The Society for Rusyn Evolution / Общество про русинськый розвуй

09/08/2026

А як бы у вас уповіли мӱст, мюст ци міст?
Могли сьте замітити, же кось
по нашому годен уповісти муст, кось міст, а в когось по звучаню буде штось серидньоє межи сими варіантами - дашто ги мюст.

Як ся так стало?
Май давно люде говорили не так, ги типирь. Май давно у вшиткых словлянськых бисідах каждый склад мав ся кончати голосным звуком, и часто такыма звуками были дуже слабі звукы Єрь (Ь) тай Єр (Ъ). И в єден момент уни натулько услабли, же в даякых случаях пропали гет, й склады ся заперли.
Ипен у сякых трафунках, кой давні звукы /о/ тай /е/ стояли у новозапертому складі, уни ся пак зачали міняти у другі звукы:
/у/, /і/ тай /ӱ/ в залежности уд говора.

Де тай як говорят?
У булшости, на сході тай на западі области в околицях Перечина, Ужгорода, Хуста, Тячова, слова ги муст, хвуст уповіли бы через /у/ - там сут говоры У-типа. У центрови, коло Иршавы й Свалявы, через /ӱ/ - тото говоры Ӱ-типа. На Вирьховині кругом Волівця, Ужка тай Синевира повідят міст тай хвіст - тото сут говоры І-типа.

Котрых слув сесе ся тоже докывує?
Муст и хвуст ото далеко не єдині слова, де ся стала сяка зміна. Туй ниже укажеме приміры сякых слув. Выбор звука /у/, /і/ ци /ӱ/ у всьых сих словах указаный на мапі туй долі у постови.

У-тип: булше, кулько, теметув, рудный, стуй!, суль, вуз, гуд, пуп, ун;
І-тип: білше, кілько, теметів, рідный, стій!, сіль, віз, гід, піп, він;
Ӱ-тип: бӱлше, кӱлько, теметӱв, рӱдный, стӱй!, сӱль, вӱз, гӱд, пӱп, вӱн.

У коментарьох можете доповнити список слув, у котрых исьте змічали сяку зміну!

09/03/2026

Чом по нашому пишут из буквов Ы?
По нашому часто пишут «бло», «било», «было», и йсе всьо - єдно й то самоє слово. Чом так ся стало? На тум місті, поправді, стойит доста глубокый звук [ы], котрый наші люде часто розумівут авадь ги варіант українського звука [и], авадь ги нич. Так ся стало, бо в українському языкови нич подобного ниє, у вошколі сякі нюансы нам не сповідали, позад чого людськый розум вымушеный самостуйно глядати даякі способы удбити йсе на писмови.

А ци сеся буква російська?
Кідь накурто — ніт. Сеся буква была щи у май давньых формах кириличного алфавіта й хосновала ся діля записа руно того звука, што й у нас у слові “хыжа”. Май давно уна ся хоснвоала и на зимльох нынішньої України, докуть в українськум языці не щезнув сам звук [ы], а з ним пак и буква на його запис, чого ся на зимльох Закарпатської области не стало.

Пак а нашто ю гія писати?
Бо писали сьме ї фурт, бігом цілої історї нашої бисіды, докуть у 1944. році Совітськый Союз ї не заказав — другых причин, чом исьме ї перестали хосновати, ниє. Айбо закіть удмітнути фактор історичный и символлічный — обы писати май легко тай май правилно по нашому, сись звук є повноціннов фонемов и уд нього силно залижит значиня речиня наприклад: «быти», вто не «бити», «до машин», то не «до машины». Писаня «Ы» дає возможность писати так як чуєш и легко читати, до сього вно вызерат акуратно й позволяє всокотити свою ідентичность.

Хочеш навчити ся булше?
Навчити ся писати по нашому мож на основі Універзалного Пудкарпатського Русинського Стандарта. На сторунці Стандарта, котру годні сьте найти в описі, є курта інструкція на писаня буквы «Ы» тай статі за другі нюансы орфоґрафії нам:

Завершуєме наш стандарт про статі, книгы тай инші матеріалы ОРР.

07/10/2026

Критик ото не тот, ко має значіня: має значіня не тот, ко вказує, де силный чилядник ся зашпотав авадь де тот, ко діє, быв годен учинити ліпше. Ушитку славу має тот, ко посправді є на арині, кому його впрівшоє лице вкрыто порохом и кровльов, ко ся бє; ко схыблят и заживат невдачі раз за разом, бо не знає быти намагань без хыб; айбо ко переповненый великым пуднисіньом и глубоков удданостьов, ко приділив цілого себе чесному ділови; ко в май ліпшому случайи спознат тріумф великого досягніня, а в май гуршому — кідь и потерпит поражіня, та холем го вызнат, ризикувучи читаво й нагло. Завто його місто шуга не буде пиля тых студеных и боязливых душ, котрі не знали ни перемогы, ни поражіня.

- Теодор Рузвелт

07/01/2026

Книга русинського етноґрафа, сященика й писатиля Феодора Злоцького «Выборъ изъ поезій», первотно выдана у далекому 1923. році Выдаватильством «Вікторія» в Ужгороді. Унікалность сьої збирькы в тому, же Злоцькый, пуд уплылом збераня пудкарпатського фолклора, написав ю народнов бисідов.

Общество про русинськый розвуй радо презентує перевыдану книгу «Выбор из поезій» на модернуй орфоґрафії універзалного пудкарпатського русинського стандарта.

Читайте дале:

Книга русинського етноґрафа, сященика й писатиля Феодора Злоцького «Выборъ изъ поезій», первотно выдана у далекому 1923. році Выдаватильством «Вікторія» в Ужгороді....

03/20/2026

По публикації нашого языкового Стандарта сьме дустали доста фідбека уд пишучых по-русинськы у май вшелиякых контекстах и стилістиці людий. Щиро сьме вдячні за будь яку реакцію вшиткым — як исьме писали у вступному слові, мы ясно всвідомлюєме, же «не вшитко буде фунґовати нараз а без проблем», а значит, же даякі доповніня й зміны — вто лем звіданя часу.

Кідь накурто за головні зміны й доповніня:

- уточнили сьме контексты написаня ‹И› на місті етимолоґічного /е/;

- написали сьме за опціоналныі диспалаталізованый суфікс -ЕЦ а диспалаталізовані формы дієслова БЫТИ (єс, сме, сте);

- розділили сьме хоснованя особовых форм дієслова БЫТИ на два контексты, у котрых уни ся типирь пишут малинько иншак.

Май подрубно й повно читайте у статі на нашум сайті.

По публикації нашого Універзалного Пудкарпатського Русинського Стандарта (дале УПРС вадь просто “Стандарт”) у юлійови минувшого года сьме дустали доста фідбека ...

01/30/2026

Мы глядаєме ілустратору діля роботы з двома нашыма будучныма проєктами. Першый буде головно діля дітий, а другый дотыкує и май серйозні темы. Цілком чекаєме даз 15-20 ілустрацій (дакотрі у цвіті, дакотрі ніт). Мы чекаєме дашто приблизно уровня, стиля й кваліты ілустрацій збирькы "Я Русин"; шак аж маєте даякый свуй унікалный стиль, та лишньым исе бізувно не буде.

Кідь Вас заінтересовав наш навырг, та заженіт нам письмо на наш email [email protected] з інформаційов за ціну Вашої роботы тай портфоліом.

01/28/2026

https://www.amazon.com/dp/B0CW1K47XZ

We are happy to announce that the Kindle version of Atlas of the Economic and Social History of Subcarpathian Rus (1918-1938) is now available on Amazon!

01/23/2026

Первотно выдано в Ужгородови у 1938. році Выдаватильством ґазеты «Нашъ путь», спонсоровано Выдаватильством Руської націонално-автономної партії. Потовмачено й перевыдано Обществом про Русинськый Розвуй, 2026.

УЖГОРОД-АМЕРИКА

Ищи жив А. Г. Бескид. Ун дустав много письму из Америкы, у котрых ся высказовало настойчивоє желаня май тісно ся скапчати из нами – обыватилями старого края. И мы и уни удчували, што мы поділині океаном на руні дарабы, што за океаном карпаторусу живе ипен тулько, як дома. кідь американські руські рішали долю нашого народа, та мы не віриме, жебы уни могли нас лишити и у далшому животови… У сьому духови и ишла переписка межи Америков и нами- бл. Пам. Ґубернатором А. Г. Бескидом и мнов. Діло уже зайшло так далеко, же пр. о. Баран из Америкы прямо предлагав, жебы кось уд нас ся удправив у Америку и конечно установив скапчаность межи «новым» и «старым» крайом. У тот час, у 1928 році, бисіда ишла за тото, жебы нащивили Америку д-р Миколай А. Бескид и я.

Айбо тогды, при вшиткому свому желаню скапчати ся из американськыма братами, я не видів ищи доста напарованої ид тому почвы. Я быв противником того, жебы ити у Америку по кликаню якого бы не было «цирьковного» общества. Хоть у тот час и было много комбінацій удносно сих «цирьковных» обществ, я їм твердо противостояв и заявив, же нас годна спасти лем націонална орґанізація, націонална скапчаность.

Переписка ишла дале и при сьому нам ся клали вымаганя, согласні из мойим думаньом: «укажіт, же у вас сут націонална орґанізованость и орґанізація! Бо у нас ищи иде борьба лем за тото, ко вы – «русины», «тутешны», «народовці», «кацапы», «греко-католикы»?

Мы из покойным ґубернатором клали сесе звіданя сяк: мы укріпиме націоналный фронт дома, даме возможность карпаторуському кріпко стати на дві ногы....

Читайте дале:

Слідучі путьові заміткы посящаву мойим братам карпаторосам у Америці на спомин за сиринчливыма днями перебываня межи них, у благодарность за радусный и щедрый рус...