Представниця Національної ради у Сумській області

05/09/2026

05/09/2026

Право на правду в епоху фейків, війни та штучного інтелекту – що воно означає сьогодні?

📍Це питання стало центральним під час конференції «Право на правду: нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни», організованої Суспільним мовленням.

Про один із вимірів цієї проблеми – масштаби російської дезінформації – говорила пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. Лише за останні півтора року було поширено близько 250 тисяч неправдивих публікацій про вступ України до ЄС, які загалом набрали майже 1,4 млрд переглядів. Водночас європейська інтеграція – це не лише зміни законодавства, а й утвердження свободи слова, свободи медіа, доступу до інформації та незалежної журналістики.

🔷Голова Національної ради Ольга Герасим’юк зосередилася на самому понятті «права на правду». Вона наголосила: цей термін має міжнародно-правове походження, але в сучасному інформаційному середовищі набуває значно ширшого змісту.
«Сьогодні цей термін став ще більш охопним, бо в епоху фейків, епохи дезінформації та штучного інтелекту йдеться про право знати реальні факти, а не згенеровані вигадки і інтерпретації», – зазначила Ольга Герасим’юк.

📖Говорили про те, як на ці виклики відповідає Європа: Європейський акт про свободу медіа (EMFA), Закон про цифрові послуги (DSA), Закон про цифрові ринки (DMA), протидію SLAPP, захист журналістів та відповідальне використання штучного інтелекту.

✏️Україна також формує власні підходи. Національна рада вже розробила спільно з партнерами рекомендації для медіа щодо використання ШІ, працює з європейськими регуляторами та використовує цей досвід у своїй роботі.

Про зміни європейського регуляторного поля говорили й під час окремої дискусії конференції, модератором якої був член Національної ради Олександр Бурмагін.
Учасники розглядали нові європейські підходи до медіа, цифрових платформ, захисту журналістів від зловживань судовими позовами та використання штучного інтелекту..

❗️Під час конференції обговорювали і вимірювання медіаспоживання, розвиток ринку, безпеку журналістів, роль Суспільного мовлення у донесенні неупередженої інформації. Йшлося про те, як технологічні зміни впливають на довіру до інформації, журналістські стандарти й роботу редакцій і які підходи необхідні для відповідального використання ШІ в медіа.

⏳В обговоренні взяли участь представники Європейського Союзу, Ради Європи, ОБСЄ, Парламенту, державних інституцій, медіа та експертного середовища. Серед учасників – народні депутати Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Ярослав Юрчишин, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Суспільного мовлення, громадськості та індустрії.Для України всі ці питання мають особливий вимір: нові правила для медіа формуються і впроваджуються в умовах повномасштабної війни та постійних інформаційних атак.

04/09/2026

Реєстр суб’єктів у сфері медіа поповнило ще одне онлайн-медіа з Сумщини

Національна рада внесла до Реєстру новинний ресурс - вебсайт «Тиждень» обласний тижневик – ntgazeta.com.ua».
Реєстрант - Зленко Павло Анатолійович, відомий медійник з м. Тростянець.

Він є засновником та видавцем місцевої газети "Новини Тростянеччини Тиждень", яка наразі виходить за фінансової підтримки Шведської асоціації видавців Tidningsutgivarna в межах ініціативи Національної спілки журналістів України «Frontline Press».

#НацРада

Охтирська міська територіальна громада - Охтирська Міська Рада
Охтирська Районна Державна Адміністрація

03/09/2026

Національна рада видала 2 приписи суб’єкту у сфері аудіовізуальних медіа «Мистецько-інформаційний «РТВ – Центр «Вежа» у формі ТОВ, м. Конотоп, – як телеканалу «КСТ» і радіостанції «Перше Конотопське».

Опрацьовуючи заяву компанії щодо зміни розміру частки статутного капіталу засновників (учасників), медіарегулятор з’ясував, що зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відбулась 10.04.2026.

Відповідно до законодавства компанія повинна була упродовж 5 робочих днів із дня їх настання повідомити про них Національну раду. Натомість заявні документи надійшли із порушеннм терміну.

У підсумку зафіксовано порушення вимог частини сімнадцятої статті 60 Закону України «Про медіа» і пункту 12 Порядку подання до Національної ради заяв щодо ліцензування суб’єктів у сфері медіа.

#НацРада #Медіарегулятор
#Санкції

03/09/2026

Конференція з нагоди 25-річчя IFAP відбудеться 7 вересня у Києві.

За 25 років Програма ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) стала майданчиком для міжнародного діалогу про право людини на інформацію та виклики, які постають перед суспільствами в цифрову епоху. Сьогодні цей порядок денний доповнюють війна, інформаційні атаки та стрімкий розвиток штучного інтелекту.

Програма конференції передбачає три тематичні панелі та круглий стіл:
🔹 «Свобода слова під атакою: медіа в умовах реальної та когнітивної війни»;
🔹 «Документальна спадщина в цифрову епоху: збереження інформації, доступ, міжнародний та український досвід»;
🔹 «Доступність інформації в цифровому вимірі та пошук справедливого балансу між публічними та приватними інтересами».
🔹 «MIL в епоху AI: етичні виклики та інформаційна стійкість України в умовах тривалої війни».

📍У конференції візьмуть участь представники ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Ради Європи, українських державних інституцій, медіа, громадських організацій та експертного середовища.

📅 7 вересня 2026 року
🕙 Початок – 10:00
💻 Формат – офлайн із можливістю онлайн-підключення
🌐 Робочі мови - українська та англійська

Участь у конференції – за попередньою реєстрацією: https://docs.google.com/.../1FAIpQLSeMI2o.../viewform

Медіа, які мають бажання висвітлити круглий стіл, просимо акредитуватися у відділі комунікацій та зв’язків з медіа.

Детальніше на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/25-rokiv-ifap-lyudyna-ta.../

Конференцію організовано Національним комітетом Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) спільно з Mohyla School of Journalism / Могилянська Школа Журналістики та Stopfake.

Партнерами конференції є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державна архівна служба України та Національний комітет Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

За 25 років Програма ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) стала майданчиком для міжнародного діалогу про право людини на інформацію та виклики, які постають перед суспільствами в цифрову епоху. Сьогодні цей порядок денний доповнюють війна, інформаційні атаки та стрімкий розвиток штучного інтелекту.

Саме цим темам буде присвячена конференція з нагоди 25-річчя IFAP, яка відбудеться 7 вересня у Києві.

🔍У центрі уваги – свобода слова та безпека медіа, захист журналістів, протидія дезінформації, збереження документальної спадщини, доступність інформації та виклики, пов’язані зі штучним інтелектом.

Програма конференції передбачає три тематичні панелі та круглий стіл:
🔹 «Свобода слова під атакою: медіа в умовах реальної та когнітивної війни» – про баланс свободи слова і національної безпеки, безпеку журналістів та дезінформацію.

🔹 «Документальна спадщина в цифрову епоху: збереження інформації, доступ, міжнародний та український досвід» – про збереження інформації та захист документальної спадщини в умовах цифрових трансформацій і глобальних криз.

🔹 «Доступність інформації в цифровому вимірі та пошук справедливого балансу між публічними та приватними інтересами» – про доступ до публічної інформації та відкритих даних, захист персональних даних і мультилінгвальний інтернет.

🔹 Завершить програму круглий стіл «MIL в епоху AI: етичні виклики та інформаційна стійкість України в умовах тривалої війни», присвячений викликам медіа- та інформаційної грамотності в епоху генеративного штучного інтелекту.

📍У конференції візьмуть участь представники ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Ради Європи, українських державних інституцій, медіа, громадських організацій та експертного середовища.

📅 7 вересня 2026 року
🕙 Початок – 10:00
💻 Формат – офлайн із можливістю онлайн-підключення
🌐 Робочі мови - українська та англійська

Участь у конференції – за попередньою реєстрацією: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeMI2o--wQvIqbSNpr0F-uo2cB82hxSXxAfr0lPAs3aqCRDPA/viewform

Медіа, які мають бажання висвітлити круглий стіл, просимо акредитуватися у відділі комунікацій та зв’язків з медіа.
Детальніше на сайті Національної ради: https://webportal.nrada.gov.ua/25-rokiv-ifap-lyudyna-ta-informatsiya-u-sviti-globalnyh-vyklykiv-i-mozhlyvostej/

Конференцію організовано Національним комітетом Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» (IFAP) спільно з Mohyla School of Journalism / Могилянська Школа Журналістики та Stopfake.

Партнерами конференції є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державна архівна служба України та Національний комітет Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Захід відбувається за підтримки Представництва ЮНЕСКО в Україні, проєкту JEMILE та фінансової підтримки Європейського Союзу, під патронатом ЮНЕСКО та Ukrainian National Commission for UNESCO

01/09/2026

⚖️ Цифрові права під час війни: де проходить межа між безпекою і свободою?
Як протидіяти інформаційним загрозам і водночас не звужувати свободу слова, право на приватність та доступ до інформації? Про це говорили під час круглого столу «Дотримання цифрових прав в Україні: основні виклики і тренди», який модерував член Національної ради Oлександр Бурмагін.

Під час зустрічі Платформа прав людини презентувала результати 9-місячного моніторингу цифрових прав – із вересня 2025-го до травня 2026 року. За цей час команда підготувала 5 аналітичних звітів. Серед зафіксованих тенденцій – зростання загроз для приватності, фішинг, малінформація, проблеми з процедурами блокування вебресурсів та неоднакова судова практика.

Про цифрові загрози для журналістів, правозахисників і громадських активістів говорила і ZMINA. Центр прав людини. За даними дослідження ZMINA та Democratic Initiatives Foundation-Фонд "Демократичні Ініціативи", 80% жінок-активісток стикалися з онлайн-залякуванням, 77% вважають, що держава їх не захищає, а дві третини назвали цифрову безпеку серед того, чого їм найбільше бракує.

Ще одна важлива цифра: кількість звернень до Офіс Омбудсмана України зросла приблизно на 30%, а за підсумками року може перевищити 20 тисяч.

Учасники також говорили про російські інформаційні операції, скоординовані онлайн-атаки, використання штучного інтелекту, підхід FIMI, доступ до публічної інформації та правила блокування вебресурсів.

⚖️ Цифрові права під час війни: де проходить межа між безпекою і свободою?

Як протидіяти інформаційним загрозам і водночас не звужувати свободу слова, право на приватність та доступ до інформації? Про це говорили під час круглого столу «Дотримання цифрових прав в Україні: основні виклики і тренди», який модерував член Національної ради Oleksandr Burmahin.

Під час зустрічі Платформа прав людини презентувала результати 9-місячного моніторингу цифрових прав – із вересня 2025-го до травня 2026 року. За цей час команда підготувала 5 аналітичних звітів. Серед зафіксованих тенденцій – зростання загроз для приватності, фішинг, малінформація, проблеми з процедурами блокування вебресурсів та неоднакова судова практика.

Про цифрові загрози для журналістів, правозахисників і громадських активістів говорила і ZMINA. Центр прав людини. За даними дослідження ZMINA та Democratic Initiatives Foundation-Фонд "Демократичні Ініціативи", 80% жінок-активісток стикалися з онлайн-залякуванням, 77% вважають, що держава їх не захищає, а дві третини назвали цифрову безпеку серед того, чого їм найбільше бракує.

Ще одна важлива цифра: кількість звернень до Офіс Омбудсмана України зросла приблизно на 30%, а за підсумками року може перевищити 20 тисяч.

Учасники також говорили про російські інформаційні операції, скоординовані онлайн-атаки, використання штучного інтелекту, підхід FIMI, доступ до публічної інформації та правила блокування вебресурсів.

Захід ініціювала та провела Платформа прав людини разом зі ZMINA. Центр прав людини за підтримки Європейського Союзу.

🔗 Які проблеми виявив моніторинг і що пропонують змінити – детальніше читайте на сайті Національної ради за посиланням у коментарях.

01/09/2026

🍑 "Plum Torte" - "наймедійніший" пиріг.
Всі місцеві газети (і не тільки) у кожному випуску публікують різні рецепти.
Але слава "наймедійнішого" пирога по праву належить сливовому пирогу із газети "The New York Times."

Рецепт вперше опублікували в газеті у 1983 році.
Кулінарна оглядачка Маріан Буррос ніяк не очікувала, що цей простий пиріг стане справжньою легендою та буде найбільш популярним серед американців на довгі роки.

Читачам він настільки припав до душі, що редакція щороку отримувала купу листів із проханнями повторити рецепт.
Пирогові присвячували вірші, називали справжнім символом осені та порівнювали його появу у газеті з покупкою зошитів до 1 вересня.

Нарешті у 1989 році у редакції урвався терпець.
І газета надрукувала рецепт великим шрифтом востаннє - його помістили в рамку й додали примітку, що читачам варто вирізати його й повісити на холодильник.

Ось так проста страва стала найулюбленішим рецептом в історії газети.

Plum Torte from New York Times meets український вересень.
💙💛

29/08/2026

29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Ця дата нерозривно пов’язана з подіями під Іловайськом у серпні 2014 року.
Тоді російська сторона порушила домовленості про безпечний вихід українських військових з оточення. Колони наших захисників були обстріляні.

Символом цього дня став соняшник. Саме серед соняшникових полів пролягав шлях українських військових під час виходу з Іловайська. Відтоді ця квітка нагадує про тих, хто не повернувся.

Сьогодні ми згадуємо всіх захисників і захисниць України, які віддали життя за нашу державу.
Пам’ятаємо кожного і кожну.
Вічна пам’ять полеглим.
Честь тим, хто сьогодні продовжує боронити Україну.

29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників і захисниць, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Ця дата нерозривно пов’язана з подіями під Іловайськом у серпні 2014 року. Тоді російська сторона порушила домовленості про безпечний вихід українських військових з оточення. Колони наших захисників були обстріляні.

Символом цього дня став соняшник. Саме серед соняшникових полів пролягав шлях українських військових під час виходу з Іловайська. Відтоді ця квітка нагадує про тих, хто не повернувся.

Сьогодні ми згадуємо всіх захисників і захисниць України, які віддали життя за нашу державу.

Пам’ятаємо кожного і кожну.

Вічна пам’ять полеглим.
Честь тим, хто сьогодні продовжує боронити Україну.

28/08/2026

🕯️ 26 серпня на Сумщині під час виконання завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини, помер Олександр Назаренко – голова Чернігівської обласної організації НСЖУ, член правління НСЖУ, заслужений журналіст України, головний редактор менської газети «Наше слово».

Життя Олександра Васильовича обірвалося в районі населеного пункту Новодмитрівка Красносільської селищної громади Сумської області.
До лав ЗСУ його мобілізувли у жовтні 2025.
Мав звання головного сержанта та обіймав посаду начальника групи забезпечення цивільно-військового співробітництва.
Під час виконання бойового завдання Олександр поскаржився, що йому стало погано. Побратими викликали евакуацію, однак до лікарні військового не довезли.

Олександр Назаренко був однією з найпомітніших постатей регіональної журналістики Чернігівщини.
Багато років він очолював редакцію районної газети «Наше слово» в Мені, став співзасновником сайту "Сусіди.City" керував громадською організацією «Асоціація регіональних засобів масової інформації».

Під його керівництвом «Наше слово» залишалося зразком того, якою може бути сильна місцева газета – з довірою читачів, живим зв'язком із громадою та відповідальним ставленням до слова. Колеги згадують його як людину виняткової порядності й надійності.

«Олександр Назаренко – з тих людей, на яких трималася регіональна журналістика. Він роками очолював районну газету, згуртовував навколо себе колег Чернігівщини, був членом правління Спілки – і в найважчий момент став до лав захисників», – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.

За його словами, ця втрата болюча для журналістської спільноти. «Схиляємо голови перед його пам'яттю й обіймаємо родину», – додав очільник Спілки.

Найглибші співчуття рідним і близьким Олександра Назаренка, колективу газети «Наше слово» та всій медійній спільноті Чернігівщини.
Світла й вічна пам'ять Журналісту та Захиснику України.

За даними Інституту масової інформації, Олександр Назаренко став 135-м медійником, який загинув унаслідок російської агресії проти України.

25/08/2026

Термін участі продовжено: долучайтеся до дослідження гендерного профілю українських медіа

Редакції мають більше часу, щоб долучитися до четвертої хвилі дослідження «Гендерний профіль українських медіа».
Збір даних продовжено до 31 серпня 2026 року, 18:00.

Національна рада спільно з Жінки в медіа запрошує медіа з усіх регіонів України активно брати участь в опитуванні. Відповіді редакцій допоможуть сформувати актуальну картину гендерної ситуації в українському медіасередовищі та краще зрозуміти, як сьогодні забезпечується гендерна рівність у галузі.

А для учасників є ще й приємний бонус - можливість отримати книжкові сертифікати книгарні «Сенс».

Заповнення анкети займає близько 15 хвилин:
👉 https://forms.gle/HTx87WqfqgTETnWbA

Отримані дані будуть анонімізовані та використані виключно в узагальненому вигляді. Жодне окреме медіа не буде ідентифіковане у результатах дослідження.

Термін участі продовжено: долучайтеся до дослідження гендерного профілю українських медіа

Редакції мають більше часу, щоб долучитися до четвертої хвилі дослідження «Гендерний профіль українських медіа». Збір даних продовжено до 31 серпня 2026 року, 18:00.

Національна рада спільно з Жінки в медіа запрошує медіа з усіх регіонів України активно брати участь в опитуванні. Відповіді редакцій допоможуть сформувати актуальну картину гендерної ситуації в українському медіасередовищі та краще зрозуміти, як сьогодні забезпечується гендерна рівність у галузі.

А для учасників є ще й приємний бонус - можливість отримати книжкові сертифікати книгарні «Сенс».

Заповнення анкети займає близько 15 хвилин:
👉 https://forms.gle/HTx87WqfqgTETnWbA

Отримані дані будуть анонімізовані та використані виключно в узагальненому вигляді. Жодне окреме медіа не буде ідентифіковане у результатах дослідження.