25/06/2026
Наставництво в Україні: як дорослі можуть підтримати підлітків без батьківського піклування
Щороку тисячі підлітків без батьківського піклування починають самостійне життя без близької людини поруч — того, хто міг би підтримати, показати приклад, допомогти впоратися з буденними викликами або просто бути поряд у важливі моменти. Для багатьох із них перехід у доросле життя відбувається без тієї підтримки, яку більшість людей отримують у родині природно — через щоденне спілкування, поради та особистий приклад батьків чи інших близьких дорослих.
Саме тому в Україні діє програма наставництва — форма індивідуальної та регулярної підтримки дітей, підлітків і молодих людей, які зростають без батьківського піклування. Йдеться не про професійну чи батьківську роль, а про довірливі людські стосунки, у яких дорослий ділиться власним досвідом, допомагає орієнтуватися у життєвих ситуаціях, підтримує у складні моменти та сприяє розвитку впевненості у власних силах.
Наставництво часто складається з простих і звичних речей: спільного походу до магазину, приготування їжі, розмови про майбутню професію, допомоги з плануванням бюджету. Але саме через такі прості моменти підлітки отримують практичні навички, яких нерідко бракує для самостійного життя.
Сьогодні в Україні тисячі дітей та молодих людей потребують наставників. Водночас про таку можливість підтримки досі знає недостатньо людей, а кількість активних наставників залишається значно меншою за реальну потребу.
«Бути наставником — значить бути тим, хто поруч у важливі моменти, бути тим, хто допомагає впевнено крокувати життям, підтримує у складних ситуаціях, надихає на сміливі рішення і показує, що навіть маленькі кроки ведуть до великих перемог. Ця підтримка може змінити майбутнє дитини, подарувати віру у власні сили і відчути, що поруч є людина, якій не байдуже», — говорить Денис Улютін, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України.
У грудні 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про наставництво», який на державному рівні визнає наставництво як ефективний інструмент підтримки дітей та молоді.
Стати наставником або наставницею може повнолітній громадянин чи громадянка України віком від 21 року. Для цього не потрібна педагогічна чи психологічна освіта. Головне — готовність регулярно приділяти час підлітку та ділитися власним життєвим досвідом. Перед початком взаємодії кандидати проходять кількаденне навчання, збирають необхідні документи та отримують висновок про можливість здійснювати наставництво. Після цього фахівці допомагають підібрати менті та супроводжують наставницьку взаємодію.
Для підвищення обізнаності українців про наставництво Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, ГС «Українська мережа за права дитини», Офіс дітей та молоді «ДІйМО» та партнери реалізують комунікаційну кампанію «Наставництво — твій досвід у дії».
До популяризації наставництва долучилися олімпійська чемпіонка Анна Різатдінова, шеф-кухарка та рестораторка Ольга Мартиновська, підприємиця Олена Гашинська, віцепрезидентка SoftServe в Україні Анастасія Фролова та інфлюенсер Данило Гайдамаха. Вони поділилися особистими історіями про людей, які підтримували їх у підлітковому віці та допомогли стати тими, ким вони є сьогодні.
Дізнатися більше про наставництво можна на платформі dity.gov.ua, а також на сторінках у соціальних мережах «ДІйМО» та партнерів.
Комунікаційна кампанія «Наставництво — твій досвід у дії» реалізується Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, Офісом дітей та молоді «ДІйМО» при Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України, ГС «Українська мережа за права дитини» у межах проєкту «Підтримка дітей і молоді з досвідом перебування в альтернативних формах догляду» спільно з ЮНІСЕФ за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW, Європейського Союзу та Уряду Швеції.
Зміст кампанії не обов’язково відображає точку зору уряду Німеччини, Європейського Союзу, Уряду Швеції та/або ЮНІСЕФ.
