31/08/2026
🇺🇦Вічна пам’ять і слава Героям!🇺🇦
💔За останні 2 тижні серпня Звенигородщина назавжди попрощалася із 16 своїми хоробрими воїнами, які віддали життя за свободу та незалежність рідної землі.
🇺🇦Юрченко Микола Юрійович – захисник із Мокрокалигірської громади, народився 08.12.1985 в с. Понятівка Херсонської області. Солдат, проходив службу на посаді старшого навідника 2 гармати 3 самохідного артилерійського взводу 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону. Внаслідок загострення тривалої хвороби, яка виникла під час проходження військової служби, був евакуйований до КНП «Міська лікарня № 9» м. Запоріжжя, де помер 06.08.2026. Похований у с. Ярошівка.
🇺🇦Чечерін Володимир Юрійович - захисник із Звенигородської громади, житель с. Моринці, колишній солдат, під час несення служби працював водієм автомобільного взводу підвозу продовольства речового і військово-технічного майна роти матеріального забезпечення військової частини. Пішов із життя за місцем проживання 13.08.2026.
🇺🇦Москалюк Володимир Олексійович – захисник із Виноградської громади, житель с. Федюківка, 28.03.1978 р.н., молодший сержант, старший стрілець 3 відділення 3 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини ЗСУ. Загинув під час виконання бойового завдання 08.02.2025 в районі насаленого пункту Костянтинопіль Волноваського району Донецької області.
🇺🇦Плазун Борис Сергійович – захисник із Багачевської громади, житель села Юрківка, 06.08.1993 р.н., лейтенант, cлужив командиром відділення протитанкового взводу 64 окремого стрілецького батальйону, а з 1 квітня 2025 року – командиром мінометної батареї мотопіхотного батальйону 44 окремої механізованої бригади. Воїн з позивним «БОКА» свій останній бій прийняв в ніч на 27 квітня 2026 року біля населеного пункту Миронівка Шосткинського району на Сумщині. Похований в рідному селі Юрківка.
🇺🇦Демчук Василь Анатолійович – захисник із Тальнівської громади, 14.01.1995 р.н. Служив стрільцем-снайпером 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону. Загинув 1 березня 2025 року під час виконання бойового завдання неподалік населеного пункту Мала Локня Курської області.
🇺🇦Тарасенко Олексій Олександрович — захисник із Матусівської громади, 09.03.1987 р.н. Солдат, служив стрільцем взводу стрілецької роти військової частини. 19 липня 2024 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області. Тривалий час офіційно вважався зниклим безвісти. Поховали на кладовищі в селі Станіславчик.
🇺🇦Кузнецов Максим Миколайович – захисник із Звенигородки, 16.03.1985 р.н., молодший сержант, ніс службу командиром 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів разового застосування мультироторного типу – командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів мультироторного типу спеціального призначення роти безпілотних систем спеціального призначення військової частини. Пішов із життя 16.08.2026, перебуваючи вдома.
🇺🇦Сидоренко Володимир Олександрович – захисник із Лип’янської громади, 28.04.1995 р.н., водій-електрик 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 5 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону військової частини. Помер 14.08.2026 в районі населеного пункту Іволжанське Сумського району Сумської області.
🇺🇦Воронін Олександр Сергійович - захисник із Стеблівської громади, 20.03.1989 р.н. Солдат, водій-радіотелефоніст 2 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини. Загинув 30.12.2024 в районі населеного пункту Дар’їно Курської області. Похований в селищі Стеблів.
🇺🇦Убоженко Володимир Миколайович – захисник із Звенигородської громади, 02.08.1990 р.н., ніс службу стрільцем – помічником гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) третьої прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини. Виконуючи бойове завдання, у бою за нашу Батьківщину загинув 18.08.2026 при веденні бойових дій з підрозділами держави-агресора російської федерації в районі н.п. Гаврилова Слобода Шосткинського району Сумської області.
🇺🇦Крещенко Олег Миколайович – захисник із Шполянської громади, 15.08.1988 р.н., житель с. Лебедин, стрілець стрілецької спеціалізованої роти «Шквал». Загинув 31.03.2025 поблизу с. Преображенка Покровського району Донецької області.
🇺🇦Кульчицький Іван Іванович – захисник із Калинопільської громади, 14.05.1971 р.н., старший солдат, водій 1 танкової роти танкового батальйону, загинув 9 квітня 2024 року поблизу н.п. Уманське Покровського району Донецької області. Похований у с.Луківка.
🇺🇦Більо Артемій Володимирович - захисник із Матусівської громади, народився 24 серпня 1980 року в місті Алчевськ Луганської області. Свій військовий шлях проходив у лавах Національної гвардії України, зокрема у батальйоні «Донбас», Силах спеціальних операцій та 5 штурмовій бригаді. Служив стрільцем-кулеметником 2 батальйону спеціального призначення. Брав участь у боях за Лисичанськ, Попасну та в боях під Іловайськом. 26 серпня 2023 року був демобілізований. 14 серпня 2026 року після тривалої боротьби важка хвороба забрала життя ветерана війни. Похований на новому кладовищі села Матусова.
🇺🇦Сторчоус Микола Миколайович – захисник із Шполи, 12.01.1969 р.н., водій-електрик відділення радіоелектронної боротьби взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами батальйону радіоелектронної боротьби. 24 серпня 2026 року перестало битися серце воїна.
🇺🇦Супрун Олександр Петрович – захисник із Тальнівської громади, 21.08.1978 р.н., служив в інженерно-технічному взводі інженерно-технічного батальйону військової частини. Загинув 18 серпня 2026 року, захищаючи Україну.
🇺🇦Рудий Ігор Васильович – захисник із Тальнівської громади, житель с. Поташ, 23.04.1972 р.н. Із 2015 року брав участь в АТО, пройшов найгарячіші точки, у 2022 році знову став на захист рідної землі. У січні 2025 року був демобілізований через страшну звістку — його син зник безвісти. 28 серпня 2026 року тяжка хвороба забрала життя воїна.
🙏Ми низько схиляємо голови перед родинами, побратимами та всіма, хто знав, любив і чекав наших Захисників.
💔Немає слів, які могли б втамувати біль втрати. Немає часу, який здатен загоїти рани в серцях рідних. Але є пам’ять. Є вдячність. Є наш святий обов’язок - бути гідними їхньої Подвигу.
Вони віддали найдорожче — своє життя, щоб жила Україна.
🕯️Вічна пам’ять і безмежна шана Героям.
🇺🇦Слава Україні!
🇺🇦Героям Слава!