Тернопільський регіональний центр Підтримки Підприємництва

19/08/2026

Заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Це передбачено статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Водночас Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (Інструкція № 5), визначає перелік виплат, які не належать до фонду оплати праці. До них, зокрема, належать допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, а також оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (ПКУ). Підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПКУ визначено доходи, які не включаються до оподатковуваного доходу. Проте ця норма не поширюється на заробітну плату, вихідну допомогу при виході на пенсію (у відставку) та виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності.
Згідно з підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ такі виплати включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Крім того, відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ лікарняні для цілей оподаткування та визначення права на податкову соціальну пільгу відносяться до тих податкових періодів, за які вони нараховані.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності є страховою виплатою, яка компенсує працівнику повністю або частково втрату заробітної плати (доходу) при настанні страхового випадку.
Згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, код бюджетної класифікації 11010100 застосовується для сплати податку на доходи фізичних осіб, який утримують податкові агенти із доходів у вигляді заробітної плати.
Отже, роботодавець сплачує податок на доходи фізичних осіб із нарахованих та виплачених працівнику лікарняних за кодом класифікації доходів бюджету 11010100.

19/08/2026

Законом України від 05.11.2025 № 4681-ІХ внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VIII «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Зокрема, розмежовано сплату ЄСВ за осіб, які доглядають за дитиною до одного року, та за осіб, які здійснюють догляд за дитиною віком від одного до трьох років.
Також визначено, що орган, який призначає та виплачує державну допомогу сім’ям з дітьми, сплачує ЄСВ за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, а також за непрацюючих осіб, які здійснюють догляд за дитиною віком від одного до трьох років.
Механізм нарахування та сплати ЄСВ визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 178.
Водночас для осіб, які продовжують отримувати допомогу при народженні або усиновленні дитини, призначену до набрання чинності Законом № 4681, ЄСВ сплачується без додаткового звернення до Пенсійного фонду України.
Щодо ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
З урахуванням положень Закону № 2464, Закону № 4681 та Порядку № 178, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку та продовжують отримувати допомогу при народженні дитини, призначену до набрання чинності Законом № 4681, звільняються від обов’язку сплачувати за себе ЄСВ до завершення виплати такої допомоги.
При цьому особа може самостійно визначити базу нарахування ЄСВ за відповідні місяці, якщо роботодавцем сплачено за неї страховий внесок у розмірі менше мінімального. Сума ЄСВ у такому випадку не може бути меншою за мінімальний страховий внесок, а база нарахування – перевищувати встановлену законом максимальну величину.

19/08/2026

Останній день подання:

- податкової декларації з ПДВ за липень 2026 р.;
- декларації акцизного податку за липень 2026 р.;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень 2026 р., у разі неподання податкової декларації на 2026 р.;
- податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільгосппризначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120-1 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України за липень 2026 р., у разі неподання податкової декларації на 2026 р.;
- податкової декларації з рентної плати за липень 2026 р. з розрахунком рентної плати за:
• користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• користування радіочастотним ресурсом України;
• транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
- податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за липень 2026 р.

Останній день сплати:

- ЄСВ роботодавцями з доходу працівників за липень 2026 р. (крім гірничих підприємств);
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, за серпень 2026 р.;
- авансових внесків з ПДФО платниками податку (ФОП), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, за серпень 2026 р.;
- авансових внесків з єдиного податку ФОП-спрощенцями 1 та 2 груп за серпень 2026 р.;
- авансових внесків з військового збору за серпень 2026 р. ФОП-спрощенцями 1, 2, 4 груп.

17/08/2026

🚀 Стартує 3-й сезон освітньо-грантової програми «Траєкторія» для ветеранського бізнесу!

Це можливість для підприємців отримати грант до 1 000 000 грн на масштабування власної справи, розширення виробництва та вихід у національні торговельні мережі. Загальний грантовий фонд програми — 10 млн грн.

Хто може взяти участь:

Ветеранський бізнес (засновники — ветерани, військові або члени їхніх родин).

Бізнес, дружній до ветеранів (у штаті офіційно працевлаштований щонайменше один ветеран чи ветеранка).

Що чекає на учасників:
Окрім грантів, 10 фіналістів отримають потужне освітнє супроводження: серію практичних вебінарів про стратегію зростання, B2B-продажі в ритейлі та секрети успішного отримання державних грантів.

🗓 Дедлайн подачі заявок: 31 серпня 2026 року (до 23:59).

🔗 Дізнатися детальні умови та подати заявку можна на офіційному сайті програми: https://trayektoriya.business/

Програму «Траєкторія 3» реалізує мережа центрів Дія.Бізнес за підтримки Міністерства економіки та довкілля України, Мінцифри, Офісу з розвитку підприємництва та експорту за фінансового сприяння мережі мультимаркетів «Аврора». Организаційний партнер у Тернополі — ГО «Вест Юкрейн Діджитал».

13/08/2026

10/08/2026

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку можуть проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), використовуючи розрахункові книжки (РК) і книги обліку розрахункових операцій (КОРО), якщо здійснюють роздрібну торгівлю непродовольчими товарами (крім підакцизних) на території села або селища. Це передбачає п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 (Постанова № 1336).
Водночас така пільга не застосовується, якщо:
- у торговельному об’єкті одночасно реалізуються підакцизні товари;
- підприємець здійснює дистанційну торгівлю, зокрема через Інтернет;
- відповідна сільська, селищна чи міська рада прийняла рішення про обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО для такої діяльності.
Крім того, згідно з п. 2 Переліку проводити розрахункові операції без РРО/ПРРО із застосуванням РК та КОРО можуть усі суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, бочки, бідони, візки, лотки, столики тощо), розташовані за межами стаціонарних приміщень.
При цьому Постановою № 1336 встановлено граничні обсяги розрахункових операцій, після перевищення яких застосування РРО або ПРРО стає обов’язковим:
- 167 мінімальних заробітних плат, установлених на 1 січня звітного року, – для ФОП – платників єдиного податку, які здійснюють торгівлю на території сіл і селищ відповідно до п. 1 Переліку. Ліміт застосовується на кожний структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);
- 500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання – для діяльності, визначеної п. 2 Переліку (торгівля через засоби пересувної торговельної мережі).
При перевищення встановленого граничного обсягу розрахункових операцій суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом одного місяця з дати такого перевищення зареєструвати РРО та/або ПРРО і проводити розрахунки із їх застосуванням.
Також платник податків повинен повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Отже, використовувати РК та КОРО без застосування РРО/ПРРО можуть:
- ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю на території сіл і селищ та відповідають вимогам п. 1 Переліку, – до досягнення річного обсягу розрахункових операцій у розмірі 167 мінімальних заробітних плат на кожний пункт продажу;
- усі суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі, – до досягнення річного обсягу розрахункових операцій 500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання.

10/08/2026

Під час дії воєнного або надзвичайного стану товари, придбані платником ПДВ для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, можуть бути знищені або втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили. У такому разі вони не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

Відповідно, обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ за пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України не виникає.

Таку норму передбачає п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Водночас скористатися нею можна лише за наявності належного документального підтвердження настання обставин непереборної сили.

Зокрема, обов'язковою є наявність:

🔹 первинних документів, що підтверджують факт знищення або втрати товарів;

🔹 сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою.

Детальніше https://t1p.de/t4h1h

07/08/2026

Як отримати компенсацію за товари, придбані для ветеранського бізнесу

Український ветеранський фонд Мінветеранів компенсує до 20 тисяч гривень на купівлю предметів та товарів для ведення ветеранського бізнесу.

Право на отримання компенсації мають ветерани війни, зареєстровані у встановленому законодавством порядку як фізичні особи – підприємці, або які провадять незалежну професійну діяльність у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, та мають статус суб’єкта ветеранського підприємництва.

З порядком набуття статусу суб’єкта ветеранського підприємництва ви можете ознайомитись за посиланням:
https://mva.gov.ua/prescenter/category/86-novini/status-veteranskogobiznesu-u-kilka-klikiv-yak-otrimati-na-portali-diya

Які документи необхідно подати, щоб отримати компенсацію
До заявки про компенсацію додаються такі документи:
– документ що посвідчує особу Заявника (копія паспорту особи, що подає заяву (всі сторінки), копія ID-картки та витягу про реєстрацію місця проживання або копія посвідки на проживання в Україні;
– документ про набуття статусу фізичної особи-підприємця (для ФОП) (копія витягу з ЄДРПОУ або іншого аналогічного інформаційного ресурсу, що містить актуальні дані про ФОП Заявника на момент подання заяви) або документ, що підтверджує статус особи, що займається незалежною професійною діяльністю (довідка за формою 34-ОПП);
– документ, що підтверджує один зі статусів ветерана війни
(посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни);
– витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, що підтверджує наявність у заявника статусу суб’єкта ветеранського підприємництва, отриманий не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до подання до Фонду заяви на отримання компенсації;
– документи, що підтверджують факт оплати та отримання предметів та товарів, пов’язаних із здійсненням підприємницької або незалежної професійної діяльності (виписки з рахунку, чеки, видаткові накладні тощо).
Подані документи мають підтверджувати, що заявлені до компенсації витрати понесені саме особою, яка подає заяву, надавати можливість встановити, що саме було придбано та підтверджувати факт отримання таких товарів!!!
Кошти на заплановані придбання та виплату кредитних зобов’язань за програмою не компенсуються. Повторна компенсація витрат одній і тій самій особі не допускається.
Дізнатися більше про програму та подати заявку на компенсацію можна на сайті Українського ветеранського фонду —
https://veteranfund.com.ua/projects/20000-2/

06/08/2026

Електронний документообіг між платниками податків і контролюючими органами здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Відповідно до п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ податкова декларація має бути підписана керівником платника податків або уповноваженою ним особою, а також особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання звітності. Якщо бухгалтерський облік і подання декларації здійснює безпосередньо керівник, декларацію підписує лише він.
Справжність податкової звітності підтверджується власноручним підписом на паперовому документі або кваліфікованим чи удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.
Керівник платника податків самостійно визначає перелік осіб, які мають право підписувати, подавати та отримувати електронні документи через Електронний кабінет, а також встановлює обсяг їхніх повноважень. Підприємство може організувати ведення бухгалтерського обліку самостійно або доручити його суб'єкту господарювання чи самозайнятій особі, які провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Для надання іншій особі права підпису електронних документів керівник або самозайнята особа повинні повідомити про це контролюючий орган, у якому перебувають на обліку. Для цього подається Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису в електронній формі (додаток 1 до Порядку). У Повідомленні зазначаються відомості про всіх підписувачів, яким надається право підпису електронних документів.
Електронні документи створюються у строки, визначені законодавством, із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів та підписуються кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом. Після підписання документ шифрується та надсилається до контролюючого органу засобами електронного зв'язку. Після надходження документа проводиться автоматизована перевірка, під час якої, зокрема, перевіряється право підпису особи, яка його підписала.
Отже, щоб надати іншій особі право підписувати електронні документи від імені платника податків, необхідно подати до контролюючого органу Повідомлення за формою J13911хх.

03/08/2026

Податкові агенти зобов’язані подавати до контролюючого органу Податковий розрахунок сум доходів, нарахованих (виплачених) фізичним особам, утриманого податку на доходи фізичних осіб, військового збору та сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок). Такий обов’язок передбачений п. 51.1 ст. 51 та п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (ПКУ). Розрахунок подається лише за наявності нарахування або виплати доходів фізичним особам у відповідному звітному періоді.
Для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунок подається у строки, встановлені для податкового кварталу, із розбивкою показників за кожним місяцем кварталу. Інші податкові агенти подають його щомісяця – у строки, визначені для місячного звітного періоду.
Форму Розрахунку та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. Водночас відповідно до п. 46.6 ст. 46 ПКУ до початку застосування нової форми звітності використовується форма, чинна на момент її подання.
Наказами Міністерства фінансів України від 07.05.2026 № 243 та від 26.05.2026 № 284 внесено зміни до форми Розрахунку. Наказ № 243 набрав чинності через 30 днів після офіційного опублікування – 17 липня 2026 року.
Починаючи з 1 серпня 2026 року інші податкові агенти вперше подають оновлений Розрахунок за липень 2026 року. Для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, квартальна форма Розрахунку також застосовується з 1 серпня 2026 року.
До 1 серпня 2026 року ФОП та самозайняті особи продовжують подавати Розрахунок за чинною місячною формою. Саме такі звіти за січень-червень 2026 року наразі опрацьовує ДПС.
Якщо ФОП або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, уже подала Розрахунок за місячною формою, повторно подавати квартальний Розрахунок за ці самі місяці не потрібно. Якщо ж місячні Розрахунки були подані не за всі місяці кварталу, квартальний Розрахунок подається лише за ті місяці, за які звітність раніше не подавалася.