Тальнівський музей історії

26/08/2026

ШАНОВНІ ДРУЗІ! Потребуємо вашої допомоги!🙏

В день Симеона Стовпника, 14 вересня, готуємо виставку освітлювальних приборів ХХ століття.
Можливо у вас зберігся карманний ліхтарик? Передайте у музей - будемо дуже вдячні !

У день Симеона закінчується "вулиця" і починаються вечорниці в хаті. 🪡🧶Цього дня відбувався обряд посвяти в парубоцтво, коли ще зовсім молодих приймають до хлопчачої ватаги. За старим стилем Семенів день - то день початку осені, а в давні часи день початку року.🍁

(Фото з відкритих джерел для привертання уваги)

24/08/2026

Прапори незламних — символ вдячності, боротьби й Перемоги!

Ці прапори— не просто полотнища.
Вони — подяка.
Вони — пам’ять.
Вони — сила.
Вони — Україна, яка вистоїть.

24/08/2026

ТВОРЧІСТЬ, ЩО ОЖИВАЄ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ
Сьогодні, в День Незалежності України,
в стінах нашого музею панувала особлива атмосфера!
Тут проходив родинний майстер-клас із давньої української техніки — вибійки. Наші гості власноруч прикрашали екоторбинки, переносячи створені орнаменти на тканину.🌻

Вибійка — це стародавній спосіб декорування тканини за допомогою ручних штампів і фарб.
Кожен учасник зміг відчути себе справжнім майстром: обрати свій візерунок, відчути ритм набивання та створити абсолютно унікальну річ. 💥
Тепер ці стильні торбинки зберігають не лише тепло рук, а й частинку нашої історії.🇺🇦

Дякуємо всім за натхнення, посмішки та творчий настрій!🥰
Окрема подяка Ользі ПРИХОДЬКО, науковому співробітнику музею, чия майстерність та вміння надихати перетворили цю подію на справжнє свято творчості та історії.🙏

23/08/2026

Тальнівський музей історії за підтримки міського голови Тальнівської міської ради до Дня Незалежності України взяв участь в національному конкурсі "Мій Пиріг Незалежності", який обєднує історії про культурні традиції, регіональні смаки та домашню випічку українців. 💙💛
Конкурс спрямований на дослідження гастрономічних практик різних регіонів України, заохочення до вивчення родинної історії, збереження кулінарної спадщини, популяризацію родинних рецептів та традицій випікання пирога до Дня Незалежності України.🇺🇦

Завдячуючи етнографічній експедиції ми на практиці реконструювали давній рецепт "Пиріг з рибою" (річковою). Родзинкою нашого рецепту є хмелеві дріжді, які історично виготовляли господині в кожній українській оселі!

Побажаймo нам удачі та перемоги!✨

Зі святом, Незламна Країно!
Нехай наша єдність стане запорукою мирного життя на рідній землі!💙💛

20/08/2026

До ДНЯ МІСТА
у музеї відкрилася виставки справжнього високого мистецтва!
Ця виставка майстрині Світлани ТОНКОВИД «Мелодія душі, вишита бісером» зруйнувала всі стереотипи про те, що вишивка - це лише декоративне рукоділля.

Кажуть, що художник малює пензлем, а майстер вишивки - пише серцем!Кожна картина, яка представлена на виставці - це не просто вишите полотно. Це результат сотні годин кропіткої праці, безмежного терпіння та, безперечно, великої любові! ❤️

Щиро дякуємо неперевершеній Марії ЛЕЩЕНКО та талановитим викладачам Тальнівської школи мистецтв за магічні хвилини музики, які прозвучали в цей день!✨
Ваші мелодії стали справжньою душею нашої виставки, торкнувшись кожного серця. Браво! 🙏💖

📌Шановні тальнівчани та гості!
Запрошуємо вас відвідати виставку, не просто подивитися вишиті картини бісером, а відчути їхню енергетику, тепло та красу!
🏛️Виставка в музеї триватиме до 19 вересня !
Чекаємо!
Приємного всім перегляду та незабутніх вражень✨

19/08/2026

З ДНЕМ МІСТА,
РІДНЕ ТАЛЬНЕ!
Із віків до сьогодення наше місто на берегах мальовничого
Гірського Тікичу зберігає унікальний дух, памʼять поколінь та незламність. Тут переплелися сторінки давньої історії, праця багатьох поколінь та щира любов кожного з нас до своєї малої батьківщини.

Історія Тального - це наші спільні корені, здобутки та традиції, які
ми дбайливо бережемо в музейних залах.🏛️

Дякуємо нашим Захисникам і Захисницям за можливість жити, працювати на рідній землі.💛💙
Бажаємо кожній тальнівській родині миру, злагоди, міцного здоровʼя та впевненості у завтрашньому дні!🇺🇦

Нехай наше місто процвітає, а його історія поповнюється лише світлими й радісними сторінками!🌸

📌Запрошуємо завітати до музею — доторкнутися до нашої спільної спадщини!

18/08/2026

12/08/2026

✨Сьогодні в музеї відбулася приємна зустріч із землячкою, головним зберігачем фондів Боярського краєзнавчого музею Наталією Євич.🏛️
📌Нам було чим поділитися, що обговорити, обмінятися питаннями обліку та збереження музейних предметів в сьогоденні, їх оцифрування!
Пані Наталія відмітила що приємно вражена колекцією музею, різноманіттям експозиційних матеріалів! «Ви сучасні, цікаві, перспективні», - відмітила гостя!👏

На згадку про зустріч співробітники музею подарували книги Вадима Мицика, сувенірні листівки з історичними будівлями міста!

Дякуємо пані Наталіі за теплі слова та побажання!
До зустрічі на День міста!
Чекаємо❤️

05/08/2026

ІСТОРІЮ ТВОРЯТЬ ОСОБИСТОСТІ
Сьогодні на запрошення працівників Тальнівськоі центральної бібліотеки побували на зібранні, приурочене 85-роковинам боїв під селом Легедзине на початку серпня 1941 року «Остання атака прикордонників».
Розповідали про краєзнавчі дослідження тих подій провідний методист бібліотеки Ніна Діякевич, історикиня Оксана Сокальська, бібліотекарка Галина Мифодюк. Наукові співробітники нашого музею також мали чим поділитися і розповісти.

Про події травня 2003 року, коли біля села Легедзине встановили пам’ятник загиблим воїнам- прикордонникам і їхнім собакам, про земляків, воїнів-прикордонників, які загинули в російсько-українській війні, розповіли члени ГО «Тальнівська спілка прикордонників».

Учасники зібрання згадали добрим словом письменника, журналіста, автора ідеї встановлення памʼятника воїнам-прикордонникам Андрія Ілліча Поліщука.
Як сказав історик, волонтер Олег Цимбал: - Історію творять особистості!
Бережімо її!

27/07/2026

ЗНИЩЕНА ЕЛІТА ТАЛЬНІВЩИНИ:
трагічна доля лікаря Кавчинського

В травні 1933 року містечко Тальне облетіла новина: зняли з роботи завідувача
Тальнівської районної лікарні тов. Кагана. Новини передавалися пошепки, обговорювалися різні версії, адже подальша доля лікаря була невідома...
На той час в лікарні працювали знані на всю округу лікарі: Білінкіс, Радецький, Горський, Накопюк, Цідельковський, Фомін, Пижик, Трактергерц. Але завідуючим Тальнівської лікарні призначили лікаря з Катеринополя -
Кавчинського Болеслава Станіславовича. На початку 1931 року до Тальнівського району був приєднаний Катернопільський район, і тому призначення Болеслава Станіславовича на посаду завідувача районної лікарні не викликало питань, зокрема, у самих лікарів.

Кавчинський Болеслав Станіславович, поляк за національністю, народився 1892 року в селі Дяківка Гайсинського повіту. Лікар-хірург в 1921 році закінчив
Київську державну медичну академію, згодом працював в Умані, Катеринополі.
Був одружений, дружина Зельма Карлівна працювала лаборантом баклабораторії
Тальнівської районної лікарні, разом виховували двох синів - Едуарда і Оскара. Проживала сімʼя в службовій квартирі на території лікарні.
В 1932 - 1934-х роках на околиці міста будували чималу двоповерхову лікарню, то була одна з новобудов в нашому районі. Тож турбот у головного лікаря Кавчинського хватало на трьох.

В недільну ніч, 27 листопада 1937 року, сімʼю розбудив стукіт в двері - співробітник управління держбезпеки Тальнівського РВ НКВД Ісаєнко з представниками від міської ради: головою міської ради Бродським і співробітником Добровольським, на основі ордера Nº14 від 27.11.1937 за підписом начальника Тальнівського РВ НКВД Власюка здійснили в квартирі головного лікаря обшук, звинувачуючи 43-х річну Кавчинську Зельму Карлівну в шпіонажі на території СРСР, як агента розвідки, на користь Литви і Англії. В Тальному з затриманою не церемонились, її відразу відправили в Уманську тюрму, згодом - в Київ, 3-є відділення УТБ НКВД.
Але біда одна не ходить... Роки великого терору спішно торували чорний шлях на Тальнівщині. В ніч на 13 грудня 1937 року арештували і головного лікаря
Кавчинського Болеслава Станіславовича, під час обшуку та арешту була присутня директор Тальнівської поліклініки Рогова Олександра Григорівна. В квартирі знаходилися діти Болеслава Станіславовича - 14-річний син Едуард, 8-річний син Оскар і домробітниця.

Кавчинського Болеслава, звинувативши в розвідувальній-шпигунській діяльності на території СРСР на користь Польщі, відправили в Уманську тюрму, включивши в особливий список УДБ НКВД.
Слідство вели швидко і сфабриковано майже місяць. 7 лютого 1938 року Кавчинського Болеслава Станіславовича приговорили до розстрілу, 1 лютого розстріляли його дружину, Зельму Карлівну. Нещасна жінка місяць в одиночній камері чекала вироку, який оголосили ще 5 січня. Зазнали репресій і брати Болеслава: Едуард Станіславович Кавчинський і Сигизмунд Станіславович Кавчинський, які
проживали в місті Звенигородка.

Кавчинська 3.К. була реабілітована заключенням військової прокуратури
Київського військового округу від 13 червня 1989 року, Болеслав Станіславович
Кавчинський реабілітований заключенням прокуратури Черкаської області від
19 вересня 1991 року.
Всі ці роки про долю батьків діти Едуард і Оскар Кавчинські нічого не знали. Син Едуард в 1956 році писав листи в Бюро пошуків Червоного Хреста, 1992 році - в організацію «Меморіал», але будь-яку інформацію про батьків не отримав.
3 Тального надходили офіційні повідомлення: «За даними адресного бюро м. Тальне гр. Кавчинська 3. К., Кавчинський Б.С., Кавчинський Е.Б., Кавчинський О.Б. не значаться. 18 квітня 1989 р.».
Завдячуючи співробітникам Державного Архіву Черкаської області, листу Інти Дішлер, музейного спеціаліста, члена Латвійської Академії Наук нам вдалося дослідити трагічну долю сімʼї лікаря Кавчинського Болеслава Станіславовича та відшукати в місті Лодзь сина Едуарда Кавчинського.
Як Едуард опинився в Польщі, як складалася його доля та доля брата Оскара залишається лише здогадуватися.

Доля Болеслава Кавчинського — це не поодинока трагедія, а глибока рана на тілі всієї Тальнівщини. В часи великого терору під жорна радянської репресивної машини потрапили і місцеві медики, не жаліючи тих, хто щодня боровся за людські життя, обриваючи їхні власні долі на злеті.
Білі халати, що мали рятувати від смерті, стали мішенями для чекістських куль.
Пам’ятаймо кожного лікаря Тальнівщини, чиє серце змусили замовкнути у страшному 1938-му.

Світлана ПРОЦЕНКО, директор музею.