Представництво Національної ради в Одеській області

04/09/2026

❗️Оголошено конкурс на FM-радіомовлення

Національна рада оголошує конкурс на FM-радіомовлення і пропонує для освоєння 14 частот у шести областях:

Кіровоградська:
м. Благовіщенське - 96,3 МГц;
с. В'юнки - 96,5 МГц;
с-ще Новоархангельськ - 94,5 МГц;
с. Озера - 93,1 МГц;
с-ще Смоліне - 97,1 МГц;
с-ще Устинівка - 93,3 МГц;
с. Цибулеве - 97,0 МГц.

Львівська
с. Бітля - 103,9 МГц;
с-ще Бориня - 100,9 МГц;
с. Верхнє - 93,4 МГц.

Одеська м. Одеса - 106,0 МГц.

Тернопільська с. Постолівка - 89,8 МГц.

Черкаська с-ще Драбів - 89,7 МГц.

Чернівецька с. Шепіт - 100,3 МГц.

❗️Цей конкурс для медіа загальнонаціональної, регіональної і місцевої територіальної категорій.

❗️Програмною концепцією передбачено, що обсяг ведення програм державною мовою і частка пісень українською мовою повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

Очікуємо на заяви від претендентів до 5 листопада цього року (18:00).
Документи на участь у конкурсі можна подавати:

🔹у паперовій формі на адресу Національної ради: вул. Прорізна, буд. 2, м. Київ, 01616;
🔹електронною поштою на адресу: [email protected].

Детальніше про умови конкурсу і вимоги щодо заповнення документів – на сайті Національної ради https://webportal.nrada.gov.ua/konkurs-na-fm-movlennya-vyneseno-14-chastot-u-shesty-oblastyah/

02/09/2026

⚖️ Цифрові права під час війни: де проходить межа між безпекою і свободою?

Як протидіяти інформаційним загрозам і водночас не звужувати свободу слова, право на приватність та доступ до інформації? Про це говорили під час круглого столу «Дотримання цифрових прав в Україні: основні виклики і тренди», який модерував член Національної ради Oleksandr Burmahin.

Під час зустрічі Платформа прав людини презентувала результати 9-місячного моніторингу цифрових прав – із вересня 2025-го до травня 2026 року. За цей час команда підготувала 5 аналітичних звітів. Серед зафіксованих тенденцій – зростання загроз для приватності, фішинг, малінформація, проблеми з процедурами блокування вебресурсів та неоднакова судова практика.

Про цифрові загрози для журналістів, правозахисників і громадських активістів говорила і ZMINA. Центр прав людини. За даними дослідження ZMINA та Democratic Initiatives Foundation-Фонд "Демократичні Ініціативи", 80% жінок-активісток стикалися з онлайн-залякуванням, 77% вважають, що держава їх не захищає, а дві третини назвали цифрову безпеку серед того, чого їм найбільше бракує.

Ще одна важлива цифра: кількість звернень до Офіс Омбудсмана України зросла приблизно на 30%, а за підсумками року може перевищити 20 тисяч.

Учасники також говорили про російські інформаційні операції, скоординовані онлайн-атаки, використання штучного інтелекту, підхід FIMI, доступ до публічної інформації та правила блокування вебресурсів.

Захід ініціювала та провела Платформа прав людини разом зі ZMINA. Центр прав людини за підтримки Європейського Союзу.

🔗 Які проблеми виявив моніторинг і що пропонують змінити – детальніше читайте на сайті Національної ради за посиланням у коментарях.

01/09/2026

Робоча зустріч із керівником Благодійного фонду «Журналісти за демократію» Галчанським Петром Анатолійовичем.
Три газети фонду зареєстровані у Національній раді . Під час зустрічі надала розʼяснення щодо дотримання норм Закону України « Про медіа» для друкованих видань. Обговорили актуальні питання друкованих медіа. Керівник фонду розповів, як в теперішніх умовах працює видавництво та про нестачу фахових працівників (8 журналістів Фонду служать у ЗСУ).

29/08/2026

29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Ця дата нерозривно пов’язана з подіями під Іловайськом у серпні 2014 року. Тоді російська сторона порушила домовленості про безпечний вихід українських військових з оточення. Колони наших захисників були обстріляні.

Символом цього дня став соняшник. Саме серед соняшникових полів пролягав шлях українських військових під час виходу з Іловайська. Відтоді ця квітка нагадує про тих, хто не повернувся.

Сьогодні ми згадуємо всіх захисників і захисниць України, які віддали життя за нашу державу.

Пам’ятаємо кожного і кожну.

Вічна пам’ять полеглим.
Честь тим, хто сьогодні продовжує боронити Україну.

28/08/2026

3 вересня об 11:00 чергове засідання Національної ради

📍Чергове засідання Національної ради відбудеться 3 вересня об 11:00 у режимі онлайн.

Як взяти участь у засіданні❓
Представники медіа можуть долучитися до засідання кількома способами:
▪️ особиста участь у приміщенні регулятора: м. Київ, вул. Прорізна, 2.
▪️ участь з приміщення регіонального представника у вашій області.
▪️ онлайн-підключення з власних пристроїв.

Що потрібно для онлайн-участі❓
✅ необхідно не пізніше ніж за день до початку засідання надіслати клопотання на електронну адресу [email protected].
✅ обов'язково вказати дату засідання, номер питання порядку денного (якщо відомий), назву суб'єкта медіа, дані представника з посадою, контактний телефон та електронну адресу для отримання посилання.
✅ документ має бути у форматі PDF і підписаний кваліфікованим електронним підписом.

🔗 Деталі на сайті регулятора: https://webportal.nrada.gov.ua/natsionalna-rada-povidomlyaye-zayavnykiv-pro-rozglyad-yihnih-pytan-na-zasidanni-3-veresnya/

25/08/2026

Термін участі продовжено: долучайтеся до дослідження гендерного профілю українських медіа

Редакції мають більше часу, щоб долучитися до четвертої хвилі дослідження «Гендерний профіль українських медіа». Збір даних продовжено до 31 серпня 2026 року, 18:00.

Національна рада спільно з Жінки в медіа запрошує медіа з усіх регіонів України активно брати участь в опитуванні. Відповіді редакцій допоможуть сформувати актуальну картину гендерної ситуації в українському медіасередовищі та краще зрозуміти, як сьогодні забезпечується гендерна рівність у галузі.

А для учасників є ще й приємний бонус - можливість отримати книжкові сертифікати книгарні «Сенс».

Заповнення анкети займає близько 15 хвилин:
👉 https://forms.gle/HTx87WqfqgTETnWbA

Отримані дані будуть анонімізовані та використані виключно в узагальненому вигляді. Жодне окреме медіа не буде ідентифіковане у результатах дослідження.

24/08/2026

З Днем Незалежності України! 🇺🇦

🇺🇦 35 років незалежності: медіа, які змінювалися разом з Україною

За 35 років незалежності українські медіа пройшли великий шлях – від газет, радіо й телебачення до онлайн-медіа, подкастів, стримінгів і соціальних мереж. Змінилися технології, швидкість поширення інформації та звички аудиторії. Але незмінним залишилося головне: людям потрібна достовірна інформація і джерела, яким можна довіряти.

Під час війни це стало особливо важливим.

За кожним медіа стоять люди – журналісти, редактори, оператори, фотографи, продюсери, телевізійники, радійники, технічні команди. Вони працюють у великих редакціях і невеликих громадах, у тилових, прикордонних і прифронтових областях.

Частина українських медійників залишила редакції й стала до лав Сил оборони України. Інші продовжують документувати війну – працюють у прифронтових містах, розповідають історії військових і цивільних, фіксують наслідки російських злочинів. Завдяки їхній роботі Україна і світ отримують факти, свідчення та документальні матеріали про цю війну.

Ми пам’ятаємо і про медійників, яких росія незаконно утримує в полоні та ув’язненні. Називати їхні імена, розповідати їхні історії та нагадувати про них світові – наша спільна відповідальність.

Сьогодні журналісти працюють в умовах, яких українська медіасфера раніше не знала: під загрозою обстрілів, у потужному інформаційному потоці, де потрібно швидко перевіряти факти, протидіяти маніпуляціям і водночас дбати про власну безпеку. І при цьому – зберігати довіру аудиторії.

Особливе значення мають місцеві й регіональні медіа. Для багатьох людей саме вони є найближчим джерелом інформації про безпеку, евакуацію, рішення громади, роботу лікарень, відновлення та допомогу.

Разом із медіасередовищем змінювалися і правила його роботи. Закон «Про медіа» оновив систему регулювання відповідно до сучасних форматів поширення інформації та розширив коло суб’єктів, з якими працює Національна рада.

Під час війни одним із важливих завдань залишається збереження мовлення там, де люди особливо потребують доступу до української інформації. Національна рада сприяє цьому, зокрема видаючи дозволи на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом. Разом із партнерами регулятор також проводить навчання для редакцій із професійних стандартів, перевірки інформації, протидії маніпуляціям і дипфейкам, безпеки та відповідального висвітлення війни.

За 35 років українська медіасфера дуже змінилася. Але її основне завдання залишається незмінним – допомагати людям розуміти, що відбувається навколо, зберігати факти й історії та чесно розповідати про країну, в якій ми живемо.

Незалежність – це також можливість говорити своїм голосом, фіксувати власну історію і не дозволяти іншим говорити замість нас.

Сьогодні дякуємо всім, хто тримає український інформаційний простір: працює в редакціях і громадах, документує війну, забезпечує мовлення, захищає Україну в Силах оборони та продовжує свою справу попри всі виклики.

З Днем Незалежності України! 🇺🇦

23/08/2026

🇺🇦 З ДНЕМ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ! 🩵💛
Символ нашої сили, незламності та свободи! Нехай він завжди майорить над мирною країною! 🇺🇦

23/08/2026

🇺🇦 З ДНЕМ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ ! 🩵💛

20/08/2026

Як перевіряти джерела, розпізнавати фейки й дипфейки, відповідально висвітлювати війну та використовувати штучний інтелект без втрати довіри аудиторії – про це говорили сьогодні у Полтаві під час фінального тренінгу з медіаграмотності для місцевих медіа.

Участь у заході взяли голова Національної ради Ольга Герасим’юк та член медіарегулятора Maksym Onopriienko.

💬 «Під час війни ціна помилки в інформації особливо висока. Неперевірені факти, маніпуляції чи неточності можуть мати реальні наслідки. Саме тому професійні стандарти, відповідальна робота з джерелами та повага до своєї аудиторії мають залишатися незмінною основою роботи медіа. Технології можуть допомагати нам працювати швидше, але вони не можуть замінити професійного рішення і відповідальності журналіста», – підкреслила Ольга Герасим'юк, звертаючись до учасників на початку тренінгу.

Разом із тренерками Інституту демократії імені Пилипа Орлика медійники працювали з практичними кейсами: перевіряли джерела й експертів, розпізнавали маніпуляції та штучно створений контент, говорили про етичне висвітлення війни й ризики використання ШІ в редакційній роботі.

Полтавський тренінг завершив серію навчань, яку Національна рада спільно з Інститутом демократії імені Пилипа Орлика провела для місцевих і регіональних медіа у різних областях України. Загалом до них долучилися понад 220 учасників.

Pylyp Orlyk Institute for Democracy
Представник Національної ради у Полтавській області

🔗 Деталі – за посиланням: https://webportal.nrada.gov.ua/yak-ne-pomylyatysya-v-roboti-z-informatsiyeyu-u-poltavi-media-govoryly-pro-standarty-shi-ta-vysvitlennya-vijny/