13/05/2026
Чому канібалізація – єдина можлива стратегія для ринку азартних ігор. Скільки операторів «ігорки» в Україні працюють в чорну. Коли запрацює Державна система онлайн-моніторингу: її переваги, вразливості та ризики. Кому інтеграція з ДСОМ вигідна, а хто намагається знищити систему на старті. Чим небезпечна чергова безумна ідея Гетманцева.
Про все це говоримо в інтерв’ю з Михайлом Аксьоновим, заступником голови Антикорупційна Експертна Група •playcity• та фахівцем з Data Science.
– Михайле, привіт.
– Привіт.
– Як за останні пів року змінився ринок азартних ігор в Україні?
– Глобально – ніяк.
Якщо не брати до уваги те, що деякі оператори втратили ліцензію, і те, що можливо з'явилися якісь нові, то ринок не змінився. Бо не змінюється кількість гравців та грошей, які на ньому є.
Поясню. Беремо все – онлайн та офлайн-казино, лотереї, букмекерські контори, чорну «ігорку» – скидаємо в один котел і розуміємо, скільки загалом на цьому ринку грошей. Дослідивши, скільки людей грає та скільки грошей вони туди заносять, у динаміці за рік ми побачимо, що ринок «ігорки» зростає трохи більше, ніж інфляція.
Тобто кількість грошей не змінюється. Відповідно, кількість гравців також. А це свідчить, що всі, хто хотіли грати у казино, робити ставки на спорт та купувати лотерейні квитки у «Форі», вже грають.
Отже, ринок не міняється – він стагнує. Це наша реальність.
І якщо умовний новий оператор «AksönovBet» щойно отримав ліцензію від ПлейСіті та хоче почати працювати на легальному ринку гемблингу в Україні, то єдиний його шанс розвиватися і заробляти – це канібалізація. Тобто «поглинання» гравців, які вже грають в інших казино.
Насправді зараз цей перерозподіл між легальними операторами і є основним драйвером ринку. Бо коли в когось з операторів відібрали ліцензію, то його гравці ж нікуди не ділилися. Ці люди не перестали грати в казино. Вони все ще йдуть і крутять слоти, роблять ставки. Просто тепер – в іншого оператора, легального чи нелегального.
Тому головна проблема легального грального бізнесу – це інший гральний бізнес. А потім вже чорна «ігорка».
– Відтоді, як запрацювало агентство PlayCity та з'явився громадський контроль за гральною сферою, чи є зміни? Якась динаміка, перетік з чорного ринку у білий?
– Динаміку простежити можна. І вона погана.
За останніми звітами, які я бачив та які сформовані на основі опитувань гравців, чорний ринок в Україні займає приблизно 40%. Це нелегальні оператори, які працюють без ліцензії та знаходяться поза межами державного контролю.
І ця цифра зростає. Все більше людей іде грати до нелегалів, залишаючи легальні, оподатковані, контрольовані та ліцензовані казино. Зумовлена ця динаміка багатьма причинами, головна з яких – економіка гри.
Як люди обирають казино? Очевидно, вони гратимуть там, де більше виграють. А як формується виграш? Казино приймає ставки, якусь частку забирає собі, а якусь повертає гравцям як виграші. Відповідно, чорні казино можуть повертати гравцям більше грошей, бо у них менше навантаження – немає витрат на ліцензування та інтеграцію нових систем, немає судів з податковою та державного контролю. Так, в них є інші витрати – безпекові для власників та співробітників, на інфраструктуру, чорні платіжні системи, рекламу.
Але виходить так, що наразі гравцям грати в чорних казино більш вигідно, ніж в білих. Це треба змінювати. Треба стимулювати перетік у зворотний бік, скорочуючи кількість нелегальних казино.
І насправді у цьому дуже зацікавлені білі казино. Бо, як я раніше казав, кількість людей, які вже грають, не збільшується. Відповідно, де ще «AksönovBet» знайти гравців, щоб нарощувати легальний бізнес? Тільки канібалізуючи чорну «ігорку».
– Одним з інструментів детінізації та контролю за гральним ринком має стати ДСОМ – державна система онлайн-моніторингу. Розкажи – що це, для чого і яка архітектура системи?
– ДСОМ – це система державного контролю, яка, перш за все, має скоротити час між тим, як ставка була зроблена, і тим, як держава про неї дізналась.
Якщо ми візьмемо казино і розкладемо його на запчастини, то головним «атомом» буде ставка – ставка на спорт, лотерейний квиток, spin слота і т.д. Це і є головний unit економіки казино. Зараз – до того, як державна система онлайн-моніторингу повноцінно запрацювала – держава дізнається про всі ці ставки, виграші, виплати, повернення тільки зі звітів, які казино подає через певний період. А ми хочемо, щоб дізнавалася одразу.
По суті, держава дізнається про ринок зі слів самого ринку. А це – не дуже якісний підхід до контролю.
Простий приклад. Якщо я – власник кав’ярні, то наймаю співробітників, купую обладнання, каву, печивко, плачу оренду, маю клієнтів, які приходять та щось купляють. В мене є виручка. Я плачу податки та декларую, скільки заробив, скільки витратив на зарплати і т. ін. Якщо держава мені не довіряє, вона може прийти з аудитом – перевірити, скільки чого я купую, скільки людей в мене реально працює, і потім сказати, чи правильно я все задекларував.
У казино все набагато складніше, бо немає продукту як такого.
По суті, казино – це сервіс, який надає послугу гри в казино. Людина робить ставку і може виграє, а може ні. Це вірогідний процес. Ми не бачимо конкретного продукту. Не можемо прийти і перевірити, наприклад, скільки ставок було зроблено – 200 чи 200 тисяч. Як ти перевіриш? Це просто рядок у базі даних на комп'ютері. І ні держава, ні податкова, ні БЕБ з СБУ до нього не дістануться.
В IT – а казино зараз це ж «айтішка» – є таке поняття, як Cloud business, хмарний бізнес. Тобто такий, що зовсім нічого не має свого. Є юридична особа з ліцензією, мінімальним стаффом та брендингом. І все.
Насправді, якщо уважно придивитися, то сайти всіх казино виглядають однаково. Це не просто так. Бо казино – це «мушля», яка сама нічого не робить. По факту, для них все роблять інші: слоти – одна компанія, маркетинг – друга, арбітраж – третя, брендинг – четверта, бухгалтерія – п’ята, платіжна система – шоста. І так далі – по кожному аспекту. Казино просто купують готові продукти та запаковують їх у свій бренд. Готово – можна запускати.
Це багато говорить про те, як казино влаштовані зсередини, як оперують та приймають рішення. А ще – це сильно ускладнює виявлення кінцевих бенефіціарів. Бо у казино є власник, у цих компаній є власники. Вони всі один одному належать. Виходить, що це одна мегакорпорація. І, звісно, там багато іноземного впливу. У тому числі впливу держави-агресора. Бо історично вся «ігорка» була нелегальною, а більша її частина – російською. Потім нелегальна «гембла» переїхала в легальну, але власники залишилися.
Якщо якесь з казино втрачає ліцензію, то все, що їм треба, щоб відновити роботу, це нова юрособа та нова ліцензія. І це ще один важливий аспект, чому так важко боротися з чорними казино. Бо з чим ти борешся? Що це таке? Просто аморфна компанія, яка складається з 50 інших компаній. Кожна з яких відповідає за інший аспект.
Як гідра: ти можеш боротися з однією головою, але інші залишаться.
Державна система онлайн-моніторингу потрібна, щоб ми одразу дізнавалися про всі процеси, які відбуваються у всіх казино. І для білих операторів інтеграція з ДСОМ вигідна. Для тих, хто чесно працює, подає декларації, платить податки, немає жодного навантаження та ризику користування системою. Вона просто підтвердить те, що було у звітах. Для сірого оператора, у якого є ліцензія, але, наприклад, є ще й паралельна каса, ДСОМ – вже ризик.
Але повторюся: легальним операторам «ігорки» вигідно, щоб система існувала, щоб всі з нею інтегрувалися і щоб сірі та чорні казино перестали існувати. Бо тільки тоді білі гравці ринку зможуть економічно зростати.
– Як технічно відбувається онлайн-моніторинг в ДСОМ? Якими інструментами?
– Це програмний комплекс. Не буду вдаватися у подробиці, як він працює всередині. Є програмний інтерфейс, API. Він передається оператору, який його у себе встановлює. Система фіксує та передає дані про кожну ставку в центральний «кабінет».
Доступ до цих даних мають агенція з регулювання азартних ігор та лотерей «ПлейСіті», Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки. Таким чином вони здійснюють свої повноваження контролю за функціонуванням легальних операторів ринку.
– На якому етапі реалізації зараз цей проєкт?
– ДСОМ існує та вже працює у тестовому режимі. Бачив на власні очі. На сьогодні інтегровані п'ять операторів, і додаються нові. Бо їм це справді вигідно.
Не можу сказати, що ДСОМ вже завершена і зріла інституція державного контролю. Але заяви, що системи моніторингу не існує чи що вона не працює – це фігня і маніпуляція.
Існує і працює. Незабаром буде оголошений новий тендер на другу чергу розробки ДСОМ. Сподіваюся, що до кінця 2026 – на початку 2027 року ми побачимо вже зрілу, завершену, робочу систему.
– Яка роль громадськості та АЕГ у створенні і впровадженні ДСОМ?
– Думаю, додавати людяності.
Держава та податківці бачать ДСОМ через кількість транзакцій, податків на виграш та повернення ставок.
Правоохоронці бачать ДСОМ через сіру касу, співставність звітів та результатів, які дасть система моніторингу. Їм потрібні доступи і розслідування.
Я бачу систему онлайн-моніторингу як економічний інструмент. Першочергово для того, щоб стимулювати перехід операторів і гравців з чорного та сірого сегментів ринку у білий.
А по-друге, для мене ДСОМ – це про захист прав гравців. Коли бізнес працює прозоро, зацікавлений та шукає нові методи оптимізації, то така система дійсно здатна допомагати людям. А люди, які грають у казино, це насправді вразливі люди.
Може бути багато неприємних ситуацій, якщо ця система онлайн-моніторингу потрапить не в ті руки. Якщо ці дуже чутливі дані про кожну ставку, кожного гравця, кожну транзакцію потраплять до когось, хто її захоче продати.
Одним із запобіжників для цього є те, що дані в ДСОМ неперсоналізовані. Там немає прізвища гравця. Але припустимо, що хтось зможе вас ідентифікувати. Чи можливо, що ці дані будуть використані для blackmail, тобто шантажу? Так. Чи використані для таргетування на людей, які страждають на лудоманію? Так.
Тож я вбачаю роль громадськості, експертної групи при ПлейСіті і свою власну як учасника робочих зустрічей та груп з питань ДСОМ як спробу захистити людей та державу від ризиків, які несе така потужна і певною мірою небезпечна система.
– Хто ще матиме доступ до баз даних ДСОМ?
– ПлейСіті, як регулятор, має повний доступ. Податкова, БЕБ, Департамент кібербезпеки СБУ. Окремі доступи будуть у Міністерства фінансів та НБУ. Повний список прописаний у законі.
Найбільш широкий доступ буде у ПлейСіті та ДПС. Так, податкова отримуватиме персоніфіковані дані. В них не буде ПІБ гравців, але податківці зможуть простежити ланцюжок ставок кожного гравця у вигляді «Гравець №2 зробив ставку 20 грн тоді-то, 50 грн тоді-то і 70 грн тоді-то. І виграв 150 гривень.
Інші держоргани та правоохоронці зможуть побачити лише агреговані звіти та метрики, а також інші дані, які на їхні запити підготують ПлейСіті та розробники ДСОМ.
– Недавно відбулася публічна зустріч з презентацією ДСОМ. Були присутні голова ПлейСіті, нардепи, експерти, представники податкової, БЕБ і громадськості. Серед іншого жваво обговорювали хто, які дані і в якому вигляді буде отримувати та як використовувати. Як ти оцінюєш результати цієї зустрічі?
– Я вважаю, що вона була дуже непродуктивна. Бо всі ці питання вже обговорювались на попередніх, закритих зустрічах. Представники податкової і БЕБ ставили ті самі питання та неодноразово отримували на них розгорнуті відповіді. Що ні, вони не можуть отримувати ПІБ гравців. Що вони не можуть вивантажувати «сирі» дані про всі транзакції та ставки з ДСОМ собі в Excel, щоб віднести Світлані у податкову. Але вони озвучують ці питання по колу.
Ти питала, на якому етапі зараз знаходиться система онлайн-моніторингу. Так от. ДСОМ існує, і про неї вже не можна сперечатися в теорії. Водночас її не можна назвати завершеною.
І саме зараз вона найбільш вразлива. Бо саме зараз ДСОМ можна змінити таким чином, що вона перетвориться з системи моніторингу, детінізації ринку та захисту гравців на державного брокера даних найбільш вразливих людей. Даних, вартість яких насправді космічна.
Де гарантія, що, маючи невисоку зарплату держслужбовця та відповідну можливість, хтось з податкової не завантажить цю базу в Excel, не покладе на флешку чи хард-драйв та не продасть «ігорникам»? Немає такої гарантії. Але є спокуса заробити одним махом зарплату за тисячу років та виїхати в Монако, щоб на пенсії грати в казино.
Тому дуже важливо зараз не допустити розриву контуру захисту цих даних і зробити все, щоб вони залишалися тільки в системі.
Насправді у сучасній «айтішці» є підхід Data Governance. Є принцип Walled Garden. Вони – саме про захист чутливих даних.
Наприклад, Google збирає купу даних про вас: на які сайти ви заходите, що дивитеся, чим цікавитеся. Ці дані збираються, щоб продавати рекламу. Але рекламодавцям Google дає доступ до зібраних даних, не показуючи, на які сайти ви заходите. Бо це дуже небезпечно, і це буде вторгненням у особистий простір людей.
А так рекламодавцям – у випадку з Google, або податківцям та правоохоронцям – коли йдеться про ДСОМ, ми даємо змогу взаємодіяти з системою, контролювати ринок, дивитися, чи збігається кількість ставок та виграшів, які декларують ДСОМ, з податковою декларацією оператора.
Але дивитися і не чіпати. Не забирати і не виносити кудись масиви чутливих даних.
– Вважаєш, такий підхід убезпечить від витоку даних назовні, у недоброчесні руки?
– Це значно зменшить ризики.
Так, є сирий data-сет, сірі дані, які збираються ДСОМ. Ці дані десь лежать. Там вони і мають залишатися. Всі інші бачать тільки агреговані результати, тільки за запитом, без можливості копіювання та виносу. Це так звана система захищених контурів, і вона працює.
– ПлейСіті, експерти, громадськість наполягають на такій архітектурі та безпековій складовій ДСОМ. А хто проти?
– Проти сірі та чорні оператори, які не зацікавлені в існуванні ДСОМ. Проти інші монополісти грального ринку, які хочуть її втопити. Наприклад, оператори лотерей. Вони мають своє лобі. Це лобі намагається знищити систему моніторингу, кудись передати та відстрочити неминуче.
Наприклад, Данило Гетманцев.
– Ти про його скандальну ініціативу забрати ДСОМ від Мінцифри і ПлейСіті та віддати у підпорядкування Мінфіну?
– У тому числі.
– Чи взагалі можлива подібна зміна підпорядкування? І в чому її ризики?
– Я вважаю, що це абсолютно некомпетентна та безумна пропозиція.
По-перше, я майже переконаний, що у Міністерстві фінансів – куди Данило Гетманцев пропонує передати ДСОМ – не знайдеться жодної людини, яка відповість мені хоча б на одне технічне питання щодо того, як має функціонувати система онлайн-моніторингу. Бо першочергово ця система – це IT-продукт. І у нас є профільне IT-міністерство – Мінцифри.
А по-друге, Мінфін є одним зі стейкхолдерів і бенефіціарів цієї системи, який матиме до неї доступ. Відповідно, вони не мають права диктувати, якою ДСОМ повинна бути. Інакше це призведе до того, що система онлайн-моніторингу перетвориться на брокера даних.
Якщо всі отримують максимально широкий доступ, а дані «утечуть», це призведе до хаосу та повного локдауну подальшого розвитку ринку. До того, що сірі та чорні оператори переможуть. І до того, що, наприклад, МСЛ зможе отримати нескінченну кількість даних.
Є ще один важливий, безпековий ризик. Якщо ми передамо систему Мінфіну і дані стануть доступні всім підряд, то перші, хто їх купить, – це ФСБ та ГРУ. Уявляєте, скільки ворог зможе знайти, наприклад, лудоманів, з ПІБ, телефонами, іншими даними. Скільки буде спалено пікапів. Бо це дійсно вразливі люди.
Тому пропозиція Гетманцева – абсолютно безумна і така, що, по суті, знищує систему онлайн-моніторингу. І саме тому, що вона така безумна й некомпетентна, її тишком-нишком внесли в абсолютно нерелевантний законопроєкт якоюсь двадцятою правкою. Про що ми випадково дізналися з поста у Фейсбук Ніни Южаніної.
– На яких аспектах ДСОМ зараз зосереджена увага твоя та інших розробників системи?
– В першу чергу, це – безпека даних.
Друге – повнота даних. Важливо, що оператори, інтегровані з системою онлайн-моніторингу, передають повні дані, а не про кожну другу ставку. Це мене хвилює, і над цим ми працюємо.
І третє – це, звісно, аналітика і те, як далі ДСОМ буде розвиватись. Друга черга передбачає аналітичні модулі, модулі виявлення аномалій і т. ін.
– За твоїми прогнозами, коли ДСОМ запрацює на повну?
– Якщо її не вдасться знищити, і вона залишиться у підпорядкуванні Мінцифри та ПлейСіті, то друга черга буде завершена до кінця 2026 року, на початку 2027-го пройде тестування. І я думаю, що у перші місяці 2027 року ми побачимо вже зрілу систему онлайн-моніторингу грального ринку держави.
– Чого ти очікуєш від впровадження системи?
– Прозорості. Людяності. І контрольованості.
Я очікую, що відкритість даних про гральний ринок для держави надасть їй можливість приймати більш правильні управлінські рішення. Наприклад, про ліміти гри, боротьбу з лудоманією, допуск чи недопуск військових до азартних ігор. І можливість вирішувати інші дуже важливі для суспільства питання.
Адже система онлайн-моніторингу – це інструмент для держави. Він не зніме соціальні питання існування такого ринку, як азартні ігри. Але зараз головне, щоб ДСОМ залишилась інструментом контролю, детінізації і людяності. А не перетворилася на інструмент тиранії.
Важливо цього не допустити.
– Дякую тобі.
🎥Посилання на повне відео з інтерв'ю Michael Aksonov – у коментарях ⤵️