23/07/2026
Шановні друзі!
Читайте нову публікацію у рубриці #українськийнароднийкалендарприроди. 🌿🌻
Як ми вже казали, ще на початку свого існування людина спостерігала за природою, за змінами природних сезонів (зима, весна, літо, осінь). Народний календар місяць за місяцем, тиждень за тижнем, нерідко день за днем передбачає відповідно до конкретних умов даного регіону всі сторони і види хліборобської праці, особливості життя, зміни в природі (це функція календаря як прогностика).
Ці прикмети, звичайно, нічого спільного не мають з забобонними і помилковими прикметами, частина яких пов'язана з релігійними віруваннями. Тепер уже мало знайдеш простаків, які вірять, що коли ввечері попереду стада корів йде біла корова, то це віщує добру погоду, а коли чорна — то непогоду. Але й зараз іноді намагаються пов'язувати погоду з фазами Місяця, передбачати погоду за зірками, хоча це так само помилково, як і передбачення «по корові». Чимало є й самозванців від метеорології. Ведуть вони свій рід від численного в історії загону знахарів, віщунів, ясновидців. Поки метеорологія була «в дитячих пелюшках», цей люд справно вгамовував спрагу суспільства в пізнанні майбутньої погоди. Методика прогнозу, як правило, не афішувалась: чим більше туману й містики, тим сильнішим був психологічний ефект прогнозу. У минулому, будучи безпорадною перед несприятливими явищами природи, людина приписувала їх потойбічним силам: гроза пояснювалась діями Іллі Пророка, вітер вважали божим диханням, а град — божою карою за гріхи. Разом із тим у народі здавна виникли вірні прикмети і завбачення погоди, що передавалися з покоління в покоління, перевірялись і доповнювались безпосереднім досвідом людей.
Українські календарні традиції, звичаї, обряди є тим цементуючим матеріалом, який у віках зберігав нашу національну ідентичність. Саме календарна обрядовість допомогла народу єднатись і зберегти його самобутній національний дух, вижити і розвиватись.
«Народ скаже, як зав’яже»:
Серпень 🌻
• Якщо влітку багато польового осоту, зима буде холодною.
• Якщо вранці квіти мокриці закриті й пониклі, то вдень слід чекати дощу. ☂️
• Суцвіття нагідок перед дощем не розкриваються.
• Сильно пахне мʼята – невдовзі збереться на дощ.
• Відсиріло з обіду підсохле сіно – з обіду потягне хмарами.
• Якщо вранці суха трава – з обіду затягне хмарами.
• Парує туман над лісом – пора йти на гриби.🍄🟫
• Якщо хмарно, але бджоли не ховаються у вулик, а все-таки летять у поле – доща не буде. 🐝
• Якщо в тиху погоду шумить ліс - перед грозою.
• Коли на Мокрини (1 серпня) зранку дощ, то початок осені буде мокрим, опівдні – середина, а під вечір – кінець.
• На Іллі (2 серпня) загадується на врожай наступного року. Зʼявляються хмари зранку – добре зародять ранні посіви, в обід – середні, під вечір – пізні. 🌥️
• Як 7 серпня, на Ганни-холодниці, ранок холодний, то й зима холодна, те ж – коли день сонячний. Яка погода до обіду – такий буде грудень. Йде дощ – на часті сніги. ❄️
• Яка Параска (8 серпня), такими в основному будуть наступні чотири тижні.
• Сила (12серпня ) починає сіяти озимину.
• 14 серпня – Маковей, Перший Спас. Якщо за тиждень до цього
свята лелеки почнуть готуватись до відльоту, зима рано стане і
буде морозною, а після неї – тепла весна.
• Коли 16 серпня вітряно – на сніжну зиму. Який Антонів день,
таким буде й жовтень.
• 17 серпня погожий день – то й листопад буде погожий.
• 18 серпня – Євстахія. Який він – такий грудень.
• 19 серпня – Преображення Господнє. Який Спас – такий січень.
• Який Омелян (21 серпня) – такий січень.
• 23-го серпня (Лаврентія) – осінь загадуємо. Коли спека чи дощі, то так буде всю осінь. Ще на воду треба дивитись: тиха вода – осінь тиха.🍁
• Якщо 27 серпня журавлі полетять у вирій, то всередині жовтня
буде мороз, якщо ні – зима прийде пізніше.
• Коли в цей день, на Феодосія, буде буря – то вересень буде з поганою погодою.💨
• 28 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці. Яка Перша Пречиста – така й осінь.
• Як на Третього Спаса (29 серпня) відлітають журавлі – на ранню зиму. 🦅
#другабібліотека
#центрекологічноїінформації
#українськийнароднийкалендарприроди
