Денний центр соціально-психологічної допомоги особам в Сокалі

27/08/2026

‼️👉 Дитина, яка зазнає домашнього насильства або стає його свідком, потребує не лише припинення конкретного випадку насильства, а й захисту від його повторення та наслідків. Саме тому при прийнятті рішень, що стосуються такої дитини, важливо оцінювати не окремий епізод, а ситуацію в цілому:
🔹характер і динаміку насильства,
🔹його вплив на дитину,
🔹поведінку кривдника та
🔹ризик подальшої травматизації.
Цей підхід закріплений і на законодавчому рівні. Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суд має враховувати факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або в її присутності під час вирішення низки сімейних спорів — зокрема щодо визначення місця проживання дитини, участі одного з батьків у її вихованні, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав. Ця вимога відповідає ст. 31 Стамбульської конвенції.
❓Що це означає на практиці?
🔺Важливо встановити конкретні прояви насильства, його форму та оцінити ризик продовження чи повторного вчинення. Саме оцінка ризиків дозволяє перейти від реагування на те, що вже сталося, до запобігання тому, що може статися з дитиною надалі.
🔺Особливої уваги потребує психологічне насильство щодо дітей. Воно не обов'язково залишає видимі фізичні сліди. Про його наслідки можуть свідчити страх дитини перед одним із батьків, зміни поведінки, стрес, тривожність, небажання контактувати з кривдником та інші психоемоційні реакції.
🔺Саме тому важливими доказами того, що дитина отримала шкоду від пережитого насильства, можуть бути документи, складені психологами. Наприклад, у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 404/5203/19 Верховний Суд врахував результати психологічного обстеження, які свідчили про стрес і травматизацію дитини та ризик подальшої психологічної травматизації.
У справі № 336/6805/25 психолог зафіксував страх дитини перед матір'ю, у тому числі на невербальному рівні, а також відповідні психофізіологічні реакції під час розмови про неї. Ці відомості Верховний Суд оцінював у сукупності з відеозаписами, аудіозаписами погроз, електронним листуванням, медичними документами та іншими доказами.
❗️Дитина не повинна залишатися «невидимою» у конфлікті між дорослими. Якщо вона зазнала насильства або стала його свідком, її безпека, психоемоційний стан, думка та ризик повторної травматизації мають бути самостійно оцінені й враховані при прийнятті будь-якого рішення, що стосується її прав та інтересів.
👉 Якщо ви стали постраждалою(им) особою від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі або стали його свідком – не мовчіть! Звертайтеся по допомогу:
📞 Поліція – 102 (або 112 у разі екстреної ситуації)
🏠 Денний центр соціально-психологічної допомоги м. Сокаль
📱 093 125 41 16
☎️ Урядова гаряча лінія з протидії домашньому насильству – 15-47 (цілодобово, безкоштовно)
☎️ Національна гаряча лінія ГО «Ла Страда – Україна»
📱 116 123 (з мобільного)
☎️ 0 800 500 335 (зі стаціонарних)
👧 Національна дитяча гаряча лінія
📱 116 111 (з мобільного)
☎️ 0 800 500 225 (зі стаціонарних)
⚖️ Система безоплатної правничої допомоги
☎️ 0 800 213 103

24/08/2026

💛Сьогодні ми відзначаємо 35 річницю Незалежності України — день, у якому є сила, гідність, пам’ять і віра в майбутнє.
🔷💛Незалежна Україна починається з незалежної людини — тієї, яка знає свої права, може сказати «ні», попросити про допомогу, захистити себе та своїх дітей і будувати життя, у якому є гідність та повага. Незалежність -це також про право кожної людини жити без страху, насильства й приниження; мати власний вибір, голос і простір для життя.
🔷💛Сьогодні особливі слова вдячності — нашим Захисницям і Захисникам України.
❤️Дякуємо ЗСУ за те, що вже понад 12 років вони боронять нашу землю, свободу та незалежність, а понад чотири роки — у наймасштабнішій війні — відстоюють право України бути вільною. За мужність, силу й незламність. За кожен день, який ми можемо прожити, працювати, допомагати іншим і мріяти про майбутнє.
🔷💛Ціна нашої незалежності — життя найкращих синів і дочок України. Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Ми не маємо права забувати.
Нехай наша спільна сила допомагає Україні вистояти й відновитися, а кожній родині — знаходити безпеку, підтримку та надію.
З Днем Незалежності, Україно! 💙💛 Ми поруч. Підтримка поруч.
#ДеньНезалежності #Україна #Незалежність #ДякуємоЗСУ #ЗСУ #Памятаємо #Гідність #Безпека #ПідтримкаПоруч #ДеннийЦентр

18/08/2026

‼️ Наразі українське законодавство не містить окремої статті, яка б встановлювала відповідальність саме за кіберпереслідування. Водночас це не означає, що такі дії залишаються безкарними. Правова кваліфікація залежить від конкретних дій, які вчиняє кривдник. Залежно від обставин справи може наставати:

➖ адміністративна або кримінальна відповідальність за домашнє насильство, якщо кіберпереслідування є проявом психологічної форми домашнього насильства (ст. 173-2 КУпАП, ст. 126-1 КК України);
➖ адміністративна відповідальність за насильство за ознакою статі (ст. 173-6 КУпАП);
➖ адміністративна відповідальність за сексуальне домагання, якщо переслідування має сексуальний характер та здійснюється через електронні комунікації (ст. 173-7 КУпАП);
➖ кримінальна відповідальність за окремі злочини, якщо дії кривдника містять ознаки:
- порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК України);
- порушення таємниці листування, телефонних розмов чи іншої кореспонденції (ст. 163 КК України);
- погрози вбивством (ст. 129 КК України).

❗️Важливо пам'ятати, що у випадках, коли кіберпереслідування є проявом домашнього насильства або насильства за ознакою статі, одним із найбільш дієвих правових механізмів захисту постраждалої особи може стати звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

🎓 Тамара Бугаєць, юристка.

11/08/2026

11/08/2026

11/08/2026

🔴 Одним із ключових принципів системи протидії домашньому насильству є – забезпечення реально рівного доступу до захисту. Саме тому законодавство України та міжнародні стандарти вимагають враховувати особливі потреби постраждалих осіб, зокрема осіб з інвалідністю.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлює, що суб'єкти, які здійснюють заходи у цій сфері, враховують природу домашнього насильства, його непропорційний вплив, зокрема на осіб з інвалідністю, а також необхідність підтримки і захисту постраждалих осіб. Крім того, серед основних засад державної політики Закон визначає врахування особливих потреб та інтересів постраждалих осіб, зокрема осіб з інвалідністю, а також здійснення всіх заходів без дискримінації.

❓ Що означає «враховувати непропорційний вплив»?

Йдеться не про те, що людина з інвалідністю автоматично є більш беззахисною. Законодавець виходить із того, що одні й ті самі дії кривдника можуть мати для неї значно тяжчі наслідки, ніж для інших постраждалих.
Наприклад, ненадання необхідних ліків може перетворитися не лише на прояв психологічного насильства, а й створити реальну загрозу життю та здоров'ю. Саме тому під час оцінки випадку важливо аналізувати не лише дії кривдника, а й їхні наслідки для конкретної людини.

❗️Під час роботи з випадком домашнього насильства щодо особи з інвалідністю доцільно встановити:
✔️ чи залежить постраждала особа від кривдника у повсякденному догляді;
✔️ чи має вона самостійний доступ до телефону, документів, банківських коштів та соціальних виплат;
✔️ чи контролює кривдник отримання ліків, медичних виробів або засобів реабілітації;
✔️ чи може особа самостійно залишити місце проживання;
✔️ чи існує безпечне та фізично доступне місце для її тимчасового проживання.

⬆️ Саме ці питання дозволяють правильно оцінити ризики повторного насильства та обрати ефективні заходи захисту.
Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю покладає на державу два взаємопов'язані обов'язки.

По-перше, відповідно до ст. 16, держава повинна захищати осіб з інвалідністю від усіх форм експлуатації, насильства та жорстокого поводження, забезпечуючи доступні заходи підтримки, захисту та відновлення.

По-друге, ст. 13 Конвенції гарантує особам з інвалідністю ефективний доступ до правосуддя. Це означає, що поліція, прокурори, суди та інші суб'єкти повинні забезпечити необхідні процесуальні пристосування, які дозволять людині повноцінно брати участь у провадженні. Це може включати використання зрозумілої мови, залучення перекладача жестової мови, надання додаткового часу для пояснень, адаптацію способу комунікації чи інші розумні пристосування.

Аналогічний підхід закріплений і у Стамбульській конвенції, яка вимагає забезпечити доступність заходів захисту для всіх постраждалих без дискримінації, у тому числі за ознакою інвалідності, а також враховувати специфічні потреби осіб, які перебувають у вразливому становищі.

❗️ Отже, для фахівця інвалідність не повинна бути лише графою в анкеті чи матеріалах справи. Вона є фактором, який може суттєво впливати на оцінку ризиків, вибір заходів захисту, спосіб комунікації та організацію міжвідомчої взаємодії.

🎓 Тамара Бугаєць, юристка.

03/08/2026

💜 Культура ненасильницького спілкування починається з кожного з нас
Щодня ми спілкуємося з рідними, колегами, друзями, сусідами. Саме слова можуть стати містком до порозуміння або ж причиною конфлікту.
*Ненасильницьке спілкування* — це культура взаємної поваги, коли ми не звинувачуємо, не принижуємо й не засуджуємо, а намагаємося зрозуміти співрозмовника та чесно говоримо про власні почуття й потреби.

🌿 Це означає:
✔️ слухати, щоб зрозуміти, а не лише відповісти;
✔️ говорити про свої почуття без образ і звинувачень;
✔️ поважати особисті кордони;
✔️ шукати рішення, а не винних;
✔️ пам'ятати, що за кожною різкою реакцією часто приховуються біль, страх або втома.

Іноді достатньо замінити фразу:
❌ «Ти мене зовсім не чуєш!»
на
💚 «Мені важливо бути почутим. Чи можемо ми спокійно поговорити?»
Саме з таких, на перший погляд, маленьких змін народжується атмосфера довіри, безпеки та підтримки — у родині, на роботі, у громаді.
Культура ненасильницького спілкування не виникає сама собою. Вона формується щоденним вибором: обирати повагу замість агресії, діалог замість конфлікту, підтримку замість осуду.
💜 Пам'ятаймо: слова мають силу. Нехай вони стають джерелом підтримки, взаєморозуміння та миру.

#НенасильницькеСпілкування #КультураСпілкування #ДеннийЦентр #ПідтримкаПоруч #БезНасильства #СильнаГромада

30/07/2026

🔷30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьми
30 липня в усьому світі відзначається Всесвітній день протидії торгівлі людьми, започаткований Організацією Об'єднаних Націй у 2013 році.
Торгівля людьми – це один із найтяжчих злочинів проти людської гідності та прав людини. Вона не має кордонів і може торкнутися кожного. Жертвами стають жінки, чоловіки, діти, молодь, люди, які перебувають у складних життєвих обставинах або шукають можливість працевлаштування чи безпечного життя.
🔹 Торгівля людьми може проявлятися у різних формах:
• трудова експлуатація;
• сексуальна експлуатація;
• примусове жебрацтво;
• втягнення у злочинну діяльність;
• вилучення органів;
• примусові шлюби та інші форми сучасного рабства.
Особливої актуальності ця проблема набула в умовах війни, коли мільйони українців були змушені залишити свої домівки. Саме тому важливо бути уважними, перевіряти інформацію про працевлаштування, перевезення чи житло, не передавати свої документи стороннім особам та повідомляти близьким про своє місцеперебування.
💙 Пам'ятайте: обізнаність – це найкращий захист. Якщо пропозиція здається надто вигідною – варто її ретельно перевірити. Якщо ви або ваші знайомі потрапили у ситуацію експлуатації чи маєте підозру щодо торгівлі людьми – не мовчіть.
🔷👉Звертайтеся за допомогою до правоохоронних органів, соціальних служб та спеціалізованих гарячих ліній.
Разом ми можемо запобігти торгівлі людьми, захистити права постраждалих та зробити наше суспільство безпечнішим.
👉 Якщо ви стали постраждалою(им) особою від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі або стали його свідком – не мовчіть! Звертайтеся по допомогу:
📞 Поліція – 102 (або 112 у разі екстреної ситуації)
🏠 Денний центр соціально-психологічної допомоги м. Сокаль
📱 093 125 41 16
☎️ Урядова гаряча лінія з протидії домашньому насильству – 15-47 (цілодобово, безкоштовно)
☎️ Національна гаряча лінія ГО «Ла Страда – Україна»
📱 116 123 (з мобільного)
☎️ 0 800 500 335 (зі стаціонарних)
👧 Національна дитяча гаряча лінія
📱 116 111 (з мобільного)
☎️ 0 800 500 225 (зі стаціонарних)
⚖️ Система безоплатної правничої допомоги
☎️ 0 800 213 103

14/04/2026

Кабмін ухвалив механізм моніторингу та щорічного звітування у сфері запобігання і протидії домашньому насильству.
Документ передбачає моніторинг стану виконання законодавства у цій сфері, зокрема:
🔹практики його застосування;
🔹оцінювання ефективності заходів;
🔹визначення стану, причин і передумов поширення домашнього насильства.
Моніторинг здійснюватимуть спеціально уповноважені органи – Мінсоцполітики, Нацсоцслужба, обласні військові адміністрації (ОВА) та територіальні громади.
Постанова передбачає збір даних і показників щодо випадків насильства, роботи служб, ефективності здійснення заходів, доступності та якості отримання послуг для постраждалих.
🔗Детальніше читайте на сайті Мінсоцполітики: https://www.msp.gov.ua/press-center/news/uryad-vyznachyv-poryadok-monitorynhu-ta-zvituvannya-u-sferi-zapobihannya-ta-protydiyi-domashnomu-nasylstvu?