31/08/2026
Павло розпочав військовий шлях у 2017 році, коли підписав контракт зі Збройними Силами України. Після проходження підготовки у 199 навчальному центрі Десантно-штурмових військ він отримав розподіл до 25 окрема повітрянодесантна Січеславська бригада — саме туди, де й прагнув служити, оскільки родом з Дніпропетровщини.
У складі роти вогневої підтримки військовослужбовець брав участь у бойових діях ще під час Антитерористичної операції та Операції об'єднаних сил. За цей час неодноразово виїжджав на бойові завдання. Здійснював десантування як із вертольотів, так і з літаків Іл-76, набуваючи безцінного досвіду.
24 лютого 2022 року Павло перебував в районі шахти«Бутівка» поблизу Авдіївки. За його словами, підрозділ мав інформацію про можливий початок широкомасштабного наступу, тому військові завчасно підготувалися до бою.
Надалі боєць виконував завдання на Донецькому напрямку, обороняв позиції та брав участь у наступальних діях. Серед населених пунктів, де довелося воювати, — Верхньоторецьке, Яблунівка, Виноградівка та інші.
Загалом військовослужбовець узяв участь у дванадцяти штурмах. Поряд із наступальними операціями були й тривалі оборонні бої, коли підрозділ утримував першу лінію оборони під постійними обстрілами.
Одним із найяскравіших спогадів Павла залишається епізод, коли він, працюючи з протитанковим ракетним комплексом, зупинив наступ російських військ. Напередодні штурму тодішній командир батальйону отримав інформацію про підготовку атаки та наказав зайняти позиції з ПТРК. Павло самостійно обрав вогневу позицію, підготував обладнання й почав спостереження. Щойно російська бронетехніка рушила вперед, він здійснив пуск ракети та влучив у танк Т-80. Знищена техніка перекрила шлях усій колоні, через що противник не зміг продовжити атаку. У результаті запланований штурм було зірвано.
Під час виконання одного із бойових завдань поблизу Новобахмутівки підрозділ зайняв позиції для прикриття штурмових дій. Після майже доби інтенсивних артилерійських обстрілів Павло отримав поранення. Після лікування та реабілітації він повернувся до своєї бригади, однак згодом був переведений поза штат і отримав направлення до 199 навчального центру Десантно-штурмових військ.
Сьогодні Павло організовує навчально-тренувальні заходи, забезпечує підготовку військовослужбовців за напрямком ППО, відповідає за роботу тренажерів та розвиток навчально-матеріальної бази. Свій бойовий досвід він вважає цінним інструментом у підготовці майбутніх захисників України, адже кожне заняття ґрунтується на реальних подіях війни.
За дев'ять років служби Павло остаточно пов'язав своє життя із Збройними Силами України. Він зізнається, що не уявляє себе на цивільній роботі й планує продовжувати службу до пенсії. Найбільше бажання десантника — бачити українську армію ще сильнішою, сучаснішою та професійнішою.
💭«Я хочу, щоб наша армія розвивалася. Хочу, щоб сюди приходили тільки сильні люди. Україна — це сильний народ», — підсумовує Павло.
✍️📸Група комунікацій 199 навчального центру Десантно-штурмових військ ЗС України
Хочеш допомогти десантникам? Стань Другом ДШВ! Всеукраїнська платформа збирає кошти для підтримки ДШВ ЗС України (druzi.mil.gov.ua)
#ДШВ #Десантники #Десант #ДесантноШтурмовіВійська #УкраїнськийДесант #ЗСУ