04/09/2026
6 вересня цього року відзначається століття з дня народження краєзнавця, педагога, громадського діяча Богдана Головина.
Богдан Головин народився в селі Золотковичі на Львівщині. Вихований у патріотичній та глибоко релігійній родині, він із дитинства ввібрав цінності, які визначили його подальшу долю. Юнак навчався у Львівській торговій школі, а згодом вступив до Львівського національного університету імені Івана Франка, який успішно закінчив у 1958 році. Диплом історика став для нього не просто документом, а зброєю у боротьбі за історичну правду.
Для Богдана Головина вчителювання було справжнім покликанням і формою тихого, але дієвого опору радянській асиміляції. Понад сорок років свого життя він віддав школі: спочатку працював на рідній Львівщині (1952–1961), а згодом — на Тернопільщині (1961–1992). У часи, коли радянська освіта намагалася виховати «радянську людину» без національного коріння, Богдан Петрович формував українців. На своїх уроках він плекав у серцях учнів любов до рідного слова, знайомив молодь із забороненими сторінками історії та прищеплював національну гідність. За свою самовіддану працю у 1993 році він отримав звання Заслуженого працівника освіти України.
З руйнуванням радянського тоталітаризму наприкінці 1980-х років Богдан Головин повністю поринув у вир громадського життя. У 1988 році він став одним із перших членів Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Згодом він очолив Тернопільське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта». Під його керівництвом «Просвіта» перетворилася на потужний осередок національного відродження краю: відновлювалися просвітницькі традиції, створювалися нові читальні та осередки в районах. Організовувалися масштабні заходи до пам'ятних дат, відкривалися меморіальні дошки борцям за волю України. Особлива увага приділялася залученню молоді до національного руху, вихованню нового покоління українських патріотів. За активну розбудову організації Богдан Головин отримав найвищу нагороду товариства — медаль «Будівничий України».
Богдан Головин здійснив справжній науковий та краєзнавчий подвиг, повернувши з небуття сотні імен, які радянська влада намагалася назавжди викреслити з пам'яті народу. Його дослідницька спадщина вражає своєю масштабністю — він є автором понад 450 наукових статей, історичних нарисів, рецензій та розвідок. Працюючи в архівах, спілкуючись із очевидцями та збираючи матеріали, краєзнавець детально досліджував долі репресованого духовенства, громадських діячів та науковців Галичини. Він публікував свої розвідки у періодиці під численними псевдонімами, серед яких Богдан Кузик, Теодор Хуторянин, Богдан Горбачівський та Тарас Чепіга. За вагомий внесок у культуру у 2005 році дослідник став лауреатом Всеукраїнської премії імені Братів Лепких. Його авторитет визнали провідні інституції, прийнявши його до лав Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) та Національної спілки журналістів України.
Серце великого просвітянина зупинилося 9 жовтня 2016 року в Тернополі.
У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки до 100-річчя з дня народження Богдана Головина організовано книжково-ілюстративну виставку під назвою «Жив і творив задля України».
На ній представлено вагомий творчий доробок Богдана Головина. Зокрема, можна ознайомитися з такими його працями як: «Мученики та ісповідники Української церкви ХХ століття», де розповідається про греко-католицьких священників, які пройшли через сталінські концтабори; «Молода Просвіта» Тернопільщини» - є хронікою розвитку молодіжного патріотичного руху; «Нації незгасимий смолоскип», містить статті та спогади про видатних діячів української історії та боротьбу за незалежність України; «Христові обручниці», матеріали про монахинь Української Греко-Католицької церкви; «Ісповідники віри — наші сучасники», книга про греко-католицьких священників, які за відмову перейти до Російської православної церкви були арештовані і засуджені.
Життєвий і творчий шлях відомого земляка висвітлено в таких книжках, як: «Богдану Головину - 80!», «Історія Лановеччини», «Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові», «Тернопілля’98-99», «Сподвижники поля духовного», «Краєзнавці Тернопільщини».
Особливої уваги заслуговують бібліографічні покажчики. Серед них — «Богдан Головин», а також тематичні посібники, присвячені знаменним і пам’ятним датам Тернопільщини за різні роки, включаючи 2006, 2011, 2016, 2021 і 2026.
Досліджуючи мікроісторію конкретних сіл і містечок, він довів, що велика історія України складається з долі кожної окремої громади. Це надихає сучасних дослідників фіксувати спогади та події вже теперішньої війни.
Богдан Головин залишив по собі неоціненний духовний і науковий капітал. Його життя, що тривало майже 90 років, було безперервним актом любові до України. Сторічний ювілей від дня народження великого просвітянина — це нагода не лише віддати шану його пам'яті, а й продовжити його справу: міцно тримати інформаційний та культурний фронт, берегти історичну правду та утверджувати українську державу.
