Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка

  • Home
  • Ukraine
  • Lviv
  • Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка

Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка Сторінка висвітлює інформацію, котра стосується діяльності Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи.
Наукові колекції музею налічують понад 180 тис. експонатів, з яких близько 10 тис. формують експозицію.

Operating as usual

#Експонат_тижняЖолуді, котрі не схожі на жолуді.. рачки, не схожі на рачків.. і взагалі вони ні на кого не схожі, бо уні...
10/11/2021

#Експонат_тижня
Жолуді, котрі не схожі на жолуді.. рачки, не схожі на рачків.. і взагалі вони ні на кого не схожі, бо унікальні😎
МОРСЬКИЙ ЖОЛУДЬ або БАЛЯНУС (Balanus) – найбагатший видами і найбільш поширений рід вусоногих раків. І українська, і латинська (що також означає «жолудь») назви походять від зовнішнього вигляду тварини. Тіло дорослого морського жолудя ззовні вкрите захисною вапняковою черепашкою білого чи сірого кольору з фіолетовими або коричневими поздовжніми смужками, яка за формою нагадує зрізаний конус, жолудь або закритий бутон тюльпана. Черепашка нерухомо прикріплена до субстрату і складається із 6 пластинок. Чотири із них утворюють рухливу кришечку, яка, в разі небезпеки або несприятливих умов, може дуже міцно замикатися. У такому стані тварина може протягом кількох місяців виживати у прісній воді або навіть на суші. Всередині будиночка рачок лежить на спині і висовує крізь отвір між пластинками грудні ніжки, покриті довгими щетинками. Ритмічні рухи ніжок допомагають тварині заганяти всередину будиночка воду, насичену киснем, і часточки їжі.
Більшість морських жолудів невеликі за розміром – діаметр тіла становить 1,5-2 см. Найбільшим серед них є гігантський морський жолудь (Balanus nubilis), що сягає 15 см в діаметрі та 30 см у висоту.
Дорослі представники усіх видів балянусів ведуть сидячий спосіб життя. Вони прикріплюються до субстрату за допомогою широкої підошви – видозміненого переднього відділу голови, і для закріплення виділяють специфічну клейку речовину, що виробляється цементними залозами. Такий «цемент» є надзвичайно стійким, він витримує температуру понад 200°, не чутливий до дії кислот, лугів та органічних розчинників (може то почати запрошувати морських жолудів в Укравтодор?🤭). Поселяються морські жолуді на підводних каменях, скелях, коренях рослин та різних підводних спорудах. Але якщо Ви думаєте, що балянуси такі затяті «домосіди» - то Ви помиляєтеся. Вони все ж можуть мандрувати.. правда, за допомогою «транспорту». Деякі з цих рачків оселяються на черепашках молюсків, панцирах крабів, на шкірі, китовому вусі та зубах китів або на підводних частинах кораблів.
Живуть балянуси зазвичай великими колоніями, адже разом жити вигідніше. Рачки, що мешкають у колонії гребуть ніжками в одному напрямку, створюючи досить сильний потік води, який приносить достатньо поживи для всіх. Таке тісне сусідство корисне і під час розмноження, оскільки морські жолуді – гермафродити, але запліднення у них перехресне. Із заплідненого яйця виходить личинка, яка на відміну від дорослих особин є вільноплаваючою. Личинка морського жолудя проходить 2 стадії розвитку, прикріплюється до субстрату і утворює навколо себе вапнякову черепашку. Дорослі балянуси виділяють у воду специфічну речовину, яка приваблює личинок поселятись серед своїх родичів, і таким чином збільшувати щільність колонії. Морські жолуді завдають значної шкоди судноплавству, утворюючи разом з іншими ракоподібними та молюсками обростання на днищах суден, що значно знижує їхню швидкість і погіршує гідродинамічні властивості. Протягом року плавання на 1 м2 поверхні корабля може прикріпитись до 10 кг рачків і молюсків! Відомо понад 50 видів роду Balanus, які поширені в усіх широтах від літоралі до глибини 6000 м. П’ять видів морських жолудів трапляються у Чорному морі.
Коли Музей знову відчинить двері для відвідувачів, приходьте подивитися на балянусів!
Матеріал підготувала Solomia Susulovska
Джерела світлин:
https://images.agromassidayu.com/img/novosti-i-obshestvo/37/morskoj-zhelud-zhiznennij-cikl-razmnozhenie_1.jpg
https://northwestnaturalist.org/2015/08/17/balanus-nubilus-giant-acorn-barnacle-cirripedia/
https://twitter.com/healthebayAQ/status/1176180760153214981/photo/1
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D1%81#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Seepocke_fg02.jpg
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Balanus_improvisus.jpg
https://invertzoology.files.wordpress.com/2013/07/dgp_3563.jpg

#Експонат_тижняНебезпечна, чарівна і дуже загадкова...😉Гадюка-носоріг (Bitis nasicornis) – отруйна змія з родини Гадюков...
03/11/2021

#Експонат_тижня
Небезпечна, чарівна і дуже загадкова...😉
Гадюка-носоріг (Bitis nasicornis) – отруйна змія з родини Гадюкові. Трапляється у тропічних лісах Екваторіальної та Західної Африки.
Як і більшість гадюк, ця змія має досить масивне і не надто довге тіло (довжина 60 – 90 см, максимум 120 см). Її неймовірне забарвлення зачаровує з першого погляду: на голові змії можна побачити велику чорну "стрілку" в жовтій рамці, а вздовж спини – цікаві візерунки у вигляді бантів. Таке яскраве забарвлення гадюки допомагає їй маскуватись у тропіках. Окрім цього, для неї характерна ще одна особливість – її голову (на кінці) прикрашають 2 або 3 досить великих "роги" з лусочок, іноді вони розміщені так близько одне до одного, що зливаються в один "ріг", звідси й назва – гадюка-носоріг.
Побачити цю красуню в природі не так вже й легко. Це нічна змія, яка вдень переховується у листяній підстилці, у ямах, навколо повалених дерев чи їхнього коріння. Гадоки-носороги добре вміють плавати і здатні вилазити на дерева та зарості, на висоту до 3 м над землею.
Гадюка переважно полює із засідки, чекаючи, поки необачна здобич підійде сама. Харчується дрібними ссавцями, інколи жабами і навіть рибою.
Коли гадюці загрожує небезпека, вона здатна гучно шипіти і попереджувати про те, що ліпше ворогу не наближатися.
Отрута гадюки-носорога має нейротоксичну та гемолітичну дію і може бути смертельною для людини, проте, зафіксованих випадків укусів дуже мало.
Після карантину приходьте в Музей подивитися на тропічну красуню.
Матеріал підготувала Софія Питель
Джерела світлин:
https://www.naturepl.com/stock-photo-nature-image01602320.html
http://www.realmonstrosities.com/2014/11/rhinoceros-viper.html
https://www.flickr.com/photos/mp7/32801900514

29/10/2021
22/10/2021

#Експонат_тижня

Сьогодні, ми вам розповімо про валькувату тварину, проте яка і непогано бігає і, може навість зарадити такому хижакові, як собака динго 🙂.
Серед унікальних тварин Австралійської зоогеографічної області виділяється своєю унікальністю незвичайна і чарівна сумчаста тварина, схожа на маленьке ведмежа – вомбат. Вомбат короткошерстий Vombatus ursinus мешканець південно-східної частини Австралії і Тасманії, схожий на ведмежа. Вперше людство дізналося про вомбатів у 1797 році, коли біля берегів Австралії зазнав аварії корабель і моряки, побачивши цих тварин, вирішили вживати їх в їжу.
Довжина тіла вомбата становить 70-130 см, а вага – 17-40 кг. Хутро грубе, від жовто-сірого до чорного кольору. За будовою зубів та способом харчування він нагадує гризунів, у яких зуби постійно ростуть. Вомбати є найбільшими травоїдними тваринами, що риють нори задовжки 2-20 м, з 10-20 входами (віднорками). Вомбат за своїм характером дуже повільний, але при наближенні небезпеки може бігти зі швидкістю до 40 км/год, а на коротких дистанціях навіть до 60 км/год. Вони вміють плавати. Харчуються трав’янистими рослинами, корінням і грибами. Щоб переварити їжу, їм необхідно до 14 днів. Вомбати – найбільш економні споживачі води з усіх ссавців після верблюда: їм достатньо всього 22 мл води на кг маси тіла на добу. Вомбат – єдина тварина, що має фекалії кубічної форми. В час парування перестають бути одинаками. Після 20-30 днів вагітності народжується одне недорозвинене маля (довжиною 22 мм i вагою 2 г), з розвиненими передніми кінцівками, що дозоляють потрапити в сумку матері, що обернена до хвоста. Маля перебуває в сумці шість, а з самкою до 12-15 місяців. Тривалість життя становить 5-20 років. Захищається від нападу ворогів вомбат завдяки мозолю, на задній частині тіла (дуже твердий), який слугує своєрідним щитом. Якщо собака Динго залазить в його нору, вомбат пробує загнати її в кут нори і придушити своїм потужним щитком, або ж закрити «щитом» прохід.
Приходьте подивитися на вомбата короткошетстого у нашому музеї.
Джерела світлин:
https://www.google.com/imgres?imgurl=https%3A%2F%2Fzooclub.org.ua%2Fassets%2Ffiles%2F2015%2F10%2Fkorotkosherstnyy-vombat-samka.jpg&imgrefurl=https%3A%2F%2Fzooclub.org.ua%2Fsumchatye%2F4015-korotkosherstnyj-vombat.html&tbnid=MHTjLpdbVVUQVM&vet=12ahUKEwju5qG9otzzAhVKB3cKHeKWBh8QMyg1egQIARA5..i&docid=Z4MIAq5J7tQuHM&w=740&h=416&q=Vombatus%20ursinus%20&ved=2ahUKEwju5qG9otzzAhVKB3cKHeKWBh8QMyg1egQIARA5

08/10/2021

А у нас технічне поповненя в залі ссавців та в остеологічному залі! 🤩 Тепер там можна переглянути коротенькі інформативні відео з 30-ма видами тварин у головних ролях😃😉
Дякуємо Vyacheslav Vereshchagin та Науково-інноваційному Центру "Спеціалізовані музейні інформаційні технології"!
Коли музей знову буде відчинений для відвідувачів - запрошуємо Вас випробувати новинку!

На жаль, ми знову зачинені для відвідувачів 😔
22/09/2021

На жаль, ми знову зачинені для відвідувачів 😔

Відповідно до Наказу Ректора № О-102 від 22 вересня 2021 року «Про тимчасову організацію освітнього процесу із застосуванням дистанційних технологій у першому семестрі 2021/2022 навчального року» на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами), Постанови Головного державного санітарного лікаря України Міністерства охорони здоров’я України від 06.09.2021 № 10 від 22.08.2020 р. «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та з урахуванням протоколу позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 21 вересня 2021 року, у Львівському національному університеті імені Івана Франка запроваджено дистанційне навчання.

Так, з 23 вересня 2021 року навчальні заняття для здобувачів вищої освіти відбуватимуться із застосуванням дистанційних технологій.

З 23 вересня також буде забезпечено пропускний режим на територію та в корпуси Університету. Окрім того, обмежено проведення масових заходів у закритих приміщеннях. Разом з тим, заходи, необхідні для забезпечення функціонування Університету (проведення засідань ректорату, Вченої ради, конкурсних комісій та Конференції трудового колективу Університету чи факультету) проводитимуться з використанням дистанційних технологій.

З наказом Ректора можна ознайомитися з а посиланнямhttps://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/nakaz-vid-22.09.2021_pro-tymchasovu-orhanizatsiiu-osvitnoho-protsesu-u-dystantsiynomu-rezhymi.pdf

З Днем Незалежності, українці!Щиро дякуємо оборонцям на сході за їхню відчайдушну боротьбу за збереження цієї незалежнос...
24/08/2021

З Днем Незалежності, українці!
Щиро дякуємо оборонцям на сході за їхню відчайдушну боротьбу за збереження цієї незалежності і мирне майбутнє для країни. Бережіть себе і Україну!
Слава Україні!
Героям слава! 💙💛

З Днем Незалежності, українці!
Щиро дякуємо оборонцям на сході за їхню відчайдушну боротьбу за збереження цієї незалежності і мирне майбутнє для країни. Бережіть себе і Україну!
Слава Україні!
Героям слава! 💙💛

Photos from Каменяр Інформаційно-аналітичний часопис's post
13/08/2021

Photos from Каменяр Інформаційно-аналітичний часопис's post

31/07/2021

Шановні відвідувачі!
З 1 по 31 серпня наш Музей буде тимчасово зачинений.
До зустрічі 1 вересня😉

26/07/2021

У новому ефірі спецпроєкту «Vivat academia» спільно з Українське радіо - те, чого Ви точно не знали про Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка!🔥

🔹Завідувач Зоологічного музею Ігор Шидловський розповів як зачинателю музею Бенедикту Дибовському вдалося здобути повний кістяк морської корови, яку винищили близько трьохсот років тому, про реставрацію рідкісного 100-літнього чорного носорога, який вважається вимерлим видом, і про птаха, який «оселився» на його футболці.

Хутчіш переходьте за посиланням та слухайте запис ефіру ⤵️

https://lnu.edu.ua/360-vivat-academia/

02/06/2021

У рамках Leopolis Jazz Fest Львівський університет готує для Вас багато цікавих можливостей!😍

У честь свого 360-річчя Університет розпочинає проєкт із формування стипендійного фонду для підтримки студентів та аспірантів, призерів міжнародних та всеукраїнських конкурсів та олімпіад. Символічним початком якого стане Літній вечір у Ботанічному саду, але це ще не все що ми для Вас підготували.😉

Знаємо, Ви теж стомилися від карантинних обмежень та сумували за Університетом і відвідинами музеїв. Ми знайшли для вас крутий спосіб підтримати талановиту молодь та розбавити сірі будні ⤵

❓ Коли?
📅 24 – 28 червня 2021р.

Ви обов’язково знайде щось для себе, адже Університет пропонує Вам групові та індивідуальні екскурсії на будь-який смак:

⭐ Екскурсія у Наукова бібліотека ЛНУ ім. Івана Франка - найдавнішою книгозбірнею України, у фондах якої зберігаються книжки з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, французького короля Людовіка XV, польського короля Сигізмунда ІІ, гетьмана Івана Мазепи.
Вас здивує концепція бібліотеки, її особлива атмосфера і дух, ви побачите як оживає історія .

⭐ Вечірня екскурсія Галицьким сеймом.
Історичний екскурс періоду ХІХ ст. у форматі вечірньої прогулянки – найкраща нагода дізнатися таємниці та знайти розгадки не лише освітніх, наукових, а й політичних і суспільних явищ, що творили історію Галичини. Ви дізнаєтесь про перше електричне освітлення у Львові, створення українського джазу та львівського танго, таємниче зникнення скульптур та інші цікаві факти.

⭐Відвідини Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка, колекції якого мають виняткове значення для науки і практично не підлягають відтворенню у разі їх втрати або руйнування. Довідкова інформація про Зоологічний музей була включена до 9-го видання Каталогу музеїв світу (Лейпциг, Німеччина), а його фонди належать до Національного надбання України, то ж запрошуємо і Вас відкрити для себе ці унікальні набутки багатьох поколінь та держав.

📌 Деталі:
за тел. +380666460106 (Юнона)
email: [email protected]

22/05/2021

Зоологічний музей доєднався до проведення Всеукраїнського фестивалю науки-2021. Представляємо коротеньку відео-екскурсію "Іменні колекції комах у фондах Зоологічного музею".
Сподіваємося скоро зустрітися з Вами наживо!😉
Кафедра Зоології ЛНУ ім. І.Франка
Біологічний факультет ЛНУ ім. Івана Франка

Колектив Зоологічного музею щиро вітає усіх колег-музейників з Міжнародним днем музеїв! Процвітання та наснаги Вам у роб...
18/05/2021

Колектив Зоологічного музею щиро вітає усіх колег-музейників з Міжнародним днем музеїв! Процвітання та наснаги Вам у роботі🤗

Колектив Зоологічного музею щиро вітає усіх колег-музейників з Міжнародним днем музеїв! Процвітання та наснаги Вам у роботі🤗

Щиро вітаємо Вас з Великоднем! Миру та любові Вам та Вашим рідним🤗Будьте здорові!p.s. на фото - крапанки в гнізді дрозда...
01/05/2021

Щиро вітаємо Вас з Великоднем!
Миру та любові Вам та Вашим рідним🤗
Будьте здорові!

p.s. на фото - крапанки в гнізді дрозда-омелюха😉

Щиро вітаємо Вас з Великоднем!
Миру та любові Вам та Вашим рідним🤗
Будьте здорові!

p.s. на фото - крапанки в гнізді дрозда-омелюха😉

#Експонат_тижняЗізнайтеся, Вам теж інколи кортить їх «почухати за вушком»?😉ДЖМЕЛІ (рід Bombus) – комахи з родини Бджолин...
18/04/2021

#Експонат_тижня
Зізнайтеся, Вам теж інколи кортить їх «почухати за вушком»?😉
ДЖМЕЛІ (рід Bombus) – комахи з родини Бджолині, або Справжні бджоли (Apidae), поширені на території Євразії, Північної та Південної Америки, Філіппінських островах та островах Малайзії. Цих комах можна поділити на дві групи: соціальні (колонії деяких видів можуть налічувати кілька сотень особин) та джмелі-зозулі (клептопаразити, котрі самі гнізда не будуть, а, натомість, займаються рейдерством та рабовласництвом😱). Але про джмелів-зозуль розповімо в іншому пості😏
Дорослі джмелі, як й інші бджоли, харчуються нектаром на квітках рослин, а для своїх личинок ще й збирають пилок. Саме ці два процеси роблять джмелів надзвичайно важливими у природі, адже вони забезпечують запилення квіткових рослин (не тільки диких, а і багато сільськогосподарських!).
Ви вже, мабуть, бачили перших весняних пухнастиків – це самки, котрі стануть засновницями цілої колонії😮! Але про все по-порядку. Щойно прокинувшись від «зимового сну» самка починає шукати місце для гнізда: вони літають повільно і дуже низько над землею, оглядаючи всі ймовірні варіанти майбутнього житла (ідеально підійдуть старі гнізда гризунів, порожнини під коренями дерев чи у їхньому стовбурі, штучні порожнини тощо). Коли місце вибране – можна приступати до його облаштування: самка формує так звану «виводкову камеру», де буде розвиватися потомство, та з воску будує своєрідну посудину для накопичення нектару. Самка-засновниця сама вирощує першу партію потомства: забезпечує личинок кормом, підтримує температуру в гнізді, при потребі лагодить виводкову камеру тощо. А вже, коли з’являється перша молодь – вони перебирають на себе більшість обов’язків. За статтю всі комахи в гнізді є самками, та, попри це, розмножується тільки засновниця, а решта всі – працюють на благо колонії: збирають нектар та пилок, прибирають у гнізді, підтримують сталу температуру та вологість, вентилюють та охороняють гніздо, і, звичайно, турбуються про потомство.
🧐Вам, мабуть, цікаво де ж самці джмелів? А вони з’являються вже наприкінці існування колонії (приблизно, кінець літа – початок осені) і одразу після окрилення покидають гніздо. Решту свого (на жаль, дуже короткого) життя вони проведуть на квітках, в очікуванні любові❤️. Також в цей час у гнізді з’являється і молоде покоління самок, здатних до розмноження. Їхнім завданням є спаруватися із самцями та знайти затишне місце, щоб перезимувати. Так так, саме ці молоді джмелихи вже наступної весни стануть самками-засновницями нової колонії! На жаль, решта «старої» колонії, приблизно до середини осені, загине.
В Україні трапляються 40 видів джмелів, найпоширеніші з яких представлені на фото: джміль земляний (і дуже схожий до нього – дж. норовий), дж. польовий, дж. садовий, дж. лісовий та дж. кам’яний (і схожий на нього – дж. малий кам’яний).
Після карантину приходьте в Музей!
Матеріал підготувала Ірина Скирпан
Джерела світлин:
https://www.alamy.com/stock-photo-buff-tailed-bumblebee-bombus-terrestris-nest-with-queen-and-workers-91794690.html
https://www.alamy.com/stock-photo-buff-tailed-bumble-bee-bombus-terrestris-at-the-nest-germany-86061149.html
https://www.flickr.com/photos/silviosola/28973332555
[email protected]/albums/72157631411093192/" rel="nofollow,noopener" target="_blank">https://www.flickr.com/photos/[email protected]/albums/72157631411093192/
https://www.flickr.com/photos/crunchie-carruthers/49442930802
https://www.bwars.com/bee/apidae/bombus-sylvarum
https://photographers.ua/photo/dzhmil-poljoviy-bombus-pascuorum-1301262/

Address

Грушевського, 4
Lviv
79005

Telephone

+032-239-45-48

Products

Каталог яєць та гнізд птахів Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка / укладачі : Н. А. Пісулінська, І. В. Шидловський, А. Т. Затушевський – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. – 142 с.
Каталог колекцій ссавців Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка / Уклад.: Затушевський А.Т., Шидловський І.В., Закала О.С. та ін. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 442 с.
Каталог колекції прісноводних молюсків проф. В. І. Здуна у фондах Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка / Укладачі: Шидловський І.В., Гураль Р.І ., Романова Х.Й. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – 58 с.
Шидловський І.В., Головачов О.В. Рівнокрилі комахи (Homoptera) з колекції Е.-Ф. Гермара у фондах Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка (каталог). – Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – 87 с.
Шидловський І.В., Головачов О.В., Лисачук Т.І., Романова X.Й. Каталог яєць та гнізд птахів Зоологічного музею ім. Бенедикта Дибовського. – Львів: вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 63 с.
Царик Й.В., Шидловський І.В., Головачов О.В., Лисачук Т.І., Романова X.Й., Паславська Т.М., Єдинак Г.3., Павлюк Р.С., Вознюк М.Н. Каталог рідкісних та червонокнижних видів тварин колекцій зоологічного музею. – Львів: вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2000. – 59 с.

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка:

Videos


Comments

#Експонат_тижня Сьогодні, ми вам розповімо про валькувату тварину, проте яка і непогано бігає і, може навість зарадити такому хижакові, як собака динго 🙂. Серед унікальних тварин Австралійської зоогеографічної області виділяється своєю унікальністю незвичайна і чарівна сумчаста тварина, схожа на маленьке ведмежа – вомбат. Вомбат короткошерстий Vombatus ursinus мешканець південно-східної частини Австралії і Тасманії, схожий на ведмежа. Вперше людство дізналося про вомбатів у 1797 році, коли біля берегів Австралії зазнав аварії корабель і моряки, побачивши цих тварин, вирішили вживати їх в їжу. Довжина тіла вомбата становить 70-130 см, а вага – 17-40 кг. Хутро грубе, від жовто-сірого до чорного кольору. За будовою зубів та способом харчування він нагадує гризунів, у яких зуби постійно ростуть. Вомбати є найбільшими травоїдними тваринами, що риють нори задовжки 2-20 м, з 10-20 входами (віднорками). Вомбат за своїм характером дуже повільний, але при наближенні небезпеки може бігти зі швидкістю до 40 км/год, а на коротких дистанціях навіть до 60 км/год. Вони вміють плавати. Харчуються трав’янистими рослинами, корінням і грибами. Щоб переварити їжу, їм необхідно до 14 днів. Вомбати – найбільш економні споживачі води з усіх ссавців після верблюда: їм достатньо всього 22 мл води на кг маси тіла на добу. Вомбат – єдина тварина, що має фекалії кубічної форми. В час парування перестають бути одинаками. Після 20-30 днів вагітності народжується одне недорозвинене маля (довжиною 22 мм i вагою 2 г), з розвиненими передніми кінцівками, що дозоляють потрапити в сумку матері, що обернена до хвоста. Маля перебуває в сумці шість, а з самкою до 12-15 місяців. Тривалість життя становить 5-20 років. Захищається від нападу ворогів вомбат завдяки мозолю, на задній частині тіла (дуже твердий), який слугує своєрідним щитом. Якщо собака Динго залазить в його нору, вомбат пробує загнати її в кут нори і придушити своїм потужним щитком, або ж закрити «щитом» прохід. Приходьте подивитися на вомбата короткошетстого у нашому музеї. Джерела світлин: https://www.google.com/imgres?imgurl=https%3A%2F%2Fzooclub.org.ua%2Fassets%2Ffiles%2F2015%2F10%2Fkorotkosherstnyy-vombat-samka.jpg&imgrefurl=https%3A%2F%2Fzooclub.org.ua%2Fsumchatye%2F4015-korotkosherstnyj-vombat.html&tbnid=MHTjLpdbVVUQVM&vet=12ahUKEwju5qG9otzzAhVKB3cKHeKWBh8QMyg1egQIARA5..i&docid=Z4MIAq5J7tQuHM&w=740&h=416&q=Vombatus%20ursinus%20&ved=2ahUKEwju5qG9otzzAhVKB3cKHeKWBh8QMyg1egQIARA5
Христос Воскрес! Як Ви повідомляли, що з 8 січня Ви працюєте в штатному режимі, ми взяли дитину і приїхали 15 км за меж міста, щоб відвідати музей (десь об 10:00). На жаль він був закритий. Ви все таки не працювали?
Доброго дня і з Новим Роком! Скажіть, будь-ласка, як Ви працюєте на цьому і наступному тижнях (в які дні музей відкритий)?
#Експонат_тижня Монал гімалайський (Lophophorus impejanus) – вид фазанів, що поширений у Гімалаях на території Індії, Непалу і Бутану. Це національний птах Непалу та індійського штату Уттаракханд. Видову назву impejanus цей вид отримав на честь леді Мері Імпей, дружини першого губернатора Бенгалії, саме вона стала першою, кому вдалося успішно утримувати гімалайського монала в неволі. За міжнародною класифікацією гімалайський монал відноситься до видів, існування яких викликає найменші побоювання (Least Concern IUCN). У минулому монал гімалайський у багатьох частинах свого ареалу був звичайним видом птахів, але зміни середовищ існування та полювання негативно відбилися на його чисельності. Однак в даний час його популяції ніщо не загрожує; вона вважається благополучною і стабільною. Гімалайський монал населяє хвойні та мішані ліси, а також субальпійські чагарники в Гімалаях на висотах 2100-4500 м. Улітку ці птахи живуть на крутих скелястих схилах і гірських різнотравних луках. Взимку вони спускаються в хвойні і змішані ліси з чагарниками рододендронів і бамбуку. Гімалайський монал – птах з сильними ногами, відносно коротким хвостом і сильним дзьобом. Оперення самця яскраве, з характерним металевим відливом. Голова і потилиця зеленого кольору, шия і хвіст оранжево-червоні, спина синя. Черевна сторона чорного бархатистого кольору. Навколо очей є блакитний шкірясте кільце. На голові чуб з довгих зелених з білими кінчиками пір'їн. Довжина тіла самця 70 см, в тому числі хвоста 23 см; вага близько 2,5 кг. У самок забарвлення оперення строкато-коричневе. Вони дрібніші за самців. Яскраве вбрання у самців з'являється з досягненням статевої зрілості в 2-х річному віці. Гімалайські монали ведуть малорухливий спосіб життя, хоча літають птахи добре і часто сідають на дерева. Однак у випадку загрози монали зазвичай не відлітають, а кидаються бігти вниз по схилу і намагаються сховатися у затишному місці. Шлюбний сезон у цих птахів починається в квітні, високо в горах, і може тривати, залежно від місцевості, до червня. Самці різкими криками приваблюють самок. Шлюбні ігри складаються з ритуального залицяння самця, в процесі якого він демонструє в різних ракурсах своє розкішне оперення, розпускає крила, піднімає хвіст, кланяється і підстрибує. Іноді самці підносять самкам подарунки у вигляді корму або камінчика. Після шлюбних демонстрацій відбувається спарювання, а потім самка приступає до будівництва гнізда – невеликої ямки в землі, вистеленої листям, мохом і травою. У кладці зазвичай 3 яйця, але може бути 4-6. Насиджує кладку тільки самка протягом 26-28 днів. Самець, як правило, знаходиться поблизу, охороняючи її та гніздо. Пташенята, що вилупилися швидко залишають гніздо і слідують за матір'ю в пошуках їжі. Протягом першого тижня життя вони харчуються в основному дрібними безхребетними і швидко ростуть. Самостійними вони стають у віці 6 місяців, а статевозрілими – у 2 роки. Восени самки з виводками мандрують по схилах гір у пошуках їжі. Взимку можуть об'єднуватися в зграйки по 20-30 особин і спільно годуються в дубових лісах. Самці взимку можуть триматися разом з декількома самками і їх пташенятами, але частіше утворюють спільні групи з 3-4 іншими самцями. Для моналів характерні сезонні вертикальні кочівлі. Взимку вони спускаються в полонини на висоту 2000 м, де неглибокий сніговий покрив дозволяє їм легше добувати корм, а влітку знову піднімаються в гори. Харчуються гімалайські монали корінням, бульбами і пагонами, жолудями і ягодами, а також комахами та їх личинками, яких вони викопують із землі. Піддзьобок з гострими краями допомагає птахам практично перерізати корені рослин. Після їх годування на схилах залишаються буквально зорані ділянки. При годівлі птахи спочатку ногами викопують невелику ямку, а потім починають рити дзьобом. Приходьте дивитися на цих чудових птахів у Музей!
Хочеш ВЕЛИКИХ ЗМІН в своєму особистому житті? Тоді цей семінар саме для тебе. Канадська громадська організація O.W.L. Open World Learning ЗАПРОШУЄ усіх бажаючих на безкоштовний семінар: ЯКІСНА ОСВІТА ТА КАР'ЄРА В КАНАДІ Хочеш дізнатись як поєднати відпочинок, освіту та кар'єру в Канаді? Приходь 10 жовтня о 18:00 в готель Львів, проспект В. Чорновола, 7 на зустріч з представником канадського державного вишу з Ванкувера і отримай відповіді на будь-які запитання від експерта. Організатор: Христофор-Тур, офіційний представник O.W.L. у Львові. Реєстрація учасників за тел (097) 0 200 300 Кількість місць обмежена! Детальніше про програму семінару ---> www.facebook.com/events/280778019085186
Ти або твої друзі любите співати 🎶🎤🎵, чи, може, хотіли завжди танцювати 💃👯🤗❓ Або вашою мрією було грати в оркестрі🎼🎻🎷❓ У Тебе просто неймовірна можливість😜, не прогав її❗Саме зараз триває набір в Народний ансамбль пісні і танцю «Черемош» ☺ Ми чекаємо на тебе❗ ✅Коли❓ - вівторок і четвер о 18:00 ✅Де❓ - головний корпус ЛНУ ім. І. Франка, ауд. 216 ✅Що❓ - необхідний лише гарний настрій і любов до музики і танцю За деталями попередньо звертатись до Liubomyr Bachkur #cheremosh_ensemble #lnu #ЛНУ