23/08/2026
📢 УГСПЛ оприлюднює дослідження про те, наскільки постраждалі від російської агресії люди мають доступ до реальних гарантій захисту своїх прав. У центрі уваги дві категорії постраждалих: особи, чиє житло було пошкоджено або зруйновано, та цивільні особи, які пережили незаконне позбавлення свободи.
👉 Дослідження не лише аналізує чинні механізми підтримки, а й пропонує практичні рекомендації, які можуть зробити систему захисту прав постраждалих більш доступною, послідовною та ефективною.
Робота над дослідженням тривала з квітня по червень 2026 року. Його основу склали онлайн-опитування 244 осіб, три фокус-групи, експертне обговорення та аналіз відповідей на офіційні запити до державних органів.
🏠 Компенсація за зруйноване житло
Національний механізм компенсації існує і навіть базується на сучасних цифрових технологіях. Однак на практиці він не забезпечує повною мірою реалізацію права на відновлення житла.
❗️ Люди, які втратили документи через війну, стикаються з надмірними вимогами щодо підтвердження права власності. Мешканці тимчасово окупованих територій та особи, чиє майно було пошкоджене або зруйноване у 2014-2021 роках, фактично виключені з процесу. Водночас місцеві комісії працюють за різними підходами, а можливості оскарження їхніх рішень залишаються обмеженими.
🔒 Цивільні особи, позбавлені особистої свободи
Люди, яких незаконно позбавили свободи на тимчасово окупованих територіях або в Росії, після звільнення стикаються з новими випробуваннями, цього разу бюрократичними.
❗️ Вони можуть отримувати відмови у встановленні офіційного статусу, зіштовхуватися з вимогами надати документи, які фізично неможливо отримати в умовах окупації або утримання без зв'язку (incommunicado), а також не мати доступу до належної медичної, психологічної та соціальної підтримки. Чинна система залишається фрагментованою та не гарантує рівного і своєчасного доступу до допомоги.
📋 Що рекомендує дослідження
Державі варто перейти від жорсткого адміністративного підходу до більш гнучкого, що враховує реалії війни. Необхідно спростити процедуру встановлення факту позбавлення особистої свободи, усунути правові «сірі зони» у сфері виплат і компенсацій та перевести профільну Комісію на постійну професійну основу із прозорим відбором і чіткими стандартами обґрунтування рішень.
👉 І головне — розробити та ухвалити національну рамку перехідного правосуддя. Без неї окремі рішення ризикують залишатися реакцією на окремі проблеми, а не частиною цілісної державної політики відновлення прав постраждалих.
📝 Дослідження підготували юристки та аналітикині УГСПЛ Олена Семьоркіна, Aksana Filipishyna, Владлена Падун, а також Наталя Кожина Human Rights Group SICH / Правозахисна Група СІЧ та Natali Voinova, які працювали над практичними інструментами для публічних службовців.
🔗 Повний текст дослідження доступний за посиланням у публікації. https://www.helsinki.org.ua/ia2v
Дослідження підготовлено у партнерстві з Вища школа публічного управління в межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за підтримки Державного департаменту США. Погляди, викладені у матеріалах, належать авторам і не обов'язково відображають позицію Державного департаменту США або МОМ. Звіт опубліковано без редакційної вичитки відділом комунікацій Представництва МОМ в Україні.
