Охтирський відділ ДВС Сумської області

26/08/2026

Кожен нормативно-правовий акт, що впливає на наше щоденне життя, має бути законним та чітким. Щоб документ набув чинності й гарантував захист інтересів громадян, він обов’язково проходить державну реєстрацію та правову експертизу.

Які акти підлягають державній реєстрації❓
Обов’язковій перевірці на відповідність законодавству підлягають акти, що містять норми, які:
🔹зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян чи юридичних осіб;
🔹встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян чи юридичних осіб;
🔹мають міжвідомчий характер.

Які етапи процедури реєстрації❓
1️⃣ правова експертиза на відповідність Конституції та законодавству України, ЄС;
2️⃣прийняття рішення про державну реєстрацію;
3️⃣внесення запису до Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади та присвоєння унікального реєстраційного номера.

Які акти НЕ підлягають реєстрації❓
▪️персональні: про призначення, звільнення, склад комісій тощо;
▪️одноразові: дія яких вичерпується одним застосуванням (крім тих, що затверджують інструкції чи положення);
▪️оперативно-розпорядчі: разові доручення;
▪️інформаційні: якими рішення вищих органів доводяться до відома;
▪️організаційні: спрямовані на виконання існуючих рішень без створення нових норм;
▪️допоміжні: рекомендації, роз’яснення та інформаційні листи.

Хто здійснює державну реєстрацію❓

Розподіл повноважень залежить від рівня органу нормотворення:
📎Міністерство юстиції України - реєструє акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
📎Міжрегіональні управління Мін’юсту - реєструють акти:
✔️обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та їх структурних підрозділів;
✔️органів АР Крим.

Якщо дія акта поширюється на території інших адміністративно-територіальних одиниць, він реєструється в міжрегіональному управлінні Мін’юсту за місцезнаходженням суб’єкта нормотворення.

25/08/2026

👤Мешканець Роменщини тривалий час ігнорував обов’язок утримувати власну дитину. Як наслідок – сума заборгованості разом із виконавчим збором та штрафом перевищила 146 тисяч гривень.

Погашення чималого боргу стало можливим завдяки рішучим діям державних виконавців юстиції Сумщини. Так, щоб поновити права дитини, правники задіяли передбачені законом важелі примусового впливу і, виявивши у боржника земельну ділянку, наклали на неї арешт та передали її на реалізацію через систему електронних торгів на онлайн-платформі Prozorro (https://prozorro.sale/orenda-ta-prodazh-zemli/). Так, ділянку боржника виставили на продаж, а отримані кошти спрямували на покриття заборгованості.

✅Завдяки відкритим торгам землю успішно продали, а всі вилучені кошти направили на закриття боргу. Більше того, дитина отримала й суттєвий фінансовий бонус – кошти за погашений штраф, нарахований батькові за роками прострочені виплати.

25/08/2026

18/08/2026

Після вибухової травми: як підтримати близьку людину?

Наслідки вибухової травми не завжди помітні одразу. Людина може мати головний біль, запаморочення, проблеми з пам’яттю та концентрацією, порушення сну, зміни настрою, шум у вухах або зниження слуху. Такі симптоми можуть свідчити про наслідки легкої черепно-мозкової травми чи акубаротравми.

🔵 Посткомоційний синдром — може виникати після вибухових травм або легкої черепно-мозкової травми. Серед можливих проявів: головний біль, слабкість, запаморочення, проблеми з пам’яттю та концентрацією, порушення сну, емоційні зміни. Людина може відчувати втому, тривогу чи депресію, що ускладнює її соціальну адаптацію.

🔵 Акубаротравма — ураження слухової та вестибулярної системи внаслідок впливу вибухової хвилі. Вона може проявлятися зниженням слуху, шумом або дзвоном у вухах, підвищеною чутливістю до звуків, запамороченням і порушенням рівноваги.

Якщо після вибуху з’явилися такі симптоми, їх не варто ігнорувати. Своєчасне звернення до лікаря допомагає вчасно виявити травму та визначити необхідне лікування.

❓ Як підтримати близьку людину:
- створювати умови для спілкування без гучних звуків та яскравого світла;
- коректно підтримувати у випадку труднощів з пам’яттю чи мовленням, заохочувати звернення до лікаря;
- допомагати налагодити режим дня та уникати тригерів, що провокують симптоми;
- сприяти розвитку нових навичок чи хобі, що підтримують відновлення мозку;
- підтримувати у виконанні завдань, допомагаючи організувати процес без тиску.

Підтримка, терпіння та своєчасна медична допомога допомагають людині проходити відновлення без зайвого тиску та зберігати якість життя.

Більше про коректне спілкування, етику взаємодії та підтримку дізнавайтеся у «Довіднику безбар’єрності» (https://bf.in.ua.), створеному за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

Ми в Телеграм: https://t.me/minjustofficial

#безбарєрність

17/08/2026

📌З початку року понад 400 фактів зміни імені зареєстрували фахівці відділів державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Географічно цей показник виглядає наступним чином:
✅Полтавщина – 199;
✅Чернігівщина – 116;
✅Сумщина – 96.

Кожен із нас має законне право змінити прізвище, власне ім’я чи по батькові. І зробити це значно простіше, ніж здається на перший погляд.

🔎З якого віку можна скористатися послугою та коли можуть відмовити, читайте на нашому офіційному вебсайті: https://www.sumyjust.gov.ua/novini/zmina-imeni-shcho-potribno-znaty-batkam-ta-pidlitkam/

12/08/2026

Як санкційні активи працюють на відновлення України

З травня 2022 року Міністерство юстиції подало до ВАКС 83 позови про стягнення активів підсанкційних осіб у дохід держави. Уже набрали законної сили 79 судових рішень, завдяки яким державі передано активи 96 підсанкційних осіб, зокрема:
✔ корпоративні права у 135 товариствах;
✔ 345 об’єктів нерухомого майна;
✔ 356 транспортних засобів;
✔ 7 повітряних та 4 морських судна;
✔ права вимоги на суму понад 2,5 млрд грн.

Крім того, стягнуто понад 732 млн грн, 17,4 млн доларів США та 869 тисяч євро, а також майнові права, торговельні марки, залізничні вагони, корисні копалини тощо.

Серед найбільш значущих активів — резиденція «Межигір'я», ТРЦ Ocean Plaza, Миколаївський глиноземний завод, Демурінський ГЗК, «АЕРОК», «Вінницяпобутхім», «Мотордеталь-Конотоп», активи мереж автозаправних станцій, підприємств машинобудування, літаки та інші об'єкти.

Після набрання судовим рішенням законної сили держава в особі Фонду державного майна України стає власником стягнутого активу та забезпечує їх підготовку до продажу шляхом проведення відкритих аукціонів в системі Прозорро.Продажі.

Так, ФДМУ вже реалізував низку санкційних активів, зокрема у межах великої та малої приватизації, а також відповідно до спеціального порядку реалізації санкційного майна. Станом на серпень 2026 року за даними ФДМУ надходження від їх продажу перевищили 2,7 млрд грн, з яких майже 90 млн грн отримано у 2026 році. Усі кошти спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та працюють на відновлення України.

Санкційна політика працює на захист інтересів держави: активи підсанкційних осіб стягуються в дохід держави, а кошти від їх реалізації спрямовуються на відновлення України.

Дякуємо всім, хто допомагає виявляти активи підсанкційних осіб та підстави для їх стягнення в дохід держави.

12/08/2026

🔸Психічний стан людини під час вчинення злочину – один із ключових чинників, які визначають її долю в суді. Саме емоції, мотиви та здатність усвідомлювати свої дії показують справжнє ставлення особи до правопорушення й впливають на міру покарання.

Проте трапляються ситуації, коли людина вчиняє злочин не з власної волі, а під дією фізичного примусу. Спочатку вона сама стає жертвою: зазнає катувань, насильства чи позбавлення волі, а згодом, під загрозою для життя чи здоров’я, вимушено порушує закон.

🔰Українське законодавство чітко захищає тих, чию волю було зламано протиправним тиском. Так, відповідно до ст. 40 Кримінального кодексу України, людина повністю звільняється від кримінальної відповідальності, якщо через застосований до неї фізичний примус вона не могла керувати своїми вчинками.

У таких випадках відповідальність у повному обсязі несе той, хто застосував примус і змусив іншого переступити межу закону.