Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка

  • Home
  • Ukraine
  • Lviv
  • Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка

Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка Сторінка висвітлює інформацію, котра стосується діяльності Зоологічного музею ЛНУ ім. І. Франка
(19)

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи. Наукові колекції музею налічують понад 180 тис. експонатів, з яких близько 10 тис. формують експозицію.

Mission: Науково-дослідна, освітньо-виховна та експозиційно-виставкова

18/05/2020
#Експонат_тижняПознайомимо Вас з надзвичайно гарним та пишним мешканцем гір, котрого впевнено можна назвати «пташиним ім...
17/05/2020

#Експонат_тижня
Познайомимо Вас з надзвичайно гарним та пишним мешканцем гір, котрого впевнено можна назвати «пташиним імператором»
ГІМАЛАЙСЬКИЙ МОНАЛ, або ІМПЕЯНСЬКИЙ МОНАЛ (Lophophorus impejanus) – птах родини фазанових (Phasanidae), ряду куроподібні (Galliformes). Трапляються в Гімалаях, зокрема на території Афганістану, Пакистану, Індії, Непалу та Бутану. Хоч ці птахи у Червоному списку МСОП числяться у категорії «Least concern» («з найменшим ризиком»), проте їхня чисельність щороку скорочується – в основному, через людську діяльність.
Ці фазани – доволі великі птахи. В середньому самці мають довжину тіла (разом із хвостом) 70 см, а масу – майже до 2,5 кг, самки є трохи меншими. Гімалайський монал також відомий під назвою «п’ятиколірний птах» завдяки яскравому оперенню самців. Пір’я дорослого птаха має металічний блиск (пояснюється інтерференцією світла у зовнішніх оболонках пера): на голові та шиї є переливи зеленого, червоного та жовтого кольорів, крила забарвлені у синій, а стернові (хвостові) пера – у червоний чи оранжевий колір. До всього цього, наче вишенька на торті, на голові самців красується чуб-корона. Самки не мають такого "помпезного" забарвлення, як їхні партнери, але вони є не менш красивими: пір'я на тулубі є світло-коричневим з чорними строкатинами, а довкола очей у них, як і у самців, є характерний синій «наліт».
Гімалайські монали живуть на висоті від 2400 до 4500 метрів у дубово-хвойних лісах, перемежованих відкритими трав’янистими схилами, скелями та альпійськими луками. Весь день у них проходить у пошуках їжі. Раціон монала складається з насіння, бруньок, молодих пагонів рослин, корінців, ягід, фруктів та дрібних безхребетних. В кінці квітня у гімалайських моналів починається шлюбний період. Щоб привабити самку, самці, як і належить всім куроподібним, розкривають свій пишний хвіст та крила, пригинають голову трохи донизу і починають поважно крокувати довкола обраниці. Під час сезону розмноження, самці стають дуже територіальними та агресивними, при появі конкурента піднімають свій чуб і хвіст догори та видають пронизливий свист.
Після спаровування самки створюють досить прості гнізда під кущами або на крутих скелях та відкладають туди від 2 до 5 яєць. Яйця мають маскувальне забарвлення: брудно-білого кольору з коричневим нальотом.
Гімалайських моналів інколи тримають та розводять у неволі. Першим хто це започаткував була леді Імпея – дружина головного судді Бенгалу, котра захоплювалася натуралістикою. Саме на честь цієї пані фазан отримав свою латинську видову назву «impejanus».
Утримування гімалайських моналів у неволі потребує багато зусиль і коштів. По-перше, ці птахи потребують багато простору та трави. По-друге, пташенята фазанів дуже схильні до інфекційних захворювань, і потребують особливого догляду. А ще вони люблять прохолоду, яку їм забезпечує високогір'я.
Цікаво, що цей птах також є національним птахом Непалу.
Згодом приходьте дивитися на гімалайського монала до нас у Музей.
Матеріал підготувала Іванна Дудлів

Джерела світлин :
https://pin.it/2EFtucg
https://www.reddit.com/r/NatureIsF**kingLit/comments/dq5q6s/male_himalayan_monal_doing_one_of_its_many/
https://www.ststworld.com/wp-content/uploads/2019/05/Female_Himalayan_Monal.jpg
https://www.ststworld.com/wp-content/uploads/2019/05/Eggs_of_Himalayan_Monal.jpg
https://pin.it/6IQT8vI
https://www.pinterest.com/pin/102316222756424324/

Шановні відвідувачі! Наш Музей наразі ще залишається зачиненим, тож спробуємо «зустрітися» з Вами у новому форматі. В ра...
13/05/2020

Шановні відвідувачі!
Наш Музей наразі ще залишається зачиненим, тож спробуємо «зустрітися» з Вами у новому форматі.
В рамках святкування Міжнародного дня музеїв (18 травня) пропонуємо Вам відвідати Зоологічний музей онлайн! Ми проведемо онлайн-трансляцію екскурсії на нашій сторінці у Фейсбук.
Онлайн-трансляція розпочнеться 18 травня о 13.00 год (екскурсія триватиме орієнтовно 1-1,5 год).

#Експонат_тижняГлибоководні чудовиська, котрі затягували на дно цілі кораблі і завжди наводили жах на мореплавців… самі ...
10/05/2020

#Експонат_тижня
Глибоководні чудовиська, котрі затягували на дно цілі кораблі і завжди наводили жах на мореплавців… самі виявляються ще тими боягузами😏
Восьминоги (Octopoda) – ряд головоногих молюсків, які населяють різні ділянки Світового океану, включаючи коралові рифи, пелагічні води, морське дно тощо.
Розміри тварин різняться залежно від виду: найменшими вважають восьминогів-пігмеїів (Octopus wolfi), довжина щупалець яких не перевищує 2,5 см, а найбільшими – гіганських тихоокеанських восьминогів (Enteroctopus dofleini) з радіальним «розмахом» щупалець до 9 м!😲 На жаль, тривалість життя цих молюсків невелика: рідко перевищує 4 роки, а в середньому 1-2 роки.
Восьминіг – істота, впізнавана навіть для дітей, адже тіло більшості цих тварин має типову будову. Вони мають відносно велику мішкоподібну голову та 8 щупалець, котрі відходять одразу від голови (звідси і назва ряду). На щупальцях розташовані присоски: у дорослих особин їх є близько 2000 і кожна може втримати, в середньому, до 100 г ваги (присоски гігантського тихоокеанського восьминога можуть мати в діаметрі до 6,4 см і втримувати до 16 кг ваги кожна!). М'яке тіло і відсутність внутрішнього скелету, дає їм змогу легко змінювати форму та протискуватись через невеликі отвори і щілини. У восьминогів доволі великий мозок (співвідношення його маси до маси всього тіла є найбільшим серед усіх безхребетних тварин) і дуже добре розвинений зір: вони здатні бачити поляризоване світло, а у частини видів розвинений кольоровий зір. Крім того, у восьминогів добре розвинені статоцисти (органи рівноваги та слуху), хеморецептори (хімічне сприйняття) та органи дотику.
Пам’ятаєте пащу Кракена з «Піратів Карибського моря»? Так от у восьминогів насправді вона зовсім не така😀. Ротовий отвір відносно маленький та складається з двох хітинових щелеп, які нагадують дзьоб папуги. У глотці восьминогів є радула – своєрідна терка, що допомагає перетерти їжу. Восьминоги хоча й милі, проте є хижаками, що полюють в сутінках. Найохочіше вони харчуються крабами, раками, дрібною рибою й різними молюсками. Восьминоги чудово плавають, але більшу частину своєї здобичі ловлять, захоплюючи її зненацька. Для «ефекту несподіванки», чи просто щоб не впадати в око хижакам, ці молюски прекрасно маскуються. Вони здатні змінювати колір свого тіла і таким чином зливатися з оточенням. Механізм зміни забарвлення у них такий же, як і у деяких рептилій чи скатів – спеціальні клітини-хроматофори, розташовані у шкірі, можуть розтягуватися і скорочуватися за лічені секунди, тим самим змінюючи колір шкіри.
Крім маскування, восьминоги мають ще один «фокус». Коли тварині загрожує небезпека, то вони випускають чорнило зі спеціального мішечка. Чорнило відволікає нападника і на деякий час утворює «завісу» у воді – це дає шанс восьминогу втекти. Основою чорнила є пігмент меланін, і його колись використовували для писання. Зараз чорнило головоногих молюсків використовують в кулінарії як харчовий барвник. Недавні дослідження вчених показали, що чорнило може знищувати деякі клітини, зокрема ракові пухлини лабораторних щурів – тож це є сферою для подальших досліджень.
Процес розмноження восьминогів досить цікавий та незвичайний. У самців перед шлюбним періодом одне зі щупалець перетворюється на своєрідний статевий орган – гектокотиль, за допомогою якого самець випускає сперматофори в мантійну порожнину самки. Тому восьминоги, що спаровуються, виглядають так, ніби тримаються за руки. Незабаром після сезону розмноження самці старіють і гинуть. Самиця восьминога відкладає до 150 000 яєць і охороняє їх від 4 до 6 тижнів. При цьому вона зовсім не харчується і згодом теж помирає😕.
Усі види восьминогів мають паралізуючі речовини у слині, але тільки синьокільчасті восьминоги (рід Hapalochlaena) мають отруту, смертельну для людини.
Головоногі молюски є досить популярним об'єктом промислу, щороку вилов восьминогів, м'ясо яких вважають делікатесом у багатьох країнах, складає десятки тон тварин.
Також восьминогів використовують в наукових дослідженнях, оскільки вони мають безліч цікавих особливостей, зокрема здатність регенерувати кінцівки, змінювати колір своєї шкіри і т.д.
Після карантину приходьте до нас у Музей дивитися на восьминогів.
Матеріал підготувала Софія Питель

Джерела світлин:
https://inaturalist.ca/taxa/226202-Octopus-joubini
https://www.pinterest.co.uk/pin/462393086738876444/
https://www.pinterest.de/pin/445786063111011686/
https://pixels.com/featured/vivid-octopus-colors-annette-kirchgessner.html
https://vistapointe.net/blue-ringed-octopus.html
https://www.alamy.com/divers-and-giant-pacific-octopus-enteroctopus-dofleini-sea-of-japan-image279305674.html

#Експонат_тижня«Пишно одягнений статний кавалер познайомиться зі скромною елегантною самицею для створення сім’ї на 10 д...
03/05/2020

#Експонат_тижня
«Пишно одягнений статний кавалер познайомиться зі скромною елегантною самицею для створення сім’ї на 10 днів…поки надворі ще холодно!»😏
ТРИТОН МАЛОАЗІЙСЬКИЙ (Ommatotriton vittatus) – представник ряду хвостаті земноводні (Caudata). Ваажається одним із найбільших видів тритонів у Євразії: довжина тіла самців (разом із хвостом) сягає 17 см, а самиць - 15 см. Самці під час шлюбного періоду виглядають просто фантастично! На спині і хвості у них виростає високий зубчастий гребінь (до 30 мм у висоту!). Шкіра трохи зерниста або гладка. Горло плямисте, черево помаранчеве або жовте, без плям. Зверху тулуб золотаво-жовтий з численними цятками. Уздовж хвоста тягнуться дві темні смуги, що переходять у поздовжні ряди плям. Низ хвоста синій з перламутровими переливами. Своєю формою тіла і забарвленням тритон нагадує якогось дракона, або динозавра! Самиці не мають такого вражаючого гребеня, навпаки, їхнє тіло досить тендітне, з ніжними кольорами – світло-оливковими з дрібними темними вкрапленнями і також помаранчевим черевом.
З настанням весни тритони повертаються у водойму, в якій вони з’явилися на світ. Самці по відношенню один до одного поводяться агресивно. Захищаючи свою територію у водоймі, вони можуть у прямому значенні вхопити суперника за гребінь! Коли тритон підшукає собі самицю, то цікаво те, що весь час процесу ікрометання пара проводять разом (а це від 10 до 12 діб!). При цьому тварини дуже залежні від температури. Відкладання сперматофорів відбувається при температурі 5-7° C (запліднення внутрішнє, самиця підхоплює сперматофор краями клоаки і починає прикріпляти ікру до водних рослин при температурі близько 9° С). Коли температура збільшується до 15° С, чари романтики розвіюються, шлюбний період припиняється, і самці втрачають прикраси свого вбрання. Личинки з’являються через 25-30 діб. Спостерігається канібалізм на личинковій стадії.
Трапляється тритон малоазійський у Вірменії, Грузії, Туреччині, Йорданії, Лівані. Населяють вони, переважно, стоячі або слабко-проточні водойми з великою кількістю водної рослинності. Ці амфібії обожнюють приморські низини, лісові схили гір (трапляються на висоті до 2743м над рівнем моря!). На полювання вилазять в темний період доби, а вдень переховуються під камінням, корою гнилих пнів тощо.
Дорослі малоазійські тритони полюють на водних молюсків, комах, ракоподібних, личинок, пуголовків і невеликих тритонів. На суші вони харчуються павуками, мокрицями, дрібними комахами і черв`яками. Для лову здобичі використовують довгий язик. Активно полювати вони починають на початку осені, щоб пережити гібернацію (сплячку); зимують на суші. Цікаво, що у спекотні дні тритони перестають полювати і сильно худнуть.
Ворогами малоазіатських тритонів є хребетні і безхребетні тварини, а також деякі види амфібій. У дикій природі самці живуть близько 12-ти років.
Приходьте дивитися на тритонів до нас у Музей після карантину!
Матеріал підготувала @Віра Лущанець
Джерела світлин:
https://www.researchgate.net/publication/287004602_Distribution_ecology_and_conservation_of_Ommatotriton_vittatus_and_Salamandra_infraimmaculata_in_Syria/figures?lo=1
https://www.pinterest.com/pin/350154939765506208/
https://www.flickr.com/photos/unovidual/27384742731/
https://www.myplanet-ua.com/maloaziatskij-triton/

#Експонат_тижняЗагадка: розміром як кіт, виглядає як пацюк, смакує як курка, а грає роль як Джонні Депп 😎 Не знаєте? Тод...
26/04/2020

#Експонат_тижня
Загадка: розміром як кіт, виглядає як пацюк, смакує як курка, а грає роль як Джонні Депп 😎 Не знаєте? Тоді знайомтеся:
ОПОСУМИ (Didelphidae) – родина ссавців, котрі належать до Сумчастих (родичі вомбатів та кенгуру) та поширені у Північній, Центральній і Південній Америці.
Це відносно невеликі ссавці – більшість видів розміром як середньостатистичний домашній кіт. Тіло опосумів вкрите густою шерстю, але хвіст голий, завдяки чому тварина своїм виглядом трошки нагадує великого пацюка (щура). Такий хвіст допомагає опосумам утримувати рівновагу та пересуватися по гілках дерев (адже більшість з них - деревні, або частково деревні види), також у ньому можуть накопичуватися поживні речовини. Зубів у пащі опосума незвично багато – аж 50! При цьому у них добре розвинені ікла, що свідчить про переважання у раціоні тваринної їжі. Опосуми полюють на комах, земноводних, дрібних гризунів, харчуються падлом, фруктами, грибами, зерном, не гребують і людською їжею, роздобутою на смітниках, або навіть у помешканнях🙄. Організм кількох великих видів опосумів має розвинену стійкість до отрути деяких гадюкових змій, що дозволяє ссавцям полювати на них!
Попри те, що опосумові належать до Сумчастих, не всі вони мають головний атрибут цієї групи – сумку для виношування малят. Дитинчата опосумів мають дуже чіпкі пальці на лапках і міцно тримаються за мамину шерсть, навіть тоді, коли мама вправно лазить по деревах.
Коли опосумам загрожує небезпека, а втекти чи активно захищатися немає можливості, то вони вдаються до плану «Б» - танатозу – явища, при якому тварина імітує власну смерть! А імітація смерті в опосума вартує цілого Оскара😏 Тварина падає на землю зі «скляними очима» і висолопленим язиком, з рота пускає піну, а з анальних залоз – неприємний запах! У більшості випадків хижакам не дуже хочеться їсти таку неприємну жертву, і вони залишають її у спокої. Коли небезпека минає, опосум «воскресає» і тікає.
У різних регіонах Америки люди здавна вживають у їжу м’ясо опосумів, ним у стравах замінюють курятину, чи кролятину. Для цього на них колись полювали, і навіть вирощували на фермах. У частині Мексики хвіст опосумів використовують у народній медицині як засіб для поліпшення фертильності. Крім того, у промисловості ціниться також хутро цих сумчастих.
Після карантину приходьте до нас у Музей поглянути на дивовижних опосумів!
Матеріал підготувала Ірина Скирпан

Джерела світлин:
https://en.wikipedia.org/wiki/Opossum#/media/File:Opossum2.jpg
https://mdc.mo.gov/conmag/2019-08/awesome-opossums
https://www.littlestsimonsisland.com/blog/virginia-opossum-didelphis-virginiana
https://www.pinterest.com/pin/333970128591435782/?autologin=true
https://www.pinterest.ru/pin/105623553745170223/
http://www.windowtowildlife.com/opossum-eating-fruit-tree-waukesha-county-wisconsin-december-28-2016/

22/04/2020
BBC Earth 50 Top Natural History Moments | 30-21

Сьогодні - Всесвітній День Землі (Earth Day)! Це свято було започатковане ще у 1970 році з метою звернути увагу людства на проблеми збереження довкілля та охорони природи!
Бережіть живе навколо себе, не порушуйте гармонії Природи! Адже кожен організм на нашій Планеті є маленькою, але важливою деталлю великого механізму Життя!
До перегляду Вам - відео із серії BBC "50 найкращих моментів живої природи". Бльіше таких відео шукайте на сторінці BBC у YouTube
https://www.youtube.com/watch?v=a6roH6RffnA

This Earth Day, stay in and explore the beauty, drama and spectacle of our natural world with 50 incredible natural history moments from BBC Earth based on w...

Щиро вітаємо Вас з Великоднем! Нехай це свято буде для всіх символом надії та віри у те, що все буде добре🙂Даруйте любов...
18/04/2020

Щиро вітаємо Вас з Великоднем! Нехай це свято буде для всіх символом надії та віри у те, що все буде добре🙂
Даруйте любов та будьте здорові!❤️

#Експонат_тижняПри слові «слоник» ми, зазвичай, уявляємо собі 3-метрового африканського велетня. Проте є ще й інші слони...
12/04/2020

#Експонат_тижня
При слові «слоник» ми, зазвичай, уявляємо собі 3-метрового африканського велетня. Проте є ще й інші слоники, про існування яких Ви, можливо, навіть не здогадувалися🤔
ДОВГОНОСИКИ, або СЛОНИКИ (Curculionidae) – найбільша родина ряду Твердокрилі (Жуки) (на сьогодні їх налічують понад 80 тисяч видів). Поширені ці комахи на всіх материках, крім Антарктиди.
Це невеликі жуки – від 1 мм до 4 см, але вони можуть похвалитися дуже різноманітною формою тіла: паличкоподібне, циліндричне, довгасте сплощене, ромбічної форми, опукле напівсферичне, кулясте або грушоподібної форми!
Звідки ж родина отримала свою назву? Особливістю довгоносиків є наявність довгої витягнутої головотрубки, котра утворилася шляхом зростання ротових органів, лобу, наличника, щік та горла. Цей утвір інколи помилково називають хоботком, але хоботок у комашиному світі призначений для висмоктування рідин, а головотрубка довгоносиків має гризучу функцію, адже на її кінці розміщений ротовий отвір з усіма його придатками🧐. Крім того, вусики (антени) у цих комах розташовуються не у звичному для нас місці (на основній частині голови, біля очей), а саме на цій трубці.
У деяких видів довгоносиків довжина головотрубки може перевищувати довжину решти тулуба!😳 На перший погляд здається, що бігати з таким «носом» не дуже зручно, проте він відіграє дуже важливу роль у житті тварини: самки за допомогою довгої головотрубки занурюють відкладені яйця углиб рослинних тканин. Це можуть бути стебла трав’янистих рослин, листки, насінини, плоди (навіть такі тверді, як жолудь) та корені. Серед довгоносиків трапляються і галоутворюючі, які утворюють нарости (гали) на листках, пагонах, корінні (бульбочкові довгоносики) або ж використовують для розвитку личинкові гали інших комах.
Саме через те, що більшість довгоносиків є рослиноїдними, і завдають значної шкоди сільському чи лісовому господарству – їх не дуже люблять, і намагаються позбутися всілякими методами. Але, так як й інші групи тварин, довгоносики є невід'ємною ланкою природних екосистем. Адже вони споживають рослинні тканини і стають здобиччю тварин – хижаків та паразитів. Також ці комахи пришвидшують мінералізацію рослинних тканин, що гинуть.
Приходьте після карантину до нас у Музей, шукати на експозиції довгоносиків😉
А поки що Ви можете глянути на світлини українських довгоносиків від нашого колеги Denys Hrapov тут: https://www.facebook.com/denys.hrapov/media_set?set=a.172375653842559&type=3
Матеріал підготувала Софія Питель
Джерела світлин:
https://en.wikipedia.org/wiki/Curculionidae#/media/File:Flickr_-_Lukjonis_-_Bug-Cionus_hortulanus.jpg
https://en.wikipedia.org/wiki/Curculionidae#/media/File:Curculionidae_._Curculio_elephas_(33105941022).jpg
https://www.wallpapers13.com/insects-russelkafer-curculionidae-family-of-bugs-superfamily-curculionoidea-metallic-rainbow-photography-created-in-photoshop-wallpaper-hd-3840x2400/
https://bugguide.net/node/view/1245651/bgimage

Address

Грушевського, 4
Lviv
79005

Opening Hours

Monday 10:00 - 16:00
Tuesday 10:00 - 16:00
Wednesday 10:00 - 16:00
Thursday 10:00 - 16:00
Friday 10:00 - 16:00

Telephone

+032-239-45-48

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Зоологічний музей ЛНУ ім. Івана Франка:

Videos

Nearby government services


Comments

Христос Воскрес! Як Ви повідомляли, що з 8 січня Ви працюєте в штатному режимі, ми взяли дитину і приїхали 15 км за меж міста, щоб відвідати музей (десь об 10:00). На жаль він був закритий. Ви все таки не працювали?
Доброго дня і з Новим Роком! Скажіть, будь-ласка, як Ви працюєте на цьому і наступному тижнях (в які дні музей відкритий)?
#Експонат_тижня Монал гімалайський (Lophophorus impejanus) – вид фазанів, що поширений у Гімалаях на території Індії, Непалу і Бутану. Це національний птах Непалу та індійського штату Уттаракханд. Видову назву impejanus цей вид отримав на честь леді Мері Імпей, дружини першого губернатора Бенгалії, саме вона стала першою, кому вдалося успішно утримувати гімалайського монала в неволі. За міжнародною класифікацією гімалайський монал відноситься до видів, існування яких викликає найменші побоювання (Least Concern IUCN). У минулому монал гімалайський у багатьох частинах свого ареалу був звичайним видом птахів, але зміни середовищ існування та полювання негативно відбилися на його чисельності. Однак в даний час його популяції ніщо не загрожує; вона вважається благополучною і стабільною. Гімалайський монал населяє хвойні та мішані ліси, а також субальпійські чагарники в Гімалаях на висотах 2100-4500 м. Улітку ці птахи живуть на крутих скелястих схилах і гірських різнотравних луках. Взимку вони спускаються в хвойні і змішані ліси з чагарниками рододендронів і бамбуку. Гімалайський монал – птах з сильними ногами, відносно коротким хвостом і сильним дзьобом. Оперення самця яскраве, з характерним металевим відливом. Голова і потилиця зеленого кольору, шия і хвіст оранжево-червоні, спина синя. Черевна сторона чорного бархатистого кольору. Навколо очей є блакитний шкірясте кільце. На голові чуб з довгих зелених з білими кінчиками пір'їн. Довжина тіла самця 70 см, в тому числі хвоста 23 см; вага близько 2,5 кг. У самок забарвлення оперення строкато-коричневе. Вони дрібніші за самців. Яскраве вбрання у самців з'являється з досягненням статевої зрілості в 2-х річному віці. Гімалайські монали ведуть малорухливий спосіб життя, хоча літають птахи добре і часто сідають на дерева. Однак у випадку загрози монали зазвичай не відлітають, а кидаються бігти вниз по схилу і намагаються сховатися у затишному місці. Шлюбний сезон у цих птахів починається в квітні, високо в горах, і може тривати, залежно від місцевості, до червня. Самці різкими криками приваблюють самок. Шлюбні ігри складаються з ритуального залицяння самця, в процесі якого він демонструє в різних ракурсах своє розкішне оперення, розпускає крила, піднімає хвіст, кланяється і підстрибує. Іноді самці підносять самкам подарунки у вигляді корму або камінчика. Після шлюбних демонстрацій відбувається спарювання, а потім самка приступає до будівництва гнізда – невеликої ямки в землі, вистеленої листям, мохом і травою. У кладці зазвичай 3 яйця, але може бути 4-6. Насиджує кладку тільки самка протягом 26-28 днів. Самець, як правило, знаходиться поблизу, охороняючи її та гніздо. Пташенята, що вилупилися швидко залишають гніздо і слідують за матір'ю в пошуках їжі. Протягом першого тижня життя вони харчуються в основному дрібними безхребетними і швидко ростуть. Самостійними вони стають у віці 6 місяців, а статевозрілими – у 2 роки. Восени самки з виводками мандрують по схилах гір у пошуках їжі. Взимку можуть об'єднуватися в зграйки по 20-30 особин і спільно годуються в дубових лісах. Самці взимку можуть триматися разом з декількома самками і їх пташенятами, але частіше утворюють спільні групи з 3-4 іншими самцями. Для моналів характерні сезонні вертикальні кочівлі. Взимку вони спускаються в полонини на висоту 2000 м, де неглибокий сніговий покрив дозволяє їм легше добувати корм, а влітку знову піднімаються в гори. Харчуються гімалайські монали корінням, бульбами і пагонами, жолудями і ягодами, а також комахами та їх личинками, яких вони викопують із землі. Піддзьобок з гострими краями допомагає птахам практично перерізати корені рослин. Після їх годування на схилах залишаються буквально зорані ділянки. При годівлі птахи спочатку ногами викопують невелику ямку, а потім починають рити дзьобом. Приходьте дивитися на цих чудових птахів у Музей!
Хочеш ВЕЛИКИХ ЗМІН в своєму особистому житті? Тоді цей семінар саме для тебе. Канадська громадська організація O.W.L. Open World Learning ЗАПРОШУЄ усіх бажаючих на безкоштовний семінар: ЯКІСНА ОСВІТА ТА КАР'ЄРА В КАНАДІ Хочеш дізнатись як поєднати відпочинок, освіту та кар'єру в Канаді? Приходь 10 жовтня о 18:00 в готель Львів, проспект В. Чорновола, 7 на зустріч з представником канадського державного вишу з Ванкувера і отримай відповіді на будь-які запитання від експерта. Організатор: Христофор-Тур, офіційний представник O.W.L. у Львові. Реєстрація учасників за тел (097) 0 200 300 Кількість місць обмежена! Детальніше про програму семінару ---> www.facebook.com/events/280778019085186
Ти або твої друзі любите співати 🎶🎤🎵, чи, може, хотіли завжди танцювати 💃👯🤗❓ Або вашою мрією було грати в оркестрі🎼🎻🎷❓ У Тебе просто неймовірна можливість😜, не прогав її❗Саме зараз триває набір в Народний ансамбль пісні і танцю «Черемош» ☺ Ми чекаємо на тебе❗ ✅Коли❓ - вівторок і четвер о 18:00 ✅Де❓ - головний корпус ЛНУ ім. І. Франка, ауд. 216 ✅Що❓ - необхідний лише гарний настрій і любов до музики і танцю За деталями попередньо звертатись до Liubomyr Bachkur #cheremosh_ensemble #lnu #ЛНУ