29/08/2026
29 серпня – День пам’яті загиблих Захисників України 💔
Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
Четверо працівників нашого підприємства поклали своє життя, захищаючи Україну...
🪖Борис Коваль відразу після інституту почав працювати у нашому підприємстві. Відтоді місце роботи не міняв. Він пройшов шлях від механіка до головного інженера. Сумлінно виконував свої обов'язки. Був надійний, відповідальний, чітко розумів, як досягти бажаного. Саме таким він залишиться у пам'яті колег, рідних та близьких.
У квітні 2023 року його мобілізували. Загинув 30 грудня на Донеччині.
🪖Віталію Стибі було всього лише 23 роки. Він одружився за 2 місяці до загибелі.
Віталій не служив в армії, але разом із братом пішли добровольцями на війну. Віталій проходив службу в складі спецроти «Гонор» батальйону «Вовки Да Вінчі» ДУК, мав позивний «Вітаха». Він завжди казав, що повинен захищати рідну землю, батьків, братів та сестер, адже у родині їх 11.
Командир Віталія каже, що настільки сильної духом людини за своє життя він ще не зустрічав. Навіть після обстрілу поранений «Вітаха» вийшов на зв'язок, щоб доповісти командиру, що буде захищати країну до останнього подиху.
Загинув Віталій Стиба на околицях Бахмуту 23 серпня. Пам‘ять у наших серцях про нашого колегу буде жити вічно.
🪖Дмитро Бойко був щирим патріотом своєї країни, сміливим захисником та відданим працівником нашого підприємства. Саме воно стало першим та основним його місцем роботи. Він завжди був готовий допомогти колегам, навчався, розвивався, прагнув досягти більшого у житті.
Військова справа припала йому до душі, навіть задумувався над тим, аби після перемоги повністю присвятити себе армії. Однак війна підступна. Вона наче випробовувала Дмитра: він отримав контузію, був поранений... Після госпіталя відразу повернувся до побратимів. Він дуже просив рідних, щоб ті знайшли американську каску і прислали йому. І рідні знайшли її. Дмитро ще встиг вийти на зв'язок. Він дуже зрадів, казав, що дуже її чекає. Після цього зв'язок із ним обірвався.
Дмитро Бойко загинув 11 квітня від рук ворога у Мар‘їнці Донецької області.
🪖Олег Сидорчук народився 29 грудня 1982 року у Рівному. Коли він навчався у початкових класах, родина переїхала до Шпанова. Закінчив Рівненський державний аграрний коледж за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівельних споруд». Працював у Рівненському міськШЕУ.
У 2016 році Олег приїхав у Авдіївку з волонтерською місією. Місто постійно перебувало під обстрілами, тож Олег допомагав у скрутних ситуаціях, працював із знедоленими, багато працював із дітьми. У березні 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Служив у батальйоні «Вовки Да Вінчі», був на Куп’янському напрямку, потім на Донеччині.
Молодший сержант 41-річний Олег Сидорчук загинув 23 червня 2024 року на Донецькому напрямку.
Вони житимуть у нашій пам'яті доти, доки ми пам'ятаємо, за що вони боролися. Світла пам'ять Героям, які стали щитом для кожного з нас. Вічна слава Захисникам і Захисницям України! 🕯️🇺🇦
