04/09/2026
4 вересня — трагічна і водночас велична дата в нашій історії. Цього дня 1985 року в таборі особливого режиму ВС-389/36 (селище Кучино Пермського краю) обірвалося життя Василя Стуса — видатного українського поета, перекладача, правозахисника та дисидента.
Для кожного з нас ім’я Василя Стуса є уособленням непохитної мужності, символом боротьби за українську мову, культуру та національну ідентичність. Він став втіленням людської гідності та принциповості, виборовши право залишатися Людиною навіть у найжахливіших, нелюдських умовах тоталітарного режиму.
Стус свідомо обрав шлях правди, знаючи, якою високою буде ціна. Його поезія — це не просто вірші, це пророцтво та молитва за Україну:
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Його фізично знищили, але не змогли зламати його дух. Він повернувся до свого народу — у книжках, у назвах вулиць, у нашому усвідомленні власної свободи.
Запрошуємо завітати до нашої бібліотеки, щоб заново відкрити для себе збірки поезій Стуса, його листи до сина та літературознавчі праці. Пам'ятаймо тих, хто виборював право бути українцями!
🕯️ Вічна пам'ять Нескореному Поету.
#ВасильСтус #ДеньПамяті #УкраїнськаЛітература #Незламні #Бібліотека #Шістдесятники
