільний, але при наближенні небезпеки може бігти зі швидкістю до 40 км/год, а на коротких дистанціях навіть до 60 км/год. Вони вміють плавати. Харчуються трав’янистими рослинами, корінням і грибами. Щоб переварити їжу, їм необхідно до 14 днів. Вомбати – найбільш економні споживачі води з усіх ссавців після верблюда: їм достатньо всього 22 мл води на кг маси тіла на добу. Вомбат – єдина тварина, що має фекалії кубічної форми. В час парування перестають бути одинаками. Після 20-30 днів вагітності народжується одне недорозвинене маля (довжиною 22 мм i вагою 2 г), з розвиненими передніми кінцівками, що дозоляють потрапити в сумку матері, що обернена до хвоста. Маля перебуває в сумці шість, а з самкою до 12-15 місяців. Тривалість життя становить 5-20 років. Захищається від нападу ворогів вомбат завдяки мозолю, на задній частині тіла (дуже твердий), який слугує своєрідним щитом. Якщо собака Динго залазить в його нору, вомбат пробує загнати її в кут нори і придушити своїм потужним щитком, або ж закрити «щитом» прохід.
Приходьте подивитися на вомбата короткошетстого у нашому музеї.
Джерела світлин:
https://www.google.com/imgres?imgurl=https%3A%2F%2Fzooclub.org.ua%2Fassets%2Ffiles%2F2015%2F10%2Fkorotkosherstnyy-vombat-samka.jpg&imgrefurl=https%3A%2F%2Fzooclub.org.ua%2Fsumchatye%2F4015-korotkosherstnyj-vombat.html&tbnid=MHTjLpdbVVUQVM&vet=12ahUKEwju5qG9otzzAhVKB3cKHeKWBh8QMyg1egQIARA5..i&docid=Z4MIAq5J7tQuHM&w=740&h=416&q=Vombatus%20ursinus%20&ved=2ahUKEwju5qG9otzzAhVKB3cKHeKWBh8QMyg1egQIARA5
Експонати в Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка роками дивують відвідувачів своєю екзотичністю!🌴

Героїнею сьогоднішнього випуску є яскрава жителька Південної Америки - ігуана.🦎

❓Хочеш дізнатися більше про цю заморську тваринку? Не барись, вмикай ролик! Працівниця Зоологічного музею Романова Христина розповість усе найважливіше.😉

У відео використано матеріали з інтернет-ресурсів:
https://www.youtube.com/watch?v=zQ_0TTEE5G4
https://www.youtube.com/watch?v=zSz4DSsg7C8
https://www.youtube.com/watch?v=a0oWLphNZn0&t=117s
Маємо гарні новини, Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка здивує Вас новим цікавим сюжетом!🤩

⚠Обережно у цьому ролику небезпечно велика кількість вражаючих фактів!

🔹Працівник Зоологічного музею Богдан Андріїшин познайомить Вас з зозулею звичайною, а також Ви дізнаєтеся, що таке шлюбний паразитизм та як зозулі виконують шлюбний танець.:wink:

▶Вмикайте відео та хутчіш діліться ним з друзями!💙

📌У ролику використані матеріали з Інтернет-ресурсів:
https://www.youtube.com/watch?v=SO1WccH2_YM
https://www.youtube.com/watch?v=clarr5WPEfg
https://www.youtube.com/watch?v=q6njK5acv-A
У рамках Leopolis Jazz Fest Львівський університет готує для Вас багато цікавих можливостей!😍

У честь свого 360-річчя Університет розпочинає проєкт із формування стипендійного фонду для підтримки студентів та аспірантів, призерів міжнародних та всеукраїнських конкурсів та олімпіад. Символічним початком якого стане Літній вечір у Ботанічному саду, але це ще не все що ми для Вас підготували.😉

Знаємо, Ви теж стомилися від карантинних обмежень та сумували за Університетом і відвідинами музеїв. Ми знайшли для вас крутий спосіб підтримати талановиту молодь та розбавити сірі будні ⤵

❓ Коли?
📅 24 – 28 червня 2021р.

Ви обов’язково знайде щось для себе, адже Університет пропонує Вам групові та індивідуальні екскурсії на будь-який смак:

⭐ Екскурсія у Наукова бібліотека ЛНУ ім. Івана Франка - найдавнішою книгозбірнею України, у фондах якої зберігаються книжки з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, французького короля Людовіка XV, польського короля Сигізмунда ІІ, гетьмана Івана Мазепи.
Вас здивує концепція бібліотеки, її особлива атмосфера і дух, ви побачите як оживає історія .

⭐ Вечірня екскурсія Галицьким сеймом.
Історичний екскурс періоду ХІХ ст. у форматі вечірньої прогулянки – найкраща нагода дізнатися таємниці та знайти розгадки не лише освітніх, наукових, а й політичних і суспільних явищ, що творили історію Галичини. Ви дізнаєтесь про перше електричне освітлення у Львові, створення українського джазу та львівського танго, таємниче зникнення скульптур та інші цікаві факти.

⭐Відвідини Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка, колекції якого мають виняткове значення для науки і практично не підлягають відтворенню у разі їх втрати або руйнування. Довідкова інформація про Зоологічний музей була включена до 9-го видання Каталогу музеїв світу (Лейпциг, Німеччина), а його фонди належать до Національного надбання України, то ж запрошуємо і Вас відкрити для себе ці унікальні набутки багатьох поколінь та держав.

📌 Деталі:
за тел. +380666460106 (Юнона)
email: [email protected]
Знаємо, ви вже скучили за відвіданими улюблених музеїв. Карантин вносить свої корективи, але ми знайшли вихід! 😊

Продовжуємо знайомитися з Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка та його експонатами онлайн.⤵

🔹Сьогодні працівниця Зоологічного музею Ірина Скирпан познайомить вас з надзвичайно цікавим експонатом - качконосом.🤩

❓Чи знали Ви, що ці тваринки разом з єхидними та проєхидними є єдиними ссавцями які відкладають яйця?

▶ Вмикайте відео, щоб дізнатися більше про унікальну тварину!

Залишайте реакції та діліться роликом з друзями!😉

У відео використано матеріали з інтернет-ресурсів:
https://www.youtube.com/watch?v=i7_l_FdIuLs
#музеї
Від усього серця вітаємо всіх-всіх працівників та поціновувачів із Міжнародним днем музеїв🏛
Здоров‘я, творчих злетів і наснаги у роботі!

Музеї вражають, захоплюють та розвивають!
Музеї - це класно!

Ходіть в музеї!
Тим паче, сьогодні є можливість безкоштовних відвідин😉

Детальніший план заходів шукайте на сторінках Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Львівський історичний музей Львівський музей історії релігії Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського Дім Франка - Franko House Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького Територія Терору Музей Міста, Львів / City Museum, Lviv Національний музей "Тюрма на Лонцького" , Музею «Львів Стародавній», Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові, Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка, Музей загиблих літаків. AirCrash museum., Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького, Музей етнографії та художнього промислу ethnology.lviv.ua, Державного природознавчого музею НАН України, ЛКП"Музей"Личаківський цвинтар"", Музею вишитих ікон о. доктора Блажейовського.
Або ж тут: https://lviv.travel/ua/events/den-muzeiv-u-lvovi

P.S. не забувайте про засоби захисту, бережіть себе і людей поруч😌

Natalia Bunda
#музей #музеї #музейукраїни #музеїукраїни #музейльвова #музеїльвова
Сьогодні, 18 травня, увесь світ святкує міжнародний день музеїв!🎉

❓Чи знаєте Ви скільки музеїв у ЛНУ ім.І.Франка? Шість!
Шість унікальних музеїв, що належать до найстаріших університетських музеїв Європи:

🔹Музей історії Університету;
🔹 Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка;
🔹 Мінералогічний музей ЛНУ;
🔹Музей рудних формацій;
🔹 Палеонтологічний музей ЛНУ;
🔹Археологічний музей;

Вітаємо усіх, хто причетний до формування колекцій минулого та для кого музей став рідним домом !🥳

А Вас запрошуємо до віртуальної прогулянки виставковими залами. ⤵

Якщо хтось вас назве зміючкою чи гієною, то не поспішайте ображатися і продовжувати зоологічну перепалку. Це може бути, свого роду, комплімент. Бо не такі ці тваринки погані, якими видаються на перший погляд. Павуки, крокодили, кобри і навіть скорпіони - усі вони мають своє унікальне призначення в природному середовищі. Яке?
Дивіться усі деталі у новому випуску програми "Рожеві окуляри". Будемо розповідати про тварин із поганою репутацією. Не пропустіть вже тут та на YouTube каналі.
Дякуємо за чудові локації:
Розважальний центр Веселка
Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка
Висловлюємо подяку за неймовірний стиль ведучих магазину дитячого одягу FunTun

Юрій Турянський
Турянська Оксана
Копій Світлана
#тварини
А ось і нова відеопрогулянка у Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка!🧡

Героєм сьогоднішнього випуску є житель Тихого океану - Японський краб-павук.🦀

🔹 Розповідає Ірина Скирпан, молодша наукова співробітниця Зоологічного музею Університету.

▶️Хутчіш вмикай відео та залишай реакції у коментарях, щоб ми продовжували знайомство з іншими експонатами у наступних сюжетах!😉
#360подарунківЛНУ

Сьогодні ми оголошуємо про довгоочікуваний запуск сайту проєкту "360 подарунків до 360-ліття Університету"⤵️
Протягом минулих тижнів про свої бажані подарунки вже розповіли Біологічний факультет ЛНУ ім. Івана Франка, Географічний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка, Геологічний Факультет ЛНУ ім. І. Франка, Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка, Мінералогічний музей ЛНУ, Палеонтологічний музей, Музей рудних формацій, та Ботанічний сад ЛНУ ім.І.Франка.

А вже з цього моменту Ви можете ознайомитись з повним списком подарунків перерахованих факультетів і підрозділів та підтримати їх перейшовши за посиланням 🎉 https://360presents.lviv.university/ 🎉

А підтримати проект Ви можете у декілька способів:
🔹 Обрати подарунок, самостійно його придбати та передати Університету, попередньо заповнивши форму на сайті, або нам зателефонувавши.
🔹 Обрати подарунок, додати в кошик та оплатити його.
Таким чином, Ви перекажете кошти на конкретний подарунок, ми самі його придбаємо і передамо відповідному факультету чи підрозділу, обов’язково Вам про це повідомивши.
🔹 Придбати сертифікат на певну суму благодійного внеску. Таким чином назбиравши достатньо коштів, ми купимо подарунки для обраного Вами факультету чи підрозділу.
💙 І найважливіше – розповісти про наш проєкт друзям, знайомим, колегам, згадати про своїх одногрупників та однокурсників, пригадати студентські роки та об’єднатися разом, щоб зробити внесок у розвиток Університету.

З часом на сайті з'являтиметься все більше бажаних подарунків, тому слідкуйте за нашими оновленнями, і не пропустіть Ваш рідний факультет чи підрозділ⏰
x

Other Lviv government services (show all)

Восьмий апеляційний адміністративний суд Львівська обласна прокуратура Львівський обласний ТЦК та СП Управління капітального будівництва Львів Територіальне управління Служби судової ох Молодіжна Рада Об'єднання Профспілок Львів ФДМУ у Львівській області Головне управління Держпродспоживслужби у Жіноча Ділова Палата України Головне управління Держпраці у Львівській Львівська митниця Регіональний центр з надання БВПД у Львівсь Управління охорони історичного середовища Konsulat Generalny RP we Lwowie / Генеральне Консульство Р Центр досліджень місцевого самоврядування