Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів

17/08/2026

14/08/2026

14 серпня ми відзначаємо День Західного Бугу – екологічне свято, що було започатковане 2019 року за ініціативи басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну. Ця дата покликана вшанувати дивовижну річку, привернути увагу суспільства до її збереження та підкреслити виняткову роль, яку вона відіграє для екологічної безпеки всієї країни й регіону зокрема.

Беручи свій початок не струмком, а повноводним потоком у селі Верхобуж на Львівщині, ця дивовижна річка долає сотні кілометрів Україною, Польщею й білоруссю та несе свої води до Балтійського моря. Західний Буг – це важлива складова нашої природної та історичної спадщини, джерело водозабезпечення, осереддя унікальних екосистем та символ міжнародного водного співробітництва.

Усвідомлення цінності кожної краплі води набуває особливого значення сьогодні – в умовах змін клімату та тривалої повномасштабної агресії рф, через яку довкілля та водні ресурси України зазнають непоправних втрат. Захист та збереження річкових басейнів у цей складний час є вагомою складовою нашої екологічної стійкості та національної безпеки.
Фахівці водного господарства, зокрема Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну, щоденно працюють над моніторингом стану річки, розробкою та впровадженням Планів управління річковими басейнами (ПУРБ) відповідно до європейських стандартів.

Збереження чистоти та повноводності Західного Бугу є нашою солідарною відповідальністю перед нинішніми і майбутніми поколіннями. Дякуємо водогосподарникам, екологам та всім свідомим громадянам, які дбають про довкілля та береги нашої річки!

Нехай води Західного Бугу завжди залишаються чистими, а наша спільна праця приносить вагомі результати задля відновлення та процвітання України!

Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну

07/08/2026

«Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх» (Іоанна 15:13). Цю євангельську істину сповна підтвердив Олексій Олександрович ЮКОВ.
До останньої хвилини життя він віддавав свої сили й знання пошуку тих, хто загинув у військових конфліктах… Повертав не тіла, а душі загиблих їхнім рідним і близьким, повторюючи: «Мертві мають право на захист»… І, повертаючись з чергової пошукової експедиції на Донеччині, разом з ними зробив останній крок у Вічність…
Засновник і керівник Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм», Людина честі й неймовірної мужності, Олексій ЮКОВ понад 27 років (з уже назавжди неповних 41) присвятив тому, що вважав власним призначенням на землі: «Моя місія – повертати душі, покинуті разом із тілами… Для мене найголовніше, щоб родини загиблих і зниклих безвісти знали, що про їхніх рідних не забувають. Вони ризикнули своїм життям, аби у наших дітей було майбутнє, була Україна».
Близьким Олексія і всім, хто його знав, висловлює глибоке співчуття колектив Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.
Підтримуємо звернення до Президента про присвоєння Олексію Олександровичу ЮКОВУ звання ГЕРОЯ УКРАЇНИ (посмертно).
З почуттям скорботи й пошани від колективу Сіверсько-Донецького БУВР, начальник управління Сергій ТРОФАНЧУК

Фото – з відкритих джерел, джерело цитати: «Українська правда» про Олексія Юкова (https://life.pravda.com.ua/.../istoriya-oleksiya-yukova.../)

06/08/2026

Лабораторія моніторингу вод Східного регіону розпочала відбір проб та виконання випробувань по басейну річки Дніпро на території Полтавської області

З 1 серпня 2026 року лабораторія моніторингу вод Східного регіону Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів розпочала відбір проб води та виконання фізико-хімічних випробувань в рамках державного моніторингу по басейну річки Дніпро у суббасейнах Середнього та нижнього Дніпра на території Полтавської області.
Разом з тим по суббасейну Сіверського Дінця району басейну річки Дон наша лабораторія продовжує виконання державного моніторингу в тих пунктах, де це дозволяє оперативна військова ситуація.
Виконання фізико-хімічних випробувань здійснюється на базі мобільної лабораторії, переданої Урядом Республіки Корея для Державного агентства водних ресурсів України в межах урядової програми «Забезпечення доступу до безпечної питної води в Україні». Використання мобільної лабораторії дає можливість оперативно отримувати дані про стан якості вод, в тому числі в місцях питних водозаборів.
При цьому визначення забруднюючих та басейнових специфічних речовин у пробах води, відібраних фахівцями лабораторії моніторингу вод Східного регіону в басейні річки Дніпро, забезпечується лабораторією моніторингу вод Північного регіону, а в районі басейну річки Дон – лабораторією моніторингу вод Західного регіону.
Зміни в порядку здійснення державного моніторингу вод обумовлені виконанням доручення Державного агентства водних ресурсів України про консолідацію функцій лабораторії моніторингу вод Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області шляхом передачі її повноважень і функцій лабораторії моніторингу вод Східного регіону Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.
https://sdbuvr.gov.ua/news/laboratoriya-monitorynhu-vod-skhidnoho-rehionu-rozpochala-vidbir-prob-ta-vykonannya-vyprobuvan-po

04/08/2026

🌊Оцінка водності основних річок України з метою оцінювання настання (ймовірності настання) маловоддя за липень 2026 р.

Український гідрометеорологічний центр виконав оперативну оцінку водності основних річок України за липень 2026 р. у створах діючих гідрологічних постів з метою оцінювання настання (ймовірності настання) маловоддя (гідрологічної
посухи) на річках, гідрологічний режим яких впливає на роботу водозалежних секторів економіки та водозабезпечення населення України.

Середні за липень витрати води оцінені відповідно до Положення про порядок оцінки та інформування про маловоддя (гідрологічну посуху) на водних об’єктах
суші України, що визначає основні та допоміжні критерії для оцінки настання (загрози настання) маловоддя.

Більшою за норму (285 %) водність відмічалась на р. Інгулець (пост Кривий Ріг).

Близькою до норми та дещо більшою за неї (84-118 %) водність спостерігалася на р. Горинь (пост Ямпіль), річках суббасейнів Середнього та Нижнього Дніпра р. Псел (пости Суми, Запсілля) р. Ворскла (пост Чернеччина), р. Самара (пост Кочережки), по бічному припливу до Дніпровського водосховища та на р.
Сіверський Донець (пости Ізюм, Зміїв).

Меншою за норму (51-73 %) водність відмічалась на Дніпрі (пост Неданчичі), пригирловій ділянці р. Прип’ять, по загальному припливу води до Київського водосховища, на Десні та її притоці р. Сейм в межах України, по бічному припливу до Кам’янського водосховища, у нижній течії р. Сула (пост Лубни), р. Оріль (пост Царичанка), на р. Сіверський Донець (пост Чугуїв) та його притоці р. Уди, на притоці Південного Бугу р. Інгул (пост Кропивницький).

Значно меншою за норму (31-48 %) водність спостерігалася на притоці Прип’яті р. Стир (пост Луцьк), річках суббасейну Середнього Дніпра р. Рось (пост Фесюри), р. Псел (пост Гадяч), р. Ворскла (пост Кобеляки), по бічному припливу до Кременчуцького водосховища, на р. Західний Буг (пост Кам’янка-Бузька), українській ділянці Дунаю (пости Рені, Ізмаїл), р. Південний Буг (пост Селище) та на притоці Дністра р. Стрий (пост Верхнє Синьовидне), р. Прут (пост Чернівці) та на Тисі (пости Рахів, Вилок).

Близькою до критеріїв маловоддя (21-30 %) водність відмічалася на притоках Прип’яті р. Стир (пост Млинок), р. Горинь (пост Деражне), річках суббасейну Середнього Дніпра р. Тетерів (пост Іванків), р. Ірша (пост Українка), р. Рось (пост
Корсунь-Шевченківський), р. Удай (пост Прилуки), на Південному Бузі (пости Підгір’я, Олександрівка), на річках Карпатського регіону р. Сірет (пост Сторожинець), р. Латориця (Мукачеве) та по загальному припливу до Дністровського водосховища.

Спостерігалося та утримувалося маловоддя за основним критерієм оцінки на Прип’яті у створах гідрологічних постів Річиця та Люб’язь (12-18 %) та її притоках: р. Стохід (пост Любешів) 11 %, р. Горинь (пост Оженин) 11 %, р. Случ
(пости Звягель, Сарни) 15-17 %, р. Уборть (пости Рудня-Іванівська, Перга) 10-18 %; річках суббасейну Середнього Дніпра: р. Трубіж (пост Переяслав) 13 % та р. Сула (пост Ромни) 19 %, на Західному Бузі (пост Литовеж)13 %; Південному Бузі (пости Пирогівці, Тростянчик) 15-17 %, його притоці р. Синюха (пост Синюхін Брід) 16 %, річках Карпатського регіону: р. Уж (пост Ужгород) 20 %, на р. Дністер у створах постів Самбір (11 %), Галич (16 %), Заліщики (19 %).

Місячна водність нижча за середнє багаторічне значення витрати води наймаловоднішого місяця року (допоміжний критерій) спостерігається на переважній більшості річок України, окрім: притоки Прип’яті р. Горинь (пост Ямпіль), по припливу води до Дніпровського водосховища, річках Середнього та Нижнього Дніпра р. Псел (пост Суми), р. Ворскла (пост Чернеччина), р. Оріль (пост Царичанка), р. Самара (Кочережчи), р. Інгулець (пост Кривий Ріг) та Сіверського
Дінця (пости Зміїв, Ізюм).

Складна гідрологічна ситуація утримувалася у верхів’ї Прип’яті (пост Річиця), на її притоці р. Горинь (пост Оженин), на Західному Бузі (пост Литовеж) та спостерігалась на Південному Бузі (пост Тростянчик), де середні витрати води у липні були нижчими за значення екологічної витрати води (53, 61, 96 та 83 % відповідно), що критично для функціонування екосистем річок.

01/08/2026

Фахівці Сіверсько-Донецьке басейнове управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України увійдуть до складу постійної робочої групи, яка готує рішення для подолання наслідків розливу нафтопродуктів у Немишлянському районі міста Харкова. Домовленості досягнуто 28 липня під час онлайн-наради, організованої ГО «е-Діалог».

Під час зустрічі учасники розглянули поточний стан реалізації проєкту та першочергові кроки з мінімізації наслідків потрапляння нафтопродуктів у водні артерії міста.

У нараді взяли участь представники Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради , КП «Комплекс з експлуатації об’єктів водозниження і зливової каналізації», Український науково-дослідний інститут екологічних проблем та ГО «е-Діалог». До обговорення також долучилися фахівці Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України й керівникипартнерських організацій Austausch e.V. та GreenRoots Hub.

Ключовим результатом зустрічі стала домовленість про включення фахівців басейнового управління до складу постійної робочої групи. Практичний досвід і галузева експертиза у сфері моніторингу вод сприятиме ефективному плануванню заходів з управління річковим басейном Дону .

Після завершення робіт у межах грантового проєкту фахівці ГО «е-Діалог» представлять напрацьовані рішення та результати на засіданні Басейнової ради Сіверського Дінця та нижнього Дону. Мета — врахувати ці рішення під час формування комплексу заходів для досягнення «доброго екологічного стану» річок Немишля, Харків, Лопань та Уди відповідно до Водної рамкової директиви ЄС (2000/60/ЄС).

Довідково. Робота проводиться в межах проєкту «Resilient Roots: підтримка екологічних ініціатив у регіонах України, що постраждали від війни» за підтримки Austausch e.V., GreenRoots Hub та Brot für die Welt.

30/07/2026

30 липня фахівці Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів узяли участь в інформаційній сесії «Програма LIFE 2026: можливості для українських організацій».
Під час сесії доповідачі представили основну інформацію щодо Програми LIFE та її напрямів, оглянули можливості для різних цільових груп з України, зокрема у розрізі національної системи підтримки потенційних учасників, розповіли докладніше про актуальні конкурси 2026 року та покроково зорієнтували, як краще підготуватися до участі у Програмі LIFE – від ідеї до подання заявки, з урахуванням дедлайнів та вимог до заявників і консорціумів.
Інформаційна сесія є частиною проєкту «Інтеграція через нарощування потенціалу участі України в Програмі LIFE для сталого залучення», який реалізується Всеукраїнською екологічною лігою та Національним університетом «Львівська політехніка» за підтримки Міністерства економіки та довкілля в рамках Програми для довкілля і дій у сфері клімату (Програма LIFE) від Європейського Союзу.
Завдання проєкту – створення сталої національної інфраструктури, яка дозволить щороку посилювати участь українських організацій та установ у Програмі LIFE, готувати конкурентні заявки на рівні держав ЄС, залучати додаткові кошти на зелене відновлення України.
У межах проєкту заплановано створити цифрову платформу «LIFE:UA», національний інформаційний хаб, а також провести цикл навчальних семінарів, тренінгів, консультацій для представників міністерств, органів місцевого самоврядування, бізнесу, наукових та освітніх установ, об’єктів природно-заповідного фонду та громадських організацій.
https://sdbuvr.gov.ua/news/prohrama-life-2026-mozhlyvosti-dlya-ukrayinskykh-orhanizatsiy