Одеський рибоохоронний патруль

02/09/2026

❗️Науковці Держрибагентства досліджують проникнення солоних вод у пониззі Дунаю

☝️Протягом серпня науковці Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Держрибагентства проводили гідрологічні дослідження української ділянки річки Дунай.

🔹Особливу увагу приділялось просторовому розподілу та вертикальній стратифікації солоності води, яка є одним із важливих показників сучасного гідрологічного стану пониззя річки та дельтової системи.

📊За результатами досліджень встановлено суттєву неоднорідність міне-ралізації водних мас як між окремими районами, так і у вертикальному профілі водної товщі у 12-ти кілометровій зоні Соломонового рукава і 32-ти кілометровій зоні Дунаю.

▶️Показники солоності від поверхневого шару до придонних горизонтів в різних районах Дунаю були у широкому діапазоні – від 0,47 до 12,3 ‰. Така значна різниця свідчить про формування вираженої вертикальної галінної стратифікації внаслідок проникнення в руслову частину більш щільних солоних водних мас з Чорного моря.

ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства 👉https://darg.gov.ua/news/naukovtsi-derzhrybahentstva-doslidzhuiut-pronyknennia-solonykh-vod-u-ponyzzi-dunaiu

01/09/2026

🐟 РибаТижня | Глось (Platichthys flesus)

👀 Глось — риба, яку важко сплутати з іншими. Це камбала з характерним пласким тілом, яка більшу частину життя проводить біля дна. А ще в неї є особливість, яка одразу привертає увагу: обидва ока розташовані на одному боці голови.

🐟 Глось, або річкова камбала, належить до родини камбалових (Pleuronectidae). У Чорному морі цей вид добре пристосований до життя як у солоній, так і в солонуватій воді, тому його можна зустріти не лише у морі, а й у лиманах та пониззях річок.

🌊 На Одещині глось поширений у Чорному морі та причорноморських лиманах. Його можна зустріти, зокрема, у Тилігульському, Шаболатському (Будацькому), Сухому та інших лиманах Причорномор’я. Вид також пов’язаний із пониззям Дністра та Дністровським лиманом.

🦐 Основу живлення дорослого глося становлять організми, які мешкають на дні: черви, молюски, дрібні ракоподібні та невелика риба. Молодь на ранніх етапах розвитку живиться переважно дрібними планктонними організмами. Саме тому глось більшу частину часу проводить, маскуючись на дні та відшукуючи здобич у ґрунті.

🥚 Нерест глося у північному Причорномор’ї та північно-західній частині Чорного моря відбувається переважно з лютого по квітень. У цей період риба переміщується на глибші ділянки моря, де й відбувається нерест. Ікра та личинки на ранніх етапах розвитку перебувають у товщі води, а після метаморфозу молодь переходить до придонного способу життя.

📢 Особливу увагу слід звернути на період нерестової заборони. Щороку з 15 лютого до 30 квітня забороняється вилов глося у Чорному морі та визначених причорноморських лиманах. Заборона пов’язана з періодом його масового нересту.

☝🏼 Рибалці на замітку:
🔹 Мінімальний дозволений розмір глося для вилову у Чорноморському регіоні — 15 см.
🔹 Добова норма вилову — 3 кг + 1 особина у розмірі, не меншому за встановлений мінімум.
🔹 Якщо глось менший за дозволений розмір — його необхідно обережно повернути у водойму.

💰 Такса за незаконний вилов одного глося — 4 154 грн. Ця сума є відшкодуванням завданої рибним запасам шкоди; залежно від обставин порушник також може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності.

👮🏻‍♂️ Інспектор радить: якщо під час риболовлі вам трапився молодий глось або риба отримала пошкодження, поводьтеся з нею максимально обережно. Не тримайте рибу довго на повітрі, уникайте зайвого контакту та якомога швидше поверніть її у воду.

🫱🏼‍🫲🏻 Дотримання Правил любительського рибальства — це не лише вимога законодавства, а й внесок у збереження популяцій риб у Чорному морі та водоймах Одещини.

💬 А вам доводилося ловити глося? Розкажіть у коментарях, у яких водоймах Одещини вам зустрічалася ця незвичайна камбала. ⬇️

31/08/2026

🌊 Штучні рифи: чи можуть вони стати інструментом відновлення Чорного моря та лиманів?

28 серпня в Одесі представники науки, державних установ, природоохоронних організацій та громадськості обговорили перспективи створення штучних рифів у морських і лиманних екосистемах Чорноморського регіону.

🐟 Ідея полягає не просто у встановленні конструкцій на дні водойм. Штучний риф може стати новим оселищем для риб, молюсків та інших водних організмів, забезпечити місця для укриття й розмноження та сприяти формуванню осередків біорізноманіття. За належного проєктування такі конструкції потенційно можуть використовуватися і як один із інструментів відновлення водних біоресурсів.

⚓ Проте екологічний ефект не виникає автоматично. Матеріал, форма, розмір та місце розташування рифу мають відповідати конкретним умовам водойми. Необґрунтоване втручання, навпаки, здатне змінити донні процеси, вплинути на існуючі біотопи або створити ризики для судноплавства та рибальства.

🌿 Саме тому одним із ключових питань зустрічі стало наукове та правове забезпечення таких проєктів. Перед встановленням конструкцій необхідно оцінювати стан водного середовища, донних відкладів, наявні оселища та можливий вплив на водні біоресурси. Не менш важливим має бути і подальший моніторинг — адже ефективність рифу потрібно не припускати, а підтверджувати результатами спостережень.

⚖️ Учасники також звернули увагу на законодавчі аспекти. Наразі в Україні відсутнє чітке нормативне визначення штучних рифів, що ускладнює реалізацію відповідних ініціатив. Потребують врегулювання питання їх статусу, розмежування природоохоронних, наукових та господарських проєктів, а також дозвільних процедур.

🫱🏼‍🫲🏻 У дискусії взяли участь представники наукових установ, державних органів, природоохоронних територій та громадських організацій. Одеський рибоохоронний патруль також долучився до обговорення — зокрема, щодо аспектів охорони та збереження водних біоресурсів.

🌊 Штучний риф — це не просто конструкція на морському дні. Це втручання в екосистему, результат якого залежатиме від того, наскільки ґрунтовно буде враховано природні умови, інтереси водних біоресурсів, безпеку та вимоги законодавства.

Саме комплексний підхід — від наукового обґрунтування до системного моніторингу — може визначити, чи стануть штучні рифи ефективним інструментом відновлення українських морських і лиманних екосистем.

31/08/2026

🦪З 31 серпня у Чорному морі та Сухому лимані буде дозволено вилов мідії

📢 Одеський рибоохоронний патруль повідомляє, що з 31 серпня у Чорному морі та Сухому лимані завершується сезонна заборона на вилов мідії, яка діяла з початку червня.

Щороку такі обмеження запроваджуються щоб забезпечити відновлення її запасів та збереження популяції.

🎣 Починаючи з 31 серпня, вилов мідії буде дозволений відповідно до вимог Правил любительського рибальства. При цьому одному рибалці-любителю дозволяється виловити не більше 5 кг за добу.

ℹ️ Одеський рибоохоронний патруль закликає рибалок планувати риболовлю з урахуванням установлених строків сезонних заборон та завжди перевіряти актуальні обмеження.

🌊 Дотримання правил рибальства сприяє збереженню водних біоресурсів і підтриманню природного балансу екосистем Чорного моря.

29/08/2026

🕯️ 29 серпня — День пам’яті захисників України

У цей день Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Це день скорботи та пам’яті про тих, хто віддав своє життя за свободу України, мирне майбутнє та можливість нашого народу жити у вільній і незалежній державі.

Схиляємо голови перед пам’яттю полеглих Героїв. Їхній подвиг назавжди залишиться в історії України та в пам’яті кожного з нас.

🇺🇦 Вічна пам’ять загиблим захисникам і захисницям України. Слава Героям!

27/08/2026

25/08/2026

🐟 РибаТижня | Товстолобик (Hypophthalmichthys)

🐐Товстолобик має цікаву народну назву — «водяна коза». Так його прозвали через особливості живлення: подібно до кози, ця риба «пасеться», споживаючи значну кількість мікроскопічних водоростей.

Завдяки такому способу живлення товстолобик відіграє важливу роль у водоймах, де активно розвиваються водорості, споживаючи значну їх кількість та сприяючи природному очищенню води.

🐟 Товстолобик — велика зграйна риба родини коропових(Xenocyprididae), представлена трьома видами: білим (звичайним), строкатим та гібридним товстолобиками.

🔹Білий товстолобик має відносно невелику голову, яка становить близько 15–20% маси тіла.
🔹У строкатого голова більша — близько 45–55% маси. Він відрізняється темнішим забарвленням, різноманітнішим живленням і швидшим ростом.
🔹Гібридний товстолобик поєднує ознаки білого та строкатого і є більш стійким до низьких температур.

🌊 Товстолобик (білий та строкатий) поширений майже у всіх прісноводних водоймах Одеської області. Найбільші його запаси зосереджені в Придунайських озерах (Кагул, Ялпуг, Китай), басейні річки Дністер із Турунчуком та Дністровським лиманом, а також у Хаджибейському лимані та штучних ставках.

🌱 Основу живлення товстолобика становить планктон — передусім мікроскопічні водорості. За допомогою спеціального зябрового апарату він фільтрує корм із води. Саме тому його використовують у рибницьких господарствах для підвищення рибопродуктивності водойм.

🥚 Нерест відбувається після прогрівання води до 18–25 °C, зазвичай у травні–червні. Товстолобик нереститься на течії, у місцях із вирами. Ікра пелагічна (плаваюча) — у воді ікринки сильно набухають, збільшуються в розмірах і розвиваються, пливучи за течією. У стоячій воді без течії ікра опускається на дно і гине.
Товстолобик — дуже плодюча риба: у великих особин масою понад 20 кг кількість ікринок може сягати до 3 мільйонів.

☝🏼 Рибалці на замітку:
🔹 Мінімальний дозволений розмір товстолобика для вилову у Чорноморському регіоні— 60 см.
🔹 Добова норма вилову — 3 кг + 1 особина, якщо її вага перевищує встановлену норму.
🔹 Якщо риба менша за дозволений розмір — її необхідно негайно та обережно повернути у водойму.

💰 Такса за незаконний вилов одного товстолобика — 3 638 грн. Крім відшкодування завданих збитків, порушник залежно від обставин може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності.

👮🏻‍♂️ Інспектор радить: якщо під час вилову вам трапився молодий товстолобик або риба отримала травми, якомога швидше та обережніше поверніть її у воду. Мінімальний контакт із рибою допоможе підвищити її шанси на виживання.

🫱🏼‍🫲🏻 Дотримання Правил любительського рибальства — це не лише вимога закону, а й внесок у збереження рибних запасів для майбутніх поколінь.

💬 А вам доводилося ловити товстолобика? Розкажіть у коментарях, у яких водоймах Одещини вам зустрічалася ця велика та сильна риба. ⬇️

24/08/2026

🐟 Чому гине риба в Хаджибейському лимані?

🔹У Хаджибейському лимані зафіксували загибель риби. Фахівці Одеського рибоохоронного патруля пояснюють, що могло спричинити таку ситуацію та які фактори впливають на стан водойми.

🔹Про причини загибелі водних біоресурсів розповіла заступниця начальника управління — начальниця відділу іхтіології, регулювання рибальства та меліорації Одеського рибоохоронного патруля.

🎥Дивіться коментар у сюжеті Суспільне Одеса👇🏻

ℹ️ Нагадаємо, 13 серпня 2026 року масовий замор водних біоресурсів було зафіксовано в районі села Холодна Балка Нерубайської сільської ради Одеського району.

↪️ Також 18 серпня 2026 року замор риби — переважно піленгаса — виявлено на Паліївській затоці Хаджибейського лиману. Загиблу рибу зафіксовано в районі дамби від села Отрадове до села Болгарка, а також від села Болгарка у напрямку дачного кооперативу.

📢Фахівці зазначають, що однією з причин замору в літній період може бути комплекс природних факторів, зокрема підвищення температури води та зниження вмісту розчиненого кисню, що негативно впливає на водні біоресурси. Остаточні причини загибелі риби встановлюються за результатами відповідних досліджень та обстежень.

У Хаджибейському лимані в Одеському районі зафіксували масову загиб...

24/08/2026