03/09/2026
Творці Українського Півдня: Андрій Гулий-Гуленко (1886 — 1929).
Андрій Гулий-Гуленко — український військовий діяч часів УНР, отаман та генерал-хорунжий армії УНР, учасник Першого та Другого зимових походів Армії УНР.
Народився він у Новоархангельську Херсонської губернії. Закінчив Рішельєвську гімназію в Одесі та Ново-Олександрівське сільськогосподарське училище.
Під час Першої світової війни 1917 року внаслідок тяжкого поранення його демобілізували й направили до Бессарабії на лісові та гідротехнічні роботи. Від вересня 1917 року він обіймав посаду начальника господарського відділу Управління технічних військ Української Центральної Ради.
У 1918 році він став одним із керівників українського повстанського руху на Херсонщині та Катеринославщині. У 1919 році його загони воювали проти білогвардійців та сил Нестора Махна на Півдні України.
Особливе місце у військовій біографії Гулого-Гуленка посідають Зимові походи Армії УНР. У лютому 1920 року він очолив 1-шу Запорозьку дивізію та взяв участь у Першому Зимовому поході. Пізніше, у 1921 році, став командиром Бессарабської групи під час Другого Зимового походу Армії УНР. Вона була сформована на території Румунії й мала завдання здійснити відволікаючий маневр у напрямку Тирасполь—Одеса, щоб полегшити прорив головних сил.
У 1922 році Гулий-Гуленко двічі нелегально переходив радянський кордон, а 19 липня 1922 року був заарештований в Одесі.
30 квітня 1929 року Андрій Гулий-Гуленко колегією ОДПУ був засуджений до розстрілу за ст. 58-6 КК РРФСР і 10 травня, того ж року, страчений у Москві.
Андрій Гулий-Гуленко — один із тих, хто перетворив український степ Півдня на простір боротьби за незалежність. Його ім’я тісно пов’язане з Херсонщиною, Катеринославщиною, Бессарабією та Одесою — землями, де у вирі визвольних змагань формувалася українська військова традиція.
