Представництво Національної ради у Закарпатській області

03/09/2026

⚡ Нові правила рекламування азартних ігор: Медіарегулятор продовжує надавати роз’яснення

До уваги всіх суб’єктів у сфері медіа❗

1 квітня 2025 року набув чинності Закон України № 4116-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей».

Цей закон суттєво змінює правила реклами азартних ігор в Україні. Головна зміна - загальна заборона реклами азартних ігор, але з певними винятками.

🕒 Коли можна рекламувати азартні ігри?
Реклама азартних ігор дозволяється ЛИШЕ:
✅ У лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа - тільки з 23:00 до 6:00.
✅ У спеціалізованих виданнях про азартні ігри або спорт, але лише для аудиторії від 21 року.
✅ У зареєстрованих онлайн-медіа, що призначені для людей старших 21 року.
✅ У нелінійних аудіовізуальних медіа, але лише якщо є технічна можливість показувати цю рекламу тільки аудиторії від 21 року.
✅ На платформах спільного доступу до відео та в пошукових системах - тільки якщо є технічна можливість таргетування на аудиторію від 21 року.

⚠️ ВАЖЛИВО!
Реклама азартних ігор не може розміщуватись у жодних медіа, доки органи спільного регулювання не затвердять спеціальні кодекси (правила) для кожного типу медіа, що визначатимуть вимоги до розповсюдження в медіа реклами азартних ігор.

🔗 Детальніше читайте на сайті: https://webportal.nrada.gov.ua/novi-pravyla-reklamuvannya-azartnyh-igor-mediaregulyator-prodovzhuye-nadavaty-roz-yasnennya/

31/08/2026

Мала нагоду завітати до редакції онлайн-видання Карпатський Телеграф – познайомилась з командою, яку очолює головна редакторка Вікторія Кенідра.

Було цікаво дізнатись про те, чим живе медіа, і які теми найбільше цікавлять аудиторію Закарпаття. У «Карпатському телеграфі» пишуть про політику, економіку, суспільне життя, приділяють увагу військовій тематиці, в тому числі реабілітації. Основні матеріали виходять українською мовою, у виданні є угорськомовна колонка.

Дякую за зустріч і розмову. Завжди цікаво зазирнути за лаштунки медіа й побачити трохи внутрішньої кухні. Подібні зустрічі створюють точки перетину для подальшої взаємодії.

#РобочаЗустрічМедіаЗакарпаття

25/08/2026

Можливості Академії GIJN для журналістів

💸 Вебінар «Стратегії пошуку фінансування для журналістських розслідувань»

📍 8 вересня, 17:30 за Києвом

https://gijn.org/event/strategies-funding-investigative-journalism/

***

🌍 П’ятиденний онлайн-форум «Тиждень розслідувальної журналістики», 26–30 жовтня

Для журналістів, редакторів, медіатренерів, викладачів, та студентів факультетів журналістики.

⌛ Безкоштовні квитки — до 15 вересня

https://gijn.org/ua/zahid/podavajte-zaavki-dla-ucasti-v-onlajn-forumi/

***

🚫 Вебінар «Як авторське право використовують проти журналістів» про те, як реагувати на блокування чи видалення матеріалів на платформах Meta та Google.

📍 22 вересня, 16:00 за Києвом

https://gijn.org/academy/webinar-copyright-silencing-investigative-journalists

***

🔎 Тренінг «Як розслідувати роль технологічних компаній і ШІ у війні та конфліктах»

Учасники дізнаються, як аналізувати дані про закупівлі, торгові бази даних, експортні ліцензії, корпоративні документи та інші цифрові сліди військово-технологічної екосистеми, щоб оцінити співучасть і відповідальність у конфлікті.

📍 6 жовтня, 16:30 за Києвом

https://gijn.org/event/investigating-technology-ai-conflict

25/08/2026

🔍 На Закарпатті проведено гендерний моніторинг програм новин двох ефірних телеканалів регіону — «М-Студіо» та «INFO plus». Моніторинг охопив перше півріччя 2026 року. Загалом проаналізовано 65 новинних сюжетів.

📊 62% проаналізованих сюжетів були гендерно нейтральними, тобто в них жінки й чоловіки були представлені без акценту на їхній статі та без гендерних стереотипів. Ще 21% сюжетів мали помірно егалітарне представлення — у них жінки й чоловіки показувалися в різних ролях без традиційного поділу на «чоловічі» та «жіночі». 17% становили стереотипні сюжети, у яких жінкам і чоловікам приписувалися традиційні або упереджені ролі.

📊 Найбільша різниця у представленості жінок і чоловіків спостерігалася серед ведучих програм: 94% становили жінки і лише 6% — чоловіки. Серед експертів та експерток співвідношення було 63% і 37% відповідно.

📊 У 30,8% проаналізованих сюжетів використовувалися фемінітиви. Найчастіше у новинах висвітлювали теми транспорту та війни.

🟧 Що в підсумку? Результати моніторингу показують, що більшість новинних сюжетів є гендерно нейтральними або містять егалітарне представлення жінок і чоловіків. Водночас помітна різниця у представленості жінок і чоловіків серед ведучих та експертів. На ці показники варто дивитися і крізь призму воєнного контексту, який впливає на роботу медіа та склад їхніх спікерів.

25/08/2026

☝️Отримані дані будуть анонімізовані та використані виключно в узагальненому вигляді. Жодне окреме медіа не буде ідентифіковане у результатах дослідження.

Термін участі продовжено: долучайтеся до дослідження гендерного профілю українських медіа

Редакції мають більше часу, щоб долучитися до четвертої хвилі дослідження «Гендерний профіль українських медіа». Збір даних продовжено до 31 серпня 2026 року, 18:00.

Національна рада спільно з Жінки в медіа запрошує медіа з усіх регіонів України активно брати участь в опитуванні. Відповіді редакцій допоможуть сформувати актуальну картину гендерної ситуації в українському медіасередовищі та краще зрозуміти, як сьогодні забезпечується гендерна рівність у галузі.

А для учасників є ще й приємний бонус - можливість отримати книжкові сертифікати книгарні «Сенс».

Заповнення анкети займає близько 15 хвилин:
👉 https://forms.gle/HTx87WqfqgTETnWbA

Отримані дані будуть анонімізовані та використані виключно в узагальненому вигляді. Жодне окреме медіа не буде ідентифіковане у результатах дослідження.

24/08/2026

З Днем Незалежності України! 🇺🇦

🇺🇦 35 років незалежності: медіа, які змінювалися разом з Україною

За 35 років незалежності українські медіа пройшли великий шлях – від газет, радіо й телебачення до онлайн-медіа, подкастів, стримінгів і соціальних мереж. Змінилися технології, швидкість поширення інформації та звички аудиторії. Але незмінним залишилося головне: людям потрібна достовірна інформація і джерела, яким можна довіряти.

Під час війни це стало особливо важливим.

За кожним медіа стоять люди – журналісти, редактори, оператори, фотографи, продюсери, телевізійники, радійники, технічні команди. Вони працюють у великих редакціях і невеликих громадах, у тилових, прикордонних і прифронтових областях.

Частина українських медійників залишила редакції й стала до лав Сил оборони України. Інші продовжують документувати війну – працюють у прифронтових містах, розповідають історії військових і цивільних, фіксують наслідки російських злочинів. Завдяки їхній роботі Україна і світ отримують факти, свідчення та документальні матеріали про цю війну.

Ми пам’ятаємо і про медійників, яких росія незаконно утримує в полоні та ув’язненні. Називати їхні імена, розповідати їхні історії та нагадувати про них світові – наша спільна відповідальність.

Сьогодні журналісти працюють в умовах, яких українська медіасфера раніше не знала: під загрозою обстрілів, у потужному інформаційному потоці, де потрібно швидко перевіряти факти, протидіяти маніпуляціям і водночас дбати про власну безпеку. І при цьому – зберігати довіру аудиторії.

Особливе значення мають місцеві й регіональні медіа. Для багатьох людей саме вони є найближчим джерелом інформації про безпеку, евакуацію, рішення громади, роботу лікарень, відновлення та допомогу.

Разом із медіасередовищем змінювалися і правила його роботи. Закон «Про медіа» оновив систему регулювання відповідно до сучасних форматів поширення інформації та розширив коло суб’єктів, з якими працює Національна рада.

Під час війни одним із важливих завдань залишається збереження мовлення там, де люди особливо потребують доступу до української інформації. Національна рада сприяє цьому, зокрема видаючи дозволи на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом. Разом із партнерами регулятор також проводить навчання для редакцій із професійних стандартів, перевірки інформації, протидії маніпуляціям і дипфейкам, безпеки та відповідального висвітлення війни.

За 35 років українська медіасфера дуже змінилася. Але її основне завдання залишається незмінним – допомагати людям розуміти, що відбувається навколо, зберігати факти й історії та чесно розповідати про країну, в якій ми живемо.

Незалежність – це також можливість говорити своїм голосом, фіксувати власну історію і не дозволяти іншим говорити замість нас.

Сьогодні дякуємо всім, хто тримає український інформаційний простір: працює в редакціях і громадах, документує війну, забезпечує мовлення, захищає Україну в Силах оборони та продовжує свою справу попри всі виклики.

З Днем Незалежності України! 🇺🇦

24/08/2026

Флешмоб Національної ради до Дня Державного Прапора: медійна карта України за участі Закарпаття 🇺🇦

Представники від Закарпатської області: Перший Закарпатський, М-Студіо, Інфо Плюс, Радіо Захід FM+ та Закарпатський обласний організаційно-методичний центр культури.

Закарпаття добре показує, наскільки різним може бути український медійний простір. Тут поруч співіснують різні мовні спільноти й аудиторії, а близькість до кордону додає своїх особливостей до роботи місцевих медіа.

23/08/2026

Хочеться, щоб синьо-жовтий був помітним. Щоб майорів над містами, у яких сьогодні він є, і щоб повертався туди, де його зараз не можна побачити.

З Днем Державного Прапора України! 🇺🇦

23/08/2026

‼️ Національна рада внесла до Переліку сервісів держави-агресора ще два медіасервіси:

MUVEE ЛУЧШИЙ КИНОТЕАТР та KinoVibe.

Загалом виявлено 6 вебсайтів, через які надаються ці сервіси. Доступ до них на території України підлягає обмеженню постачальниками електронних комунікаційних послуг.

Під час моніторингу Національна рада зафіксувала, зокрема:

▪️ російську мову інтерфейсу за замовчуванням;
▪️ програми за участю осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
▪️ фільми, заборонені до показу в Україні.

Наразі до Переліку сервісів держави-агресора внесено 7️⃣8️⃣ сервісів.

🔗 Переглянути повний перелік можна за посиланням на сайті медіарегулятора: https://webportal.nrada.gov.ua/natsionalna-rada-rozshyryla-perelik-zaboronenyh-servisiv-derzhavy-agresora/

23/08/2026

З Днем Державного прапора! 🇺🇦