Звенигородський будинок - інтернат для інвалідів та престарілих

23/08/2026

23/08/2026

🇺🇦 Коротка історія українського прапора
Синій і золотий мають давню традицію. Поєднання цих кольорів простежується в українській геральдиці протягом століть. Зокрема, історичний символ Руського королівства — золотий лев на синьому полі — став одним із важливих джерел традиції синього й жовтого кольорів.

Козацька доба. У XVII–XVIII століттях серед козацьких знамен поширювалися блакитні полотнища із золотими або жовтими хрестами, зорями, зброєю, постатями святих та іншими символами. Тобто знайоме нам поєднання кольорів існувало задовго до появи сучасного двосмугового прапора.

1848 рік — ключова дата. Під час європейської «Весни народів» синій та жовтий утвердилися як національні кольори українців Галичини. У червні 1848 року двоколірний прапор підняли над Львівською ратушею. Саме від цього періоду можна говорити про становлення синьо-жовтого стяга як модерного українського національного символу.

1917–1921 роки — прапор української державності. Під час Української революції синьо-жовті прапори масово з’являлися на українських маніфестаціях, військових частинах і державних установах. У період УНР синьо-жовтий стяг став державним символом. У 1918 році українські прапори піднімали й на кораблях Чорноморського флоту. Синьо-жовті барви використовували Українська Держава Павла Скоропадського, Директорія УНР та ЗУНР.

Радянський період. Синьо-жовтий прапор був забороненим символом, але українці продовжували його піднімати — нерідко ризикуючи свободою. Наприклад, 1 травня 1966 року Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили синьо-жовтий прапор над Київським інститутом народного господарства. 22 січня 1973 року учасники підпільної групи у Чорткові вивісили чотири українські прапори.

1989–1991 роки — повернення прапора. У 1989–1990 роках синьо-жовті стяги дедалі частіше з'являлися на мітингах і над міськими радами. 24 липня 1990 року прапор урочисто підняли над Київською міською радою. А 4 вересня 1991 року, після проголошення незалежності, синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України.

28 січня 1992 року Верховна Рада офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України: дві рівні горизонтальні смуги — синя зверху, жовта знизу, пропорції полотнища 2:3.

20/08/2026

День Незалежності України — це
особливий день для кожного з
нас. День гордості за нашу
державу, день пам'яті про тих, хто віддав своє життя за свободу, день віри в її щасливе майбутнє.
Сьогодні ми особливо гостро
розуміємо: Незалежність це не
просто слово і не просто дата в
календарі. Це наша земля, наша
мова, наша пам'ять, наші люди і
наша боротьба за право бути
вільними.
Сьогодні у будинку-інтернаті для мешканців та працівників
відбувся святковий
захід з нагоди Дня Незалежності
України.
До присутніх звернувся директор
закладу Леонід Грицик, привітав усіх з прийдешнім святом та побажав миру, добра і Перемоги Україні.
Святковий концерт подарував
усім присутнім гарний настрій та щирі емоції. Під час заходу також відзначили кращих працівників установи за сумлінну працю та відданість своїй справі, Почесною Грамотою Центральної Ради Профспілки працівників соціальної сфери України нагороджений механік Звенигородського будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, голова первинної профспілкової організації ГУРТОВЕНКО Володимир Андрійович та Спільною Почесною Грамотою Департамента соціального захисту населення ЧОДА Черкаської обласної профспілки працівників соціальної сфери України сестру медичну психоневрологічного відділення Звенигородського будинку-інтернату - ПІКАЛОВУ Ганну Іванівну.
Особливі слова вдячності та
шани прозвучали на адресу
наших співробітників, які загинули, захищаючи Україну. Їхній подвиг назавжди залишиться в наших серцях і пам'яті...
Сьогодні ми особливо відчуваємо ціну Незалежності. І особливо сильно хочеться одного — щоб над Україною запанувало мирне небо, щоб рідні дочекалися своїх
ЗАХИСНИКІВ, а кожна українська
родина мала можливість жити
без страху.
Нехай вистоїть Україна.
Нехай у кожній родині запанує
мир.
І нехай над нашою Україною
знову буде ЧИСТЕ та МИРНЕ НЕБО.
З Днем Незалежності, УКРАЇНО🇺🇦 💙💛!

06/08/2026

Світла пам’ять, що залишається з нами...
Згадуємо нашого колегу та Захисника ЦЯПКАЛО ДМИТРА ДМИТРОВИЧА😥...
​Чотири роки тому наш колектив втратив не просто колегу та професіонала своєї справи, а й людину з великим серцем — Дмитра Цяпкала. Він свідомо й без коливань став на захист Батьківщини, віддавши найдорожче — власне життя — заради нашого мирного майбутнього, нашої свободи та незалежності України.
​Час минає, змінюються дні та роки, але біль від цієї втрати не вщухає, а вдячність лише міцнішає. Для кожного з нас Дмитро запам'ятався своєю щирістю, надійністю, готовністю завжди підставити плече та незламним оптимізмом.
​Сьогодні ми з глибокою скорботою та водночас із невимовною гордістю схиляємо голови в пошані перед його подвигом.
Висловлюємо найщиріші співчуття родині, близьким та друзям Дмитра.
Ми розділяємо цей важкий тягар разом із вами та завжди зберігатимемо пам'ять про вашого сина, чоловіка, батька й нашого колегу.
​Світлий спомин про Дмитра житиме у наших серцях, у нашій щоденній праці та в історії нашої країни.
​Вічна пам'ять і шана Герою.

31/07/2026

Герої не вмирають, поки живе
пам'ять про них...
Три роки...
Сьогодні ми згадуємо нашого колегу, Захисника України Валентина Кухарука. Людину, яка жила поруч із нами, працювала, мріяла, будувала плани на майбутнє. Та коли рідна земля покликала на захист, він зробив свій вибір — вибір справжнього чоловіка, справжнього патріота.

Його життя обірвала війна. Але вона не змогла забрати найголовніше — світлу пам'ять про нього. Для нас Валентин назавжди залишиться частиною нашої великої родини, людиною, яку поважали за щирість, людяність, працьовитість і добре серце.

Сьогодні ми схиляємо голови,
разом із рідними та близькими, в мовчазній шані. Дякуємо за мужність. Дякуємо за силу духу. Дякуємо за те, що ціною власного життя він захищав кожного з нас, наше право жити, працювати й мріяти.

Співчуваємо кожному
серцю, яке досі болить за ним.

Пам'ять про Героїв не вимірюється роками. Вона живе в наших серцях, у вдячності, яку ми пронесемо крізь покоління.

Світла пам'ять Захиснику України ВАЛЕНТИНУ КУХАРУКУ.

Вічна слава Герою.

28/07/2026

28 липня ми не просто згадуємо трагічну сторінку нашої історії. Ми нагадуємо всьому світові, що за свободою України стоять люди, які заплатили найвищу ціну навіть тоді, коли вже були без зброї.

Вони не зникли безслідно.
Вони залишили нам приклад незламності, сили духу й любові до Батьківщини.

Сьогодні достатньо запалити свічку, сказати коротку молитву чи просто зупинитися на хвилину мовчання. Бо пам'ять — це теж наша боротьба.

Світла пам'ять усім Захисникам і Захисницям України, які загинули у полоні.

🇺🇦 Їхній подвиг назавжди вписаний в історію України.

30/06/2026

Сьогодні на черговому супервізійному занятті, організованому в онлайн- режимі координаторкою БФ "Незабутні" Оксаною Капко, працівники будинку-інтернату продовжили знайомитися із стратегією догляду за людьми з деменцією в закладах стаціонарного типу в Україні .
Поділилися з колегами досвідом цієї роботи і молодші медичні сестри нашого будинку-інтернату Леся Теліженко, Світлана Олійник та Валентина Микитенко, які розповіли, як вивчали життєві історії кожного мешканця, як працюють з формуванням анкет вибору стратегії догляду за мешканцями, що мають деменцію. Звернули увагу учасників супервізійної зустрічі на актуальні питання роботи з такими підопічними по формуванню в них навичок повсякденного життя, попередженню когнітивних викликів та вирішення поведінкових проблем, а також зупинилися на питаннях турботи про їх здоров'я та соціальної взаємодії.
На завершення Оксана Капко провела кілька тренінгових вправ, що доповнили змістовність заняття.
ПРАЦЮЄМО ДАЛІ...