Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка

  • Home
  • Ukraine
  • Lviv
  • Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка

Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка Сторінка висвітлює інформацію, котра стосується діяльності Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи.
Наукові колекції музею налічують понад 180 тис. експонатів, з яких близько 10 тис. формують експозицію.

Operating as usual

З Днем Незалежності, українці!Щиро дякуємо оборонцям на сході за їхню відчайдушну боротьбу за збереження цієї незалежнос...
24/08/2021

З Днем Незалежності, українці!
Щиро дякуємо оборонцям на сході за їхню відчайдушну боротьбу за збереження цієї незалежності і мирне майбутнє для країни. Бережіть себе і Україну!
Слава Україні!
Героям слава! 💙💛

З Днем Незалежності, українці!
Щиро дякуємо оборонцям на сході за їхню відчайдушну боротьбу за збереження цієї незалежності і мирне майбутнє для країни. Бережіть себе і Україну!
Слава Україні!
Героям слава! 💙💛

Photos from Каменяр Інформаційно-аналітичний часопис's post
13/08/2021

Photos from Каменяр Інформаційно-аналітичний часопис's post

31/07/2021

Шановні відвідувачі!
З 1 по 31 серпня наш Музей буде тимчасово зачинений.
До зустрічі 1 вересня😉

26/07/2021

У новому ефірі спецпроєкту «Vivat academia» спільно з Українське радіо - те, чого Ви точно не знали про Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка!🔥

🔹Завідувач Зоологічного музею Ігор Шидловський розповів як зачинателю музею Бенедикту Дибовському вдалося здобути повний кістяк морської корови, яку винищили близько трьохсот років тому, про реставрацію рідкісного 100-літнього чорного носорога, який вважається вимерлим видом, і про птаха, який «оселився» на його футболці.

Хутчіш переходьте за посиланням та слухайте запис ефіру ⤵️

https://lnu.edu.ua/360-vivat-academia/

02/06/2021

У рамках Leopolis Jazz Fest Львівський університет готує для Вас багато цікавих можливостей!😍

У честь свого 360-річчя Університет розпочинає проєкт із формування стипендійного фонду для підтримки студентів та аспірантів, призерів міжнародних та всеукраїнських конкурсів та олімпіад. Символічним початком якого стане Літній вечір у Ботанічному саду, але це ще не все що ми для Вас підготували.😉

Знаємо, Ви теж стомилися від карантинних обмежень та сумували за Університетом і відвідинами музеїв. Ми знайшли для вас крутий спосіб підтримати талановиту молодь та розбавити сірі будні ⤵

❓ Коли?
📅 24 – 28 червня 2021р.

Ви обов’язково знайде щось для себе, адже Університет пропонує Вам групові та індивідуальні екскурсії на будь-який смак:

⭐ Екскурсія у Наукова бібліотека ЛНУ ім. Івана Франка - найдавнішою книгозбірнею України, у фондах якої зберігаються книжки з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, французького короля Людовіка XV, польського короля Сигізмунда ІІ, гетьмана Івана Мазепи.
Вас здивує концепція бібліотеки, її особлива атмосфера і дух, ви побачите як оживає історія .

⭐ Вечірня екскурсія Галицьким сеймом.
Історичний екскурс періоду ХІХ ст. у форматі вечірньої прогулянки – найкраща нагода дізнатися таємниці та знайти розгадки не лише освітніх, наукових, а й політичних і суспільних явищ, що творили історію Галичини. Ви дізнаєтесь про перше електричне освітлення у Львові, створення українського джазу та львівського танго, таємниче зникнення скульптур та інші цікаві факти.

⭐Відвідини Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка, колекції якого мають виняткове значення для науки і практично не підлягають відтворенню у разі їх втрати або руйнування. Довідкова інформація про Зоологічний музей була включена до 9-го видання Каталогу музеїв світу (Лейпциг, Німеччина), а його фонди належать до Національного надбання України, то ж запрошуємо і Вас відкрити для себе ці унікальні набутки багатьох поколінь та держав.

📌 Деталі:
за тел. +380666460106 (Юнона)
email: [email protected]

22/05/2021

Зоологічний музей доєднався до проведення Всеукраїнського фестивалю науки-2021. Представляємо коротеньку відео-екскурсію "Іменні колекції комах у фондах Зоологічного музею".
Сподіваємося скоро зустрітися з Вами наживо!😉
Кафедра Зоології ЛНУ ім. І.Франка
Біологічний факультет ЛНУ ім. Івана Франка

Колектив Зоологічного музею щиро вітає усіх колег-музейників з Міжнародним днем музеїв! Процвітання та наснаги Вам у роб...
18/05/2021

Колектив Зоологічного музею щиро вітає усіх колег-музейників з Міжнародним днем музеїв! Процвітання та наснаги Вам у роботі🤗

Колектив Зоологічного музею щиро вітає усіх колег-музейників з Міжнародним днем музеїв! Процвітання та наснаги Вам у роботі🤗

Щиро вітаємо Вас з Великоднем! Миру та любові Вам та Вашим рідним🤗Будьте здорові!p.s. на фото - крапанки в гнізді дрозда...
01/05/2021

Щиро вітаємо Вас з Великоднем!
Миру та любові Вам та Вашим рідним🤗
Будьте здорові!

p.s. на фото - крапанки в гнізді дрозда-омелюха😉

Щиро вітаємо Вас з Великоднем!
Миру та любові Вам та Вашим рідним🤗
Будьте здорові!

p.s. на фото - крапанки в гнізді дрозда-омелюха😉

#Експонат_тижняЗізнайтеся, Вам теж інколи кортить їх «почухати за вушком»?😉ДЖМЕЛІ (рід Bombus) – комахи з родини Бджолин...
18/04/2021

#Експонат_тижня
Зізнайтеся, Вам теж інколи кортить їх «почухати за вушком»?😉
ДЖМЕЛІ (рід Bombus) – комахи з родини Бджолині, або Справжні бджоли (Apidae), поширені на території Євразії, Північної та Південної Америки, Філіппінських островах та островах Малайзії. Цих комах можна поділити на дві групи: соціальні (колонії деяких видів можуть налічувати кілька сотень особин) та джмелі-зозулі (клептопаразити, котрі самі гнізда не будуть, а, натомість, займаються рейдерством та рабовласництвом😱). Але про джмелів-зозуль розповімо в іншому пості😏
Дорослі джмелі, як й інші бджоли, харчуються нектаром на квітках рослин, а для своїх личинок ще й збирають пилок. Саме ці два процеси роблять джмелів надзвичайно важливими у природі, адже вони забезпечують запилення квіткових рослин (не тільки диких, а і багато сільськогосподарських!).
Ви вже, мабуть, бачили перших весняних пухнастиків – це самки, котрі стануть засновницями цілої колонії😮! Але про все по-порядку. Щойно прокинувшись від «зимового сну» самка починає шукати місце для гнізда: вони літають повільно і дуже низько над землею, оглядаючи всі ймовірні варіанти майбутнього житла (ідеально підійдуть старі гнізда гризунів, порожнини під коренями дерев чи у їхньому стовбурі, штучні порожнини тощо). Коли місце вибране – можна приступати до його облаштування: самка формує так звану «виводкову камеру», де буде розвиватися потомство, та з воску будує своєрідну посудину для накопичення нектару. Самка-засновниця сама вирощує першу партію потомства: забезпечує личинок кормом, підтримує температуру в гнізді, при потребі лагодить виводкову камеру тощо. А вже, коли з’являється перша молодь – вони перебирають на себе більшість обов’язків. За статтю всі комахи в гнізді є самками, та, попри це, розмножується тільки засновниця, а решта всі – працюють на благо колонії: збирають нектар та пилок, прибирають у гнізді, підтримують сталу температуру та вологість, вентилюють та охороняють гніздо, і, звичайно, турбуються про потомство.
🧐Вам, мабуть, цікаво де ж самці джмелів? А вони з’являються вже наприкінці існування колонії (приблизно, кінець літа – початок осені) і одразу після окрилення покидають гніздо. Решту свого (на жаль, дуже короткого) життя вони проведуть на квітках, в очікуванні любові❤️. Також в цей час у гнізді з’являється і молоде покоління самок, здатних до розмноження. Їхнім завданням є спаруватися із самцями та знайти затишне місце, щоб перезимувати. Так так, саме ці молоді джмелихи вже наступної весни стануть самками-засновницями нової колонії! На жаль, решта «старої» колонії, приблизно до середини осені, загине.
В Україні трапляються 40 видів джмелів, найпоширеніші з яких представлені на фото: джміль земляний (і дуже схожий до нього – дж. норовий), дж. польовий, дж. садовий, дж. лісовий та дж. кам’яний (і схожий на нього – дж. малий кам’яний).
Після карантину приходьте в Музей!
Матеріал підготувала Ірина Скирпан
Джерела світлин:
https://www.alamy.com/stock-photo-buff-tailed-bumblebee-bombus-terrestris-nest-with-queen-and-workers-91794690.html
https://www.alamy.com/stock-photo-buff-tailed-bumble-bee-bombus-terrestris-at-the-nest-germany-86061149.html
https://www.flickr.com/photos/silviosola/28973332555
[email protected]/albums/72157631411093192/" rel="nofollow,noopener" target="_blank">https://www.flickr.com/photos/[email protected]/albums/72157631411093192/
https://www.flickr.com/photos/crunchie-carruthers/49442930802
https://www.bwars.com/bee/apidae/bombus-sylvarum
https://photographers.ua/photo/dzhmil-poljoviy-bombus-pascuorum-1301262/

#Експонат_тижняТрохи пташиної «санта-барбари» 😏ЗОЗУЛЯ ВЕЛЕТЕНСЬКА (Scythrops novaehollandiae) – представник родини Зозул...
04/04/2021

#Експонат_тижня
Трохи пташиної «санта-барбари» 😏
ЗОЗУЛЯ ВЕЛЕТЕНСЬКА (Scythrops novaehollandiae) – представник родини Зозулеві (Cuculidae), який є найбільшим птахом-паразитом у світі. Трапляється ця зозуля у тропічних і субтропічних лісах Австралії, Нової Гвінеї та Індонезії.
Забарвлення їхнього тіла досить просте: голова та тулуб світло-сірого кольору, крила темно-сірого із чорним кольором на кінці, хвіст закінчується чорно-білою смугою. Довжина тіла – 50 – 70 см, розмах крил 88 – 107 см. Дзьоб зозуля велетенська має незвично масивний, довжиною 7,4 – 8,6 см. Довгий і дещо гачкуватий дзьоб, в поєднанні з дуже «серйозним» поглядом тварини, наштовхнули британського орнітолога Джона Летема дати птаху родову назву Scythrops, що в перекладі з давньогрецької означає «зле обличчя».
Усі порядні самці зозулі починають період розмноження залицяннями до самок: вони приносять їм так звані «шлюбні подарунки» – великих смачних комах (словом, заманюють на їжу😉). Після того, як обраниця прийняла подарунок, можна переходити до процесу парування. Коли настає час відкладати яйця, пара з коханців перетворюється на організовану злочинність (такі собі пташині Бонні і Клайд). Вони знаходять готове гніздо, збудоване іншими видами птахів, і поки самець зозулі всіляко відволікає господарів і відводить їх від гнізда, самка в цей час відкладає 1 – 2 яйця. «Прийомними батьками» можуть стати різні види птахів, найчастіше воронові. Трапляється, що кілька різних самок велетенських зозуль відкладають яйця в одне чуже гніздо!
Пташенята з'являються на світ не повністю розвиненими. Вони сліпі, глухі та голі. На відміну від інших представників своєї родини, пташенята не викидають з гнізда і не вбивають інших пташенят чи інші яйця (як це роблять, наприклад, пташенята нашої звичайної зозулі!). Але, попри це, «рідні» пташенята всерівно рідко виживають: найчастіше вони помирають від голоду, оскільки всю принесену батьками їжу споживають більші та агресивніші пташенята зозулі.
Харчуються велетенські зозулі різними безхребетними (в основному, комахами) та фруктами.
Тривалість життя велетенської зозулі в дикій природі становить, приблизно, 8-10 років. Наразі виду нічого не загрожує. Людська діяльність, як от, насаджування садів навколо міст, призвела до збільшення чисельності деяких видів птахів у Австралії, а заразом з ними зросла і чисельність гніздових паразитів – зозуль.
Поглянути на зозулю велетенську Ви зможете у Музеї після карантину.
Матеріал підготувала Софія Питель
Джерела світлин:
https://www.graemechapman.com.au/library/viewphotos.php?c=88
https://www.australiangeographic.com.au/blogs/creatura-blog/2021/03/the-channel-billed-cuckoo-is-a-magpies-worst-nightmare/
http://www.brolgahealingjourneys.com/?p=491
https://blog.csiro.au/what-do-termites-cuckoos-and-salamanderfish-get-up-to-over-christmas/
https://ebird.org/species/chbcuc2?siteLanguage=sr
https://ebird.org/species/chbcuc2

#Експонат_тижняПро таких відомих, і водночас таємничих морських мешканців🧐РИБИ-КЛОУНИ (рід Amphiprion) – морські риби, к...
28/03/2021

#Експонат_тижня
Про таких відомих, і водночас таємничих морських мешканців🧐
РИБИ-КЛОУНИ (рід Amphiprion) – морські риби, котрі належать до родини Помацентрові (ряду Окунеподібні). Рід включає 29 видів, поширених на коралових рифах Індійського та Тихого океанів. Найбільш відомим і популярним серед них є вид Amphiprion ocellaris, котрий став прототипом головного героя мультфільму «У пошуках Немо» (про нього трохи згодом). Риби-клоуни дуже різноманітні за своїм забарвленням, і можуть бути вогняно-червоні, рожеві, помаранчеві, вишневі, чорні, зі смужками білими, жовтими, чорними, горизонтальними чи вертикальними, їх може бути три, дві, одна ... словом, справжнісінькі витвори мистецтва природи😍! Але, якими б різними на вигляд не були ці тварини, всі вони мають спільну пристрасть – актинії. Клоуни, у буквальному сенсі, жити не можуть без цієї групи тварин. Справа в тому, що яскраве забарвлення риб робить їх легкою здобиччю для хижаків, а «дружба» з актиніями дає їм прекрасний захист. Актинії (поліпи, родичі медуз та гідр) озброєні жалкими клітинами, які не дозволяють наближатися хижакам. Але стоп…а клоунам така зброя не шкодить?🤨 Насправді науковці довго вивчали це питання і дійшли висновку, що, найімовірніше, від жалких клітин актинії тіло риби захищає специфічний слиз, який ще й до всього, може чистити субстрат і саму актинію від органічних решток. Загалом, на одній актинії можуть перебувати від кількох до майже десятка особин клоунів, все залежить від розміру поліпа і від відносин між самими рибами. Субстрат під актинією клоуни чистять і для того, щоб туди можна було відкласти ікру. До речі, про розмноження: у клоунів чітко проявляється активна турбота про потомство, за ікрою доглядають і самці і самиці, але для початку ще потрібно стати самицею…стоп, що? Справа в тому, що всі молоді особини клоунів є самцями, і менші самці стимулюють найбільшого самця до зміни статі. Відтак, найбільший самець під впливом особливих гормонів стає домінантною самицею в групі (явище протоандричного гермафродитизму). Якщо раптом самиці не стане, то її змінить найбільший самець в групі.
Повертаючись до мультфільму «У пошуках Немо»: творці стрічки мали на меті висвітлити не дуже приємне для тварин перебування у неволі, проте мультфільм призвів до трохи протилежного і неочікуваного результату. Попит на риб-клоунів та інших мешканці рифів зріс і тварини почали потерпати від постійного відлову заради морської акваріумістики. Проте, багато фірм спробували вирішити цю проблему розведенням клоунів у неволі, таким чином потреба у вилученні риб з дикої природи відпадає. До слова, клоуни належать до тієї невеличкої кількості видів морських риб, які охоче розмножуються у неволі.
Подивитися на риб-клоунів Ви зможете у нашому Музеї.
Матеріал підготував Bohdan Andriishyn

Джерела світлин:
https://www.123rf.com/photo_123494193_ocellaris-clownfish-amphiprion-ocellaris-also-known-as-the-false-percula-clownfish-swimming-in-the-m.html
https://www.123rf.com/photo_56912546_ocellaris-clownfish-amphiprion-ocellaris-swimming-in-the-magnificent-sea-anemone-heteractis-magnific.html
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Amphiprion_clarkii.jpg
https://www.worldlifeexpectancy.com/fish-life-expectancy-red-saddleback-anemonefish
https://www.pinterest.com.au/pin/653796070882535883/
https://www.maldivesbiodiversity.org/Species/Details/4
https://www.flickr.com/photos/sexecutioner/3259895953
http://www.divinginphuket.net/clownfish/

#Експонат_тижняПрийшов час і нам постити котиків😉ОЦЕЛОТ (Leopardus pardalis) – представник родини котових (Felidae), пош...
21/03/2021

#Експонат_тижня
Прийшов час і нам постити котиків😉
ОЦЕЛОТ (Leopardus pardalis) – представник родини котових (Felidae), поширений у лісах Південної, Центральної та, частково, Північної Америк.
Оцелоти – відносно невеликі тварини, з довжиною тіла від 60 до 100 см. Проте, «кицькати» і намагатися почухати звіра за вушком – не радимо. Вони озброєні зубами, гострими кігтями і норовливим характером, як, зрештою, і всі коти. Втекти від них – не так і легко, особливо якщо ви – тварина невеликого розміру: оцелоти прекрасно лазять по деревах і навіть плавають. Не завжди допомагає навіть прикидання мертвим (за усн. повідомл. опосумів🤔). Полюють ці коти переважно на дрібних ссавців, птахів, ящірок, інколи змій, риб чи ракоподібних. А суворі бразильські оцелоти тримають в страху ще й приматів!😎
У цих тварин дуже густа і ніжна шерсть, коричневого, жовтуватого чи навіть кремового кольору в основі і з безліччю темних плям і смуг. Розташування, кількість і величина плям є унікальними для кожної особини, як відбитки пальців. На жаль, ця ж прекрасна шерсть стала колись причиною полювання на оцелотів, в результаті чого їхня чисельність суттєво скоротилася. Зараз торгівля живими тваринами чи їхніми шкурами – заборонена, проте, відновити чисельність популяцій уже не так легко. Крім того, ми постійно знищуємо чи суттєво змінюємо природні місця, придатні для проживання цих котячих.
p.s. якщо ввечері відчинити вікна, заплющити очі і уважно вслухатися у пронизливе березневе нявчання наших котів – то можна відчути себе у джунглях Південної Америки, адже в період розмноження оцелоти видають такі ж звуки (хоча, решту часу вони дуже серйозні і мовчазні).😉
Матеріал підготувала Ірина Скирпан

Джерела світлин:
https://dev.to/bseyhan/ocelot-with-net-core-5-0-b0k
https://www.pantanalsafaris.com/pantanal-wildlife-tour/
https://www.dallasnews.com/opinion/commentary/2020/07/19/the-texas-ocelot-population-is-shrinking-and-needs-our-help/
https://www.cabq.gov/artsculture/biopark/news/zoo-celebrates-its-first-ever-ocelot-birth

Долучайтеся😉Всі деталі в описі та на сайті проєкту!
18/03/2021

Долучайтеся😉
Всі деталі в описі та на сайті проєкту!

#360подарунківЛНУ

Сьогодні ми оголошуємо про довгоочікуваний запуск сайту проєкту "360 подарунків до 360-ліття Університету"⤵️
Протягом минулих тижнів про свої бажані подарунки вже розповіли Біологічний факультет ЛНУ ім. Івана Франка, Географічний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка, Геологічний Факультет ЛНУ ім. І. Франка, Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка, Мінералогічний музей ЛНУ, Палеонтологічний музей, Музей рудних формацій, та Ботанічний сад ЛНУ ім.І.Франка.

А вже з цього моменту Ви можете ознайомитись з повним списком подарунків перерахованих факультетів і підрозділів та підтримати їх перейшовши за посиланням 🎉 https://360presents.lviv.university/ 🎉

А підтримати проект Ви можете у декілька способів:
🔹 Обрати подарунок, самостійно його придбати та передати Університету, попередньо заповнивши форму на сайті, або нам зателефонувавши.
🔹 Обрати подарунок, додати в кошик та оплатити його.
Таким чином, Ви перекажете кошти на конкретний подарунок, ми самі його придбаємо і передамо відповідному факультету чи підрозділу, обов’язково Вам про це повідомивши.
🔹 Придбати сертифікат на певну суму благодійного внеску. Таким чином назбиравши достатньо коштів, ми купимо подарунки для обраного Вами факультету чи підрозділу.
💙 І найважливіше – розповісти про наш проєкт друзям, знайомим, колегам, згадати про своїх одногрупників та однокурсників, пригадати студентські роки та об’єднатися разом, щоб зробити внесок у розвиток Університету.

З часом на сайті з'являтиметься все більше бажаних подарунків, тому слідкуйте за нашими оновленнями, і не пропустіть Ваш рідний факультет чи підрозділ⏰

Address

Грушевського, 4
Lviv
79005

Opening Hours

Monday 10:00 - 16:00
Tuesday 10:00 - 16:00
Wednesday 10:00 - 16:00
Thursday 10:00 - 16:00
Friday 10:00 - 16:00

Telephone

+032-239-45-48

Products

Каталог яєць та гнізд птахів Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка / укладачі : Н. А. Пісулінська, І. В. Шидловський, А. Т. Затушевський – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. – 142 с.
Каталог колекцій ссавців Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка / Уклад.: Затушевський А.Т., Шидловський І.В., Закала О.С. та ін. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 442 с.
Каталог колекції прісноводних молюсків проф. В. І. Здуна у фондах Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка / Укладачі: Шидловський І.В., Гураль Р.І ., Романова Х.Й. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – 58 с.
Шидловський І.В., Головачов О.В. Рівнокрилі комахи (Homoptera) з колекції Е.-Ф. Гермара у фондах Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка (каталог). – Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – 87 с.
Шидловський І.В., Головачов О.В., Лисачук Т.І., Романова X.Й. Каталог яєць та гнізд птахів Зоологічного музею ім. Бенедикта Дибовського. – Львів: вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 63 с.
Царик Й.В., Шидловський І.В., Головачов О.В., Лисачук Т.І., Романова X.Й., Паславська Т.М., Єдинак Г.3., Павлюк Р.С., Вознюк М.Н. Каталог рідкісних та червонокнижних видів тварин колекцій зоологічного музею. – Львів: вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2000. – 59 с.

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка:

Videos


Comments

Христос Воскрес! Як Ви повідомляли, що з 8 січня Ви працюєте в штатному режимі, ми взяли дитину і приїхали 15 км за меж міста, щоб відвідати музей (десь об 10:00). На жаль він був закритий. Ви все таки не працювали?
Доброго дня і з Новим Роком! Скажіть, будь-ласка, як Ви працюєте на цьому і наступному тижнях (в які дні музей відкритий)?
#Експонат_тижня Монал гімалайський (Lophophorus impejanus) – вид фазанів, що поширений у Гімалаях на території Індії, Непалу і Бутану. Це національний птах Непалу та індійського штату Уттаракханд. Видову назву impejanus цей вид отримав на честь леді Мері Імпей, дружини першого губернатора Бенгалії, саме вона стала першою, кому вдалося успішно утримувати гімалайського монала в неволі. За міжнародною класифікацією гімалайський монал відноситься до видів, існування яких викликає найменші побоювання (Least Concern IUCN). У минулому монал гімалайський у багатьох частинах свого ареалу був звичайним видом птахів, але зміни середовищ існування та полювання негативно відбилися на його чисельності. Однак в даний час його популяції ніщо не загрожує; вона вважається благополучною і стабільною. Гімалайський монал населяє хвойні та мішані ліси, а також субальпійські чагарники в Гімалаях на висотах 2100-4500 м. Улітку ці птахи живуть на крутих скелястих схилах і гірських різнотравних луках. Взимку вони спускаються в хвойні і змішані ліси з чагарниками рододендронів і бамбуку. Гімалайський монал – птах з сильними ногами, відносно коротким хвостом і сильним дзьобом. Оперення самця яскраве, з характерним металевим відливом. Голова і потилиця зеленого кольору, шия і хвіст оранжево-червоні, спина синя. Черевна сторона чорного бархатистого кольору. Навколо очей є блакитний шкірясте кільце. На голові чуб з довгих зелених з білими кінчиками пір'їн. Довжина тіла самця 70 см, в тому числі хвоста 23 см; вага близько 2,5 кг. У самок забарвлення оперення строкато-коричневе. Вони дрібніші за самців. Яскраве вбрання у самців з'являється з досягненням статевої зрілості в 2-х річному віці. Гімалайські монали ведуть малорухливий спосіб життя, хоча літають птахи добре і часто сідають на дерева. Однак у випадку загрози монали зазвичай не відлітають, а кидаються бігти вниз по схилу і намагаються сховатися у затишному місці. Шлюбний сезон у цих птахів починається в квітні, високо в горах, і може тривати, залежно від місцевості, до червня. Самці різкими криками приваблюють самок. Шлюбні ігри складаються з ритуального залицяння самця, в процесі якого він демонструє в різних ракурсах своє розкішне оперення, розпускає крила, піднімає хвіст, кланяється і підстрибує. Іноді самці підносять самкам подарунки у вигляді корму або камінчика. Після шлюбних демонстрацій відбувається спарювання, а потім самка приступає до будівництва гнізда – невеликої ямки в землі, вистеленої листям, мохом і травою. У кладці зазвичай 3 яйця, але може бути 4-6. Насиджує кладку тільки самка протягом 26-28 днів. Самець, як правило, знаходиться поблизу, охороняючи її та гніздо. Пташенята, що вилупилися швидко залишають гніздо і слідують за матір'ю в пошуках їжі. Протягом першого тижня життя вони харчуються в основному дрібними безхребетними і швидко ростуть. Самостійними вони стають у віці 6 місяців, а статевозрілими – у 2 роки. Восени самки з виводками мандрують по схилах гір у пошуках їжі. Взимку можуть об'єднуватися в зграйки по 20-30 особин і спільно годуються в дубових лісах. Самці взимку можуть триматися разом з декількома самками і їх пташенятами, але частіше утворюють спільні групи з 3-4 іншими самцями. Для моналів характерні сезонні вертикальні кочівлі. Взимку вони спускаються в полонини на висоту 2000 м, де неглибокий сніговий покрив дозволяє їм легше добувати корм, а влітку знову піднімаються в гори. Харчуються гімалайські монали корінням, бульбами і пагонами, жолудями і ягодами, а також комахами та їх личинками, яких вони викопують із землі. Піддзьобок з гострими краями допомагає птахам практично перерізати корені рослин. Після їх годування на схилах залишаються буквально зорані ділянки. При годівлі птахи спочатку ногами викопують невелику ямку, а потім починають рити дзьобом. Приходьте дивитися на цих чудових птахів у Музей!
Хочеш ВЕЛИКИХ ЗМІН в своєму особистому житті? Тоді цей семінар саме для тебе. Канадська громадська організація O.W.L. Open World Learning ЗАПРОШУЄ усіх бажаючих на безкоштовний семінар: ЯКІСНА ОСВІТА ТА КАР'ЄРА В КАНАДІ Хочеш дізнатись як поєднати відпочинок, освіту та кар'єру в Канаді? Приходь 10 жовтня о 18:00 в готель Львів, проспект В. Чорновола, 7 на зустріч з представником канадського державного вишу з Ванкувера і отримай відповіді на будь-які запитання від експерта. Організатор: Христофор-Тур, офіційний представник O.W.L. у Львові. Реєстрація учасників за тел (097) 0 200 300 Кількість місць обмежена! Детальніше про програму семінару ---> www.facebook.com/events/280778019085186
Ти або твої друзі любите співати 🎶🎤🎵, чи, може, хотіли завжди танцювати 💃👯🤗❓ Або вашою мрією було грати в оркестрі🎼🎻🎷❓ У Тебе просто неймовірна можливість😜, не прогав її❗Саме зараз триває набір в Народний ансамбль пісні і танцю «Черемош» ☺ Ми чекаємо на тебе❗ ✅Коли❓ - вівторок і четвер о 18:00 ✅Де❓ - головний корпус ЛНУ ім. І. Франка, ауд. 216 ✅Що❓ - необхідний лише гарний настрій і любов до музики і танцю За деталями попередньо звертатись до Liubomyr Bachkur #cheremosh_ensemble #lnu #ЛНУ