11/08/2026
Двічі залишити дім. І все одно знайти місце, де ти потрібна людям.🫶
Вікторія Зелінська добре знає, що означає починати життя спочатку. Вона двічі була змушена залишати рідний дім через війну.
Вікторія народилася і виросла у Докучаєвську на Донеччині. Здобула економічну освіту, працювала у банківській сфері, будувала кар’єру, виховувала дітей.
У 2014 році війна змусила родину переїхати до Новотроїцького. Здавалося, що життя поступово налагоджується: власне житло, робота, діти, плани.
А потім почалося повномасштабне вторгнення. Місто залишилося без світла, води та опалення. Того лютого Вікторія з чоловіком зрозуміли: знову мають їхати.
У квітні 2022 року Вікторія з чоловіком та двома маленькими синами опинилася в місті Українка на Київщині - без майна, без грошей, без звичного кола підтримки.
💬"Коли приїжджаєш у нове місто, найважче - зрозуміти, як почати все заново, куди звертатися і на кого можна розраховувати. Ти залишаєшся сам на сам із проблемами: ні друзів, ні рідних, які могли б допомогти на перших порах, допомогли б зорієнтуватися. Мені хотілося допомогти тим людям, які пережили те саме, що й моя родина",- розповідає Вікторія.
Починати заново було непросто. Дитячі садки були переповнені, чоловік майже одразу після приїзду потрапив до лікарні. Вікторія знайшла роботу економістом, але після завершення декретної посади знову залишилася без роботи. Потім чоловік одужав і почав працювати, а Вікторії довелося звільнитися, щоб доглядати за дітьми.
Та бажання бути корисною людям нікуди не зникло.
У квітні 2026 року Вікторія звернулася до Обухівська філія Київського обласного центру зайнятості.
Вона хотіла не просто знайти роботу, а реалізувати своє прагнення допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Фахівці служби зайнятості запропонували їй взяти участь у суспільно корисних роботах проєкту "Армія відновлення" в Обухівській міськрайонній організації Червоний Хрест України.
🤝Чотири місяці Вікторія допомагала вести бухгалтерію, долучалася до видачі гуманітарної допомоги, спілкувалася з людьми, які, як і вона, пережили складні часи.
І саме тут сталося те, чого вона, можливо, сама не очікувала: тимчасова робота привела її до справи, яка справді відгукнулася.
Вікторію запросили працювати адміністраторкою громадського простору Червоного Хреста - уже на постійній основі.
Тепер вона щодня зустрічає людей, яким потрібні допомога, увага і просте людське розуміння. І знає, як важливо, коли у новому місці хтось простягає руку підтримки.
💬"Хочу підтримувати людей, яких війна змусила покинути рідні домівки. Щоб ніхто не був покинутим і самотнім. Мрію, щоб усім було комфортно у громаді, а наші діти зростали під мирним небом", - говорить Вікторія.
Її історія - не лише про пошук роботи. Вона про людину, яка двічі втрачала звичний світ, але не дозволила цим втратам забрати найважливіше - бажання бути поруч з іншими.
Іноді новий початок починається з тимчасової роботи. А приводить - до справи, у якій знаходиш себе.
Служба зайнятості Київщини допомагає зробити цей перший крок - знайти можливість, яка може змінити не лише роботу, а й подальший шлях людини.💙🧡